Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помазкатися
помазок
помазувати
помазуватися
помазуха
помазчити
помайнувати
помайструвати
помаленьку
помали
помалий
помалити
помалу
помалювати
помалюсіньку
помамляти
помана
помандрувати
поманеньку
поманжати
поманити
поманіжити
поманіжитися
поманливий
помантачити
поманюньку
поманячити
помарити
помарнити
помарнілий
помарніти
помарнотравити
помарнотратити
помарнувати
помаршалкувати
помаслувати
помастити
поматися
поматіркувати
помахати
помахнути
помахувати
помацати
помацатися
помацки
помацуватися
помаширувати
помаяти
помаячити
помеж
помеже
помеженник
помеженно
помежно
помежувати
помекати
помело
поменити
поменитися
поменувати
поменчати
поменшання
поменшати
поменшати 2
поменшатися
поменятися
помер
померанець
помережати
померзенитися
померзитися
померзлий
померзнути
померзти
померки
померклий
померлий
помертвіти
померти
помертися
померхти
помершленник
помести
помет
пометати
пометушитися
помивати
помиї
помийний
помийник
помийниця
помикати
помикати 2
помилепшо
помилитися
помилка
помилування 2
помилувати 2
помилуватися
помильне
помиляти
помилятися
помимрити
помин
поминальний
поминальник
поминальниця
поминати I
поминати II
поминатися
поминки
поминутися
помирити
помиритися
помирна
помирувити
помиршавіти
помисел
помислити
помити
Борсук, -ка, м. Барсукъ.
Голя́к, -ка́, м. 1) Бѣднякъ, голякъ. Кіев. Чуб. V. 1042. 2) Бритва. Вх. Лем. 404.
Дзьоб, дзьо́ба́ти и пр = Дзюб, дзюбати и пр. Н. Вол. у. Харьк. г. Дзьо́бом сі́сти. Остаться на мѣстѣ, не подвинуться. Дзьобом сидиш, — ні за що рук зачепити, ніде заробити. Кролев. у. В кого є худібка, до той якось виборсається, того й на заробітки пустять, а голиш все таки дзьобом сяде. О. 1862. IV. 106.
Здої́ння, -ня, с. Доеніе. Шух. І. 192.
Перемальовувати, -вую, -єш, сов. в. перемалювати, -люю, -єш, гл. 1) Списывать, списать красками; перерисовывать, перерисовать (съ оригинала копію). Маляр перемалював собі нашого Миколу. 2) Измѣнить живопись. Маляр тебе послухав: бач, перемалював чобіт, як ти сказав. Кв.
Писаний, -а, -е. 1) Писанный. 2) = мальований. 3) Изукрашенный рѣзьбой, орнаментами, узорами на деревѣ, металлѣ, кости и пр. Писані судини. Шух. І. 250, 251, 262. Писана мосяжна бляха. Шух. І. 122. Цівка того креса мосяжна писана. Шух. І. 230. Ложа (у рушниці) незвичайно гарно ткані. Шух. І. 231. Писані скрині. Гол. І. 13. 4) Расшитый, украшенный вышивкой. Писані рукава. Шух. І. 159. 5) О ткани: украшенный цвѣтными полосами. Писана рядовина. Вас. 168. Cм. рядовина 1. 6) Писана трава. Раст. Phalaris arundinacea L, ленточная трава. Вх. Зн. 48.
Порозцвітатися, -таємося, -єтеся, гл. = порозцвітати.
Прославлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прославитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Прославляться, прославиться. Прославився на Вкраїні ще козак і Гонта. Ном. № 672. 2) Только сов. в. Прослыть. Він прославився у селі за великого злодія.  
Тогідний, -а, -е. = торішній. Брат у тогіднім році найшов. Гн. II. 176.
Хвицати, -цаю, -єш, гл. О лошади: бить задними ногами. Помалу ходіть коло коня, бо він хвицає. Васильк. у. Знай, кобило, де брикати, а тут тобі вже не хвицати. КС. 1882. IX. 586.