Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помазкатися
помазок
помазувати
помазуватися
помазуха
помазчити
помайнувати
помайструвати
помаленьку
помали
помалий
помалити
помалу
помалювати
помалюсіньку
помамляти
помана
помандрувати
поманеньку
поманжати
поманити
поманіжити
поманіжитися
поманливий
помантачити
поманюньку
поманячити
помарити
помарнити
помарнілий
помарніти
помарнотравити
помарнотратити
помарнувати
помаршалкувати
помаслувати
помастити
поматися
поматіркувати
помахати
помахнути
помахувати
помацати
помацатися
помацки
помацуватися
помаширувати
помаяти
помаячити
помеж
помеже
помеженник
помеженно
помежно
помежувати
помекати
помело
поменити
поменитися
поменувати
поменчати
поменшання
поменшати
поменшати 2
поменшатися
поменятися
помер
померанець
помережати
померзенитися
померзитися
померзлий
померзнути
померзти
померки
померклий
померлий
помертвіти
померти
помертися
померхти
помершленник
помести
помет
пометати
пометушитися
помивати
помиї
помийний
помийник
помийниця
помикати
помикати 2
помилепшо
помилитися
помилка
помилування 2
помилувати 2
помилуватися
помильне
помиляти
помилятися
помимрити
помин
поминальний
поминальник
поминальниця
поминати I
поминати II
поминатися
поминки
поминутися
помирити
помиритися
помирна
помирувити
помиршавіти
помисел
помислити
помити
Бандур, -ра, ж. Содержатель публичнаго дома. Желех.
Бук, -ка, м. 1) Букъ, Fagus silvestris. Коби ми ся тот бук розвив та й берези білі. Гол. Ночує Ганна під еннім небом, під зеленими буками. Левиц. І. 62. 2) Переносно: палка, розга. Наука не йде на бука. Ном. № 6024. Як не даси з прозьби, то даси з принуки, а чого прозьва не докаже, то докажуть буки. Ном. № 1059. Буком того, хто не боронить свого. Фр. Пр. 129.
Драгу́ля, -лі, ж. Въ загадкѣ: лошадь. Хороша драгуля біжить як куля. ХС. ІІІ. 65.
Масти́ло, -ла, с. 1) Кисть для смазки. І сокира, і мастило, що від воза ся лишило. Чуб. V. 1061. 2) Мазь; масло. Піддайте ще трохи до вареників мастила.
Побіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. побілити, -лю́, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Нащо мені, моя мати, личко побілила? Чуб. V. 462. Побілили... полотно. Рудч. Ск. II. 44.
Подружжя, -жя, с. 1) Супружество, бракъ. Од сього подружжя народився Єремія. Стор. МП. 63. 2) Мужъ, жена; пара (супружеская). Стали сини до розуму дохожати, стали собі молоде подружжя мати. Мет. 345. Ми, бачите, шукаємо для нашої дівчини подружжя. Стор. Ум. подружжячко. Не травиця ноги спутала, не росиця очі вибила. Спутало мене замужжячко, невірне мов подружжячко. Н. п. (Г. Барв. 417).
Позадовольняти, -ня́ю, -єш, гл. Удовлетворить (многихъ).
Татко, -ка, м. 1) Ум. отъ тато. Благословилась Марусенька да у свого татка на посадоньку сісти. Мет. 175. 2) Священникъ. Гол. IV. 347.
Уколядувати, -дую, -єш, гл. Заработать пѣніемъ колядокъ.
Шпортання, -ня, с. 1) Ковырянье. 2) Возня съ чѣмъ либо. Екатер. г.
Нас спонсорують: