Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посхвачуватися
посхиляти
посхилятися
посхнути
посходити
посходитися
посхоплювати
посхоплюватися
посцикайло
поськати
посьорбати
посюх
посягати
потавати
потаємне
потаємний
потаємно
потаєнці
потаїти
потай
потайки
потайком
потайний
потайник
потайно
потайці
потак
потакайло
потакатися
потакач
потаковник
потакувати
потала
поталанити
потанути
потанцювати
потапці
потарабанити
потаращити
потарсувати
потаска
потаскати
потасувати
потати
потатуритися
потахати
поташ
поташня
потвар
потверезу
потвір
потвора
потворитися
потебня
потекти
потектися
потеленькати
потелепати
потелепатися
потелижитися
потелитися
потеліпатися
потемки
потемний
потемнити
потемніти
потемнішати
потемно
потемну
потемок
потемрити
потемрява
потемряк
потенетити
потентат
потепліти
потеплішати
потеребити
потеревенити
потерзувати
потерманитися
потерпати
потерпіння
потерпіти
потерпління
потерти
потертися
потерть
потеруха
потерча
потерчук
потеря
потеряти
потерятися
потесати
поти
потиженно
потикатися
потилиця
потилишник
потиль
потиляка
потинятися
потирати
потирач
потирити
потиритися
потирка
потискати
потиснутися
потитарювати
потихи
потиху
потихшати
потич
потичити
потік
потікати
потіль
потім
Вип'Ясти, -ся. Cм. випинати, -ся.
Гарман, -ну, м. 1) Токъ, гдѣ молотять хлѣбъ каткомъ или возя по хлѣбу повозку съ тяжестью; также и хлѣбъ, разложенный на току для такой молотьбы. Сиділи у хаті, поки дощ пішов, залив їх гарман, а вони усе убуваються. Вони тоді до його, аж його вже половина у яру. Грин. І. 188. Наслали.... гарман, погарманились трохи, а то оставили на завтра. Грин. І. 87. 2) ходити в гармані (о лошадяхъ). Молотить. Ціх коней не можна брати, бо вони в гармані тепер ходять.
Гнойовисько, -ка, с. = гноїсько.
Дишлеви́й, -а, -е. = Дишельний. Чуб. VII. 401.
За́чеп, -пу, м. Затрагиваніе. Заманеться йому... пожартувати з жінкою. Сумно (жінка) дивиться на його зачепи. Мир. ХРВ. 251.
Переп'ят устати. Стать кому на дорогѣ, преградить кому путь. Переп'ят встане на тебе, москалю, моє святе, моє пророче слово. К. ХП. 97.
Прибічник, -ка, м. Приближенный чей, помощникъ. Я це прибув з наказом від громади шукати в князя вірної поради: його прибічники нас упевняли, щоб ми від його тільки гасла ждали. К. ЦН. 249.
Соловіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: соловѣть, тускнѣть.
Ствердіти, -ді́ю, -єш, гл. Отвердѣть. Земля вже стверділа. Рк. Левиц. Стверднути, дну, неш, гл. = ствердіти. Желех.
Халамид, -да, м. = халамей. ЕЗ. V. 151.
Нас спонсорують: