Зажу́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зажури́ти, -рю́, -риш, гл. Опечаливать, опечалить. Зажурив того Івана.
Запхи́кати, -каю, -єш, гл. Захныкать.
Мо́рскати, -каю, -єш, гл. Хлестать, бить. А тут лях за чуб хватає і скляницею межи очі морскає.
Наровли́вий, -а, -е. = норовливий.
Нахнюпити, -плю, -пиш, гл. Потупить. Вона ж нахнюпила у землю очі.
Обтавати, -таю, -єш, сов. в. обта́ти, -та́ну, -неш, гл. Обтаивать, обтаять. І став він обставать, аж пара з шерсті йде.
Орючий, -а, -е. О плугѣ: хорошо пашущій. У мене плуг орючий.
Ратище, -ща, с. Древко копья; копье. Наважували на списи ратища. Да взяв на ратище ворота так, як от сніп святого хліба візьмеш. А мій милий коня веде, на ратище підпірається. Ув. ратюга.
Росхрабритися, -рю́ся, -ришся, гл. Расхрабриться. Росприндився і росхрабрився і на троянців полетів.
Стражник, -ка, м. Стражникъ, сторожъ, караульщикъ. Скочив стражник на охотник, стали ся стріляти, а Висоцький з своїм військом почав ся зближати.