Боятися, боюся, -їшся, гл. Бояться. Вовка бояться, то і в ліс не йти. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору. Ідіть, душі, та й бояйтеся (вм. бійтеся).
Виноситися, -шуся, -сишся, сов. в. винестися, -суся, -сешся, гл.
1) Выноситься, винестися.
2) Возноситься, вознестись, подниматься, подняться. Між бідними невеличкими міщанськими хатами високо виносилася покрівля його чималої хати.
3) курка винеслася. Снесла всѣ яйца, больше ужъ не будетъ нестись. За літо кури винеслись, то тепер і не несуться.
Дерни́на, -ни, ж. Кусокъ дерна. Неси оці дві дернині.
Ключувати, -чую, -єш, гл. У овчинниковъ и кожевниковъ: мять кожу при помощи ключа. Cм. ключ 6.
Мо́рений, -а, -е. Усталый, изнуренный. Морений кінь.
Попихувати, -хую, -єш, гл. Дымить, куря трубку. Попихують із люльок.
Суспільний, -а, -е. 1) Смежный. 2) Общественный.
Толк, -ку, м. = товк. На лихо Бог дасть толк.
Уміти, умію, -єш, гл. Умѣть, знать. Оттут тобі, моя доле, оттут пропадати, що не вміла, що не вміла мене шанувати. Вміли-сте, кумцю, варити, та не вміли давати. Сказала б казки — не вмію; сказала б приказки — не смію. Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра.
Устидатися, -даюся, -єшся, гл. Стыдиться. Чим мудрий встидається, тим дурний пишається.