Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помазкатися
помазок
помазувати
помазуватися
помазуха
помазчити
помайнувати
помайструвати
помаленьку
помали
помалий
помалити
помалу
помалювати
помалюсіньку
помамляти
помана
помандрувати
поманеньку
поманжати
поманити
поманіжити
поманіжитися
поманливий
помантачити
поманюньку
поманячити
помарити
помарнити
помарнілий
помарніти
помарнотравити
помарнотратити
помарнувати
помаршалкувати
помаслувати
помастити
поматися
поматіркувати
помахати
помахнути
помахувати
помацати
помацатися
помацки
помацуватися
помаширувати
помаяти
помаячити
помеж
помеже
помеженник
помеженно
помежно
помежувати
помекати
помело
поменити
поменитися
поменувати
поменчати
поменшання
поменшати
поменшати 2
поменшатися
поменятися
помер
померанець
помережати
померзенитися
померзитися
померзлий
померзнути
померзти
померки
померклий
померлий
помертвіти
померти
помертися
померхти
помершленник
помести
помет
пометати
пометушитися
помивати
помиї
помийний
помийник
помийниця
помикати
помикати 2
помилепшо
помилитися
помилка
помилування 2
помилувати 2
помилуватися
помильне
помиляти
помилятися
помимрити
помин
поминальний
поминальник
поминальниця
поминати I
поминати II
поминатися
поминки
поминутися
помирити
помиритися
помирна
помирувити
помиршавіти
помисел
помислити
помити
Блониця, -ці, ж. Крупъ (болѣзнь). Галиц.
Вербниця, -ці, ж. 1) Вербная недѣля. Прийде вербниця, назад земля вернеться. Ном. № 426. 2) = вербляниця. Желех.
Вирікати, -каю, -єш, сов. в. виректи, -речу, -чеш, гл. Произносить, произнести, сказать. То ж не один хто сказав — громада вирекла. Ном. № 10744. Чи оддаси за мене Настусю? А Губрій.... вирік: «Віддам». Г. Барв. 461.
Галабурдник, -ка, м. Буянъ, дебоширъ. Желех.
Здекуці́йник, -ка, м. Экзекуторъ, исполнитель судебнаго приговора. Галиц. Желех.
Ма́тка, -ки, ж. 1) = мати. Який тепер світ настав, що син матки не пізнав. Чуб. На те циган матку б'є, щоб його жінка боялась. Ном. № 3906. 2) пані-ма́тка. а) Хозяйка дома. б) Попадья, матушка. А як твоя думка, пані-матко, спитав о. Хведір у жінки. Левиц. І. 405. 3) Самка, имѣющая дѣтей. Ласкаве телятко дві матки ссе. Ном. № 3302. 4) Пчела — самка, матка. А за ним повалило козацтво, як за маткою бжоли. К. 5) = матірна 2. Жінкам же треба було ще й коноплі брати, мочити матки, щоб терти за літнього сонця. Г. Барв. 147. 6) Ум. отъ мата. Давай матки плести, ну запинати вікна, щоб не перся мороз у хату. Мир. ХРВ. 126. 7) Родъ игры въ мячъ. Ив. 28. КС. 1887. VI. 458. 8)жи́тна = матиця 4. Вх. Лем. 434.
Присочити, -чу́, -чи́ш, гл. Подкараулить. ЗОЮР. І. 160. Я таки присочила, хто в нас капусту краде. Черниг. у. Треба присочити качку, де вона несеться.
Пукал, -ла, с. Грязь, илъ на днѣ соляныхъ озеръ. Черном.
Стручок, -чка, м. 1) Стручекъ. Горох сію, два стручки, роди. Боже, чотирі. Чуб. III. 42. 2) Завитокъ шерсти на овчинѣ. Скільки на кожусі стручків, стільки дитині рочків. Ном. № 11622.
Теребка, -ки, ж. Мѣшокъ, въ который насыпаютъ овесъ для корму лошади. Вх. Зн. 29.
Нас спонсорують: