Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постидитися
постилати
постилка
постинати
постинатися
постирати
постиратися
постискати
постити
постишуватися
постібати
постівка
постій
постікати
постіл
постіленька
постілки
постіль
постільга
постілька
постільниця
постник
постникати
постогнати
постогнувати
постолакати
постолець
постолище
постолянка
посторожити
посторонок
посторонь
постояльне
постояльний
постоянець
постоянка
постоянний
постояння
постояти
постоячка
пострах
пострахати
пострашитися
постреляти
пострибати
пострибувати
пострибун
постривати
постриг
постригання
постригати
постригатися
пострижчини
пострівати
постріл
постріляти
пострічати
пострічатися
постріш
построїни
построїти
построїтися
постромляти
постругати
пострупіти
пострянути
постування
постувати
постугоніти
постуденіти
постук
постукати
постукач
постукотіти
постукувати
поступ
поступання
поступати
поступатися
поступний
поступно
поступок
поступування
поступувати
поступцем
постухати
постьобати
постягати
постягатися
посуботіти
посувати
посуватися
посувом
посуд
посуда
посудина
посудити
посудник
посудок
посудомити
посукати
посукатися
посуконний
посуконщина
посукувати
посуміти
посумнитися
посумніти
посумувати
посунути
посупити
посупитися
посурмити
посутеніти
посутяжити
посуха
посуш
посушити
посушитися
посушний
Виліпити Cм. виліплювати.
Відволожувати, -жую, -єш, сов. в. відволожити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать влажнымъ. Вас. 153, 176. Треба табак одволожити. (Залюбовск.). 2) Облегчать, облегчить, утѣшать, утѣшить. Лавр. 113. Cм. прим. при словѣ Відволога.
Загу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Развлечься чѣмъ-либо и забыть о нужномъ, задержаться, замѣшкаться изъ-за этого. Вх. Зн. 18.
Карлючкуватий, -а, -е. Крючковатый, съ изгибомъ, изломомъ. Ніс довгий та карлючкуватий. Кв. II. 170. Писання карлючкувате.
Картопелина, -ни, ж. = картоплина.
Мураве́льний, -а, -е. Муравьиный. Желех.
Нюня, -ні, ж. Плакса. Ум. нюнька. Гол. IV. 480.
Строка, -ки, ж. Рядъ? Встрѣчено въ выраженіяхъ: а) у строці. Комора на причілку, хати у строці. Ном. № 7754. б) к строці. Къ мѣсту. Постав чавун к строці, — чого він на дорозі стоїть. Конст. у. Є у нас і грунт, і хата, тільки не к строці стоїть: далеко од панського двору, аж на край хутора. Як би було ближче, то мій би чоловік (прикащик у пана) частіше таки ходив додому. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Тертиця, -ці, ж. Доска. Уман. у. Вас. 205. Ум. терти́чка, терти́ченька, терти́чечка.
Учувати, -ваю, -єш, сов. в. учути, учую, -єш, гл. Слышать, услышать, разслышать. Пусти уха меже люде, то чимало учуєш. Ном. № 6994. Вовк не вчув, що він сказав. Рудч. Ск. І. G. Чи ти чула, моя ненько, чи ти не вчувала, що я в тебе під віконцем нічку ночувала? Грин. ІІІ. 392.
Нас спонсорують: