Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постидитися
постилати
постилка
постинати
постинатися
постирати
постиратися
постискати
постити
постишуватися
постібати
постівка
постій
постікати
постіл
постіленька
постілки
постіль
постільга
постілька
постільниця
постник
постникати
постогнати
постогнувати
постолакати
постолець
постолище
постолянка
посторожити
посторонок
посторонь
постояльне
постояльний
постоянець
постоянка
постоянний
постояння
постояти
постоячка
пострах
пострахати
пострашитися
постреляти
пострибати
пострибувати
пострибун
постривати
постриг
постригання
постригати
постригатися
пострижчини
пострівати
постріл
постріляти
пострічати
пострічатися
постріш
построїни
построїти
построїтися
постромляти
постругати
пострупіти
пострянути
постування
постувати
постугоніти
постуденіти
постук
постукати
постукач
постукотіти
постукувати
поступ
поступання
поступати
поступатися
поступний
поступно
поступок
поступування
поступувати
поступцем
постухати
постьобати
постягати
постягатися
посуботіти
посувати
посуватися
посувом
посуд
посуда
посудина
посудити
посудник
посудок
посудомити
посукати
посукатися
посуконний
посуконщина
посукувати
посуміти
посумнитися
посумніти
посумувати
посунути
посупити
посупитися
посурмити
посутеніти
посутяжити
посуха
посуш
посушити
посушитися
посушний
Відсвічуватися, -чуюся, -єшся, гл. Отражаться, отсвѣчиваться.
Жу́белиця, -ці, ж. Навозный жукъ, Scarabeus stercorarius. Вх. Зн. 17.
Зубр, -ра, м. Зубръ. Вх. Пч. II. 5.
Їднанки, -но́к, ж. мн. Cм. єднанка 2. Шух. І. 34.
Нага́вкати, -каю, -єш, гл. Налаять.
Незагнузданий, -а, -е. = незанузданий.
Похвальшувати, -шу́ю, -єш, гл. = пофальшувати.
Служитель, -теля, м. Слуга. Служителю мій вірний! АД. II. 11.
Сохар, -ра, м. Бревно съ развилиной, стоящее на плоту сплавного лѣса (тальби), — на немъ плотовщикъ кладетъ свои вещи. Шух. І. 181.  
Стукало, -ла, с. То, чѣмъ стучать.
Нас спонсорують: