Випрасувати, -сую, -єш, гл. Выгладить.
Гак, -ку, м. 1) Крюкъ. Возьміть Байду добре в руки, на гак ребром зачепіте. 2) Родъ багра для ловли рыбы. 3) Крючекъ для удочки, но чаще употребляется Ум. гачок. 4) Шипъ подковы. Треба перекувать коня, бо вже гаки позбивались. 5) Орудіе для обтягиванія бочки обручемъ. 9) тут тобі й гак! Тутъ тебѣ и конецъ; тутъ тебѣ и аминь! 7) з гаку плодити отару. Браться досматривать стадо овецъ, получая за это отъ хозяина тридцатую овцу (о личманах). 8) з гаком. Съ лишнимъ, съ небольшою прибавкою. По дві десятині й вісім аршин та трошки й з гаком. Ум. гачок, гачечок.
Зако́хувати, -хую, -єш, сов. в. закоха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Влюбляться, влюбиться, полюбить. І гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. 2) = викохувати, викохати. Сім літ силки закохати, — мої двері вилупити. Чи воно закохувано оті ліси, що вони такі хороші.
Зівка́ нар. = зівака. Зівка дати.
Люз, -зу, м.
1) Свободное мѣсто. люзом. Какъ нарѣчіе: свободно; въ безпорядкѣ; неукрѣпленно. Люзом ходити. Кінь... на каменистій дорозі пошнипає (обнюхає) каміне, попробує ногою, чи не лежить воно люзом.
2) Смѣна караула?
Памула, -ли, ж. Илъ, тина. Ум. памулка.
Повеселитися, -лю́ся, -лишся, гл. Повеселиться. Хиба мій вік не сон? Стривай же, хоч трошки дай мені повеселитись.
Помийник, -ка, м. Первоначально — человѣкъ, занимающійся выносомъ помоевъ, а затѣмъ всякій человѣкъ, занимающійся грязной работой; бранное слово. Ти помийник жидівський.
2) Собака, постоянно роющаяся въ помояхъ, любящая помои.
Почки, -чо́к, ж. мн.
1) Внутренности (тѣла).
2) Зернышки тыквы.
Прикубанський, -а, -е. Находящійся при р. Кубани. Пластуни в прикубанських плавнях.