Гуркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Гуркотати 1. Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Загадка: грім). На горищі шось стука та гуркотить. За громом громи гуркотять.
'Д пред., сокращ. од. Жене 'д смерти відборонив.
Ди́миниці, -ць, ж. мн. Родъ опухоли.
Збі́рниця, -ці, ж. 1) Метла. 2) Сборище.
Кахель, -хля, м. = кахля.
Колдра, -ри, ж. = ковдра. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала.
Наповня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. напо́внити, -ню, -ниш, гл. Наполнять, наполнить. Тут тобі, серденько, в степу погибати... Червоною кров'ю річки наповняти. а) Кубочки наповнять. б) неха́й вам бог наповня́є! Пожеланіе: пусть Богъ увеличить ваше благосостояніе.
Похолоднішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться холоднѣе.
Рождення, -ня, с.
1) Рожденіе. Ой був же я на рожденні в Діви Марії, породила Діва сина в яслах на сіні.
2) Потомство. Жаль свого рождення. Наслідує тобі твій син, твоє рождення.
Стійний, -а, -е. 1) Цѣнный, стоющій. Цей кінь спойніший за того. 2) Достойный. Стойний чоловік.