Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постидитися
постилати
постилка
постинати
постинатися
постирати
постиратися
постискати
постити
постишуватися
постібати
постівка
постій
постікати
постіл
постіленька
постілки
постіль
постільга
постілька
постільниця
постник
постникати
постогнати
постогнувати
постолакати
постолець
постолище
постолянка
посторожити
посторонок
посторонь
постояльне
постояльний
постоянець
постоянка
постоянний
постояння
постояти
постоячка
пострах
пострахати
пострашитися
постреляти
пострибати
пострибувати
пострибун
постривати
постриг
постригання
постригати
постригатися
пострижчини
пострівати
постріл
постріляти
пострічати
пострічатися
постріш
построїни
построїти
построїтися
постромляти
постругати
пострупіти
пострянути
постування
постувати
постугоніти
постуденіти
постук
постукати
постукач
постукотіти
постукувати
поступ
поступання
поступати
поступатися
поступний
поступно
поступок
поступування
поступувати
поступцем
постухати
постьобати
постягати
постягатися
посуботіти
посувати
посуватися
посувом
посуд
посуда
посудина
посудити
посудник
посудок
посудомити
посукати
посукатися
посуконний
посуконщина
посукувати
посуміти
посумнитися
посумніти
посумувати
посунути
посупити
посупитися
посурмити
посутеніти
посутяжити
посуха
посуш
посушити
посушитися
посушний
Владати, -даю, -єш, гл. Обладать, владѣть. Князі Вішневецькі владали на Україні великими маєтностями. Стор. Владав трохи не половиною земель українських. О. 1861. X. 136.
Гемонів, -нова, -ве Принадлежащій демону. Бранное слово. Желех.
Подуванитися, -нюся, -нишся, гл. Подѣлиться.
Похмелити, -ся. Cм. похмеляти, -ся.
Приплакати, -плачу, -чеш, гл. Оросить слезами. Приплакала бабка увесь ліс, а по їй ні біс. Ном. № 2386. Мати усі думки приплакали: «Що його робити і що його чинити?» МВ. ІІ. 122.
Пряслиця, -ці, ж. = днище 2. Вх. Зн. 55.
Путати, -таю, -єш, гл. Надѣвать путы. Швидче путай кобилу.
Смердіти, -джу, -диш, гл. Вонять. Хата пусткою смерділа. Шевч.
Сук, -ка, м. Сукъ. Сук не верба. Ном. № 1008. Ум. сучо́к.
Цяцятися, -цаюся, -єшся, гл. = цятатися. Орішками цяцятися. Борз. у.
Нас спонсорують: