Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помазкатися
помазок
помазувати
помазуватися
помазуха
помазчити
помайнувати
помайструвати
помаленьку
помали
помалий
помалити
помалу
помалювати
помалюсіньку
помамляти
помана
помандрувати
поманеньку
поманжати
поманити
поманіжити
поманіжитися
поманливий
помантачити
поманюньку
поманячити
помарити
помарнити
помарнілий
помарніти
помарнотравити
помарнотратити
помарнувати
помаршалкувати
помаслувати
помастити
поматися
поматіркувати
помахати
помахнути
помахувати
помацати
помацатися
помацки
помацуватися
помаширувати
помаяти
помаячити
помеж
помеже
помеженник
помеженно
помежно
помежувати
помекати
помело
поменити
поменитися
поменувати
поменчати
поменшання
поменшати
поменшати 2
поменшатися
поменятися
помер
померанець
помережати
померзенитися
померзитися
померзлий
померзнути
померзти
померки
померклий
померлий
помертвіти
померти
помертися
померхти
помершленник
помести
помет
пометати
пометушитися
помивати
помиї
помийний
помийник
помийниця
помикати
помикати 2
помилепшо
помилитися
помилка
помилування 2
помилувати 2
помилуватися
помильне
помиляти
помилятися
помимрити
помин
поминальний
поминальник
поминальниця
поминати I
поминати II
поминатися
поминки
поминутися
помирити
помиритися
помирна
помирувити
помиршавіти
помисел
помислити
помити
Же́врітися, -ріюся, -єшся, гл. = жевріти.
Зате́клий, -а, -е. Затекшій.
Кремінець, -нця́, м. Ум. отъ кре́мінь.
Кришечка II, -ки, ж. Ум. отъ кришка.
Ласій II, -сія, м. Лакомка.
Нама́щувати, -щую, -єш, сов. в. намастити, -мащу, -стиш, гл. 1) Намасливать, намаслить. Намастила вареничків не з солоним маслом. Мил. 73. 2) Намазывать, намазать. Ой дівчино милостива, чим ти брови намастила? Намастила кукурвасом. Н. п. 3) Помазывать, помазать. Дух Господень на мені, котрого ради намастив мене. Єв. Л. IV. 18.
Півмісячний, -а, -е. Полумѣсячный.
Порушник I, -ка, м. = поручник 1. Лебед. у. Він його порушник, ручився за нього, — ну тим так і каже. Екатер. у.
Потребляти, -ля́ю, -єш, сов. в. потреби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Истреблять, истребить. Хоробрий дух роскошами всипляли, кругом султана честь і правду потребляли. К. МБ. XI. 151. 2) Истрачивать, истратить. За тиждень пуд муки потребить. Лебед. у.
Темперувати, -ру́ю, -єш, гл. Очинивать перья, карандаши и пр. Волын. г.
Нас спонсорують: