Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посхвачуватися
посхиляти
посхилятися
посхнути
посходити
посходитися
посхоплювати
посхоплюватися
посцикайло
поськати
посьорбати
посюх
посягати
потавати
потаємне
потаємний
потаємно
потаєнці
потаїти
потай
потайки
потайком
потайний
потайник
потайно
потайці
потак
потакайло
потакатися
потакач
потаковник
потакувати
потала
поталанити
потанути
потанцювати
потапці
потарабанити
потаращити
потарсувати
потаска
потаскати
потасувати
потати
потатуритися
потахати
поташ
поташня
потвар
потверезу
потвір
потвора
потворитися
потебня
потекти
потектися
потеленькати
потелепати
потелепатися
потелижитися
потелитися
потеліпатися
потемки
потемний
потемнити
потемніти
потемнішати
потемно
потемну
потемок
потемрити
потемрява
потемряк
потенетити
потентат
потепліти
потеплішати
потеребити
потеревенити
потерзувати
потерманитися
потерпати
потерпіння
потерпіти
потерпління
потерти
потертися
потерть
потеруха
потерча
потерчук
потеря
потеряти
потерятися
потесати
поти
потиженно
потикатися
потилиця
потилишник
потиль
потиляка
потинятися
потирати
потирач
потирити
потиритися
потирка
потискати
потиснутися
потитарювати
потихи
потиху
потихшати
потич
потичити
потік
потікати
потіль
потім
Безплатний, -а, -е. Безплатный. Левиц. Пов. 135. Недільна безплатна школа. Конис. (О. 1861. І. 321).
Клейтух, -ха, м. Пыжъ. Харьк. г.
Обкусати Cм. обкушувати.
Паства, -ви, ж. Пастьба. Волів прижене з пастви. Харьк. у.
Посівати, -ва́ю, -єш, гл. Утромъ на новый годъ ходить по домамъ, набравъ зерна въ рукавицу, и посыпать этимъ зерномъ въ жилищахъ съ пожеланіемъ урожая. О. 1861. XI. Св. 65. Сіє, посіває..., стиха промовляє: «Роди, Боже, пшеницю як лаву». АД. І. 80.
Сішненко, -ка (= січненко) м. Февраль. Это названіе обозначаетъ, что февраль — сынъ января (сі́чня). Сішненко казав: як би мені батьковії літа, то я б бикові третякові ріг ссадив, а дівці семилітці коромисел до плечей приморозив. Мнж. 156.
Сліпати, -па́ю, -єш, гл. Плохо видѣть съ трудомъ разбирать; дѣлать что съ трудомъ видя, силясь разглядѣть (вслѣдствіе темноты, плохого зрѣнія). Завтра по видному й поїхали б, а тепер чого сліпати? Св. Л. 123. Сліпає старий у книжку. Рк. Левиц. Сліпає було Якимко по часловці. Левиц. І. 243.очима. Щурить глазами отъ близорукости. Виглянув Пшепшінський з дверей, сліпаючи очима. Левиц. І. 287.
Упослі нар. Потомъ, послѣ. Обід дуже великий зробили упослі. Рудч. Ск. II. 148. Не зв'язуйся з лихим спершу, так і впослі бачить не будеш. Ном. № 2861.
Уюн, -на, м. = в'юн. Мнж. 28.
Цісарка, -ки, ж. Австріячка.
Нас спонсорують: