Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посхвачуватися
посхиляти
посхилятися
посхнути
посходити
посходитися
посхоплювати
посхоплюватися
посцикайло
поськати
посьорбати
посюх
посягати
потавати
потаємне
потаємний
потаємно
потаєнці
потаїти
потай
потайки
потайком
потайний
потайник
потайно
потайці
потак
потакайло
потакатися
потакач
потаковник
потакувати
потала
поталанити
потанути
потанцювати
потапці
потарабанити
потаращити
потарсувати
потаска
потаскати
потасувати
потати
потатуритися
потахати
поташ
поташня
потвар
потверезу
потвір
потвора
потворитися
потебня
потекти
потектися
потеленькати
потелепати
потелепатися
потелижитися
потелитися
потеліпатися
потемки
потемний
потемнити
потемніти
потемнішати
потемно
потемну
потемок
потемрити
потемрява
потемряк
потенетити
потентат
потепліти
потеплішати
потеребити
потеревенити
потерзувати
потерманитися
потерпати
потерпіння
потерпіти
потерпління
потерти
потертися
потерть
потеруха
потерча
потерчук
потеря
потеряти
потерятися
потесати
поти
потиженно
потикатися
потилиця
потилишник
потиль
потиляка
потинятися
потирати
потирач
потирити
потиритися
потирка
потискати
потиснутися
потитарювати
потихи
потиху
потихшати
потич
потичити
потік
потікати
потіль
потім
Дури́люд, -да, дури́людок, -дка, м. 1) = дурисвіт 1. 2) пт. Красношейка. Вх. Пч. II. 12.
Затока́рити, -рю, -риш, гл. Дѣвать, запрятать. Затокарив десь мого ножика. Кіевск. у.
Зду́ру нар. Сдуру. Так инший здуру неборак над Божим ділом вередує. Гліб. 70.
Ладка, -ки, ж. 1) Оладья. Млинець лодку посватав. ЗОЮР. II. 27. 2) Преимущественно во мн. Ладонь, ладоша. (Дѣтск. слово). плескати у ладки. Бить въ ладоши. Сидить баба на березі, лодками сплеснула. Чуб. V. 845. Лодки, ладки, а де були? — В бабки. Ном. № 9264. Ум. ладоньки, ладочки, ладошки, ладусі, ладусеньки, ладусики. А в ніженьки — ходусеньки, а в рученьки — ладусеньки. Мет. 2. Ладки-ладусі, а де були? — В бабусі. Ном. № 9264.
Масткосло́вий, -а, -е. Сладкорѣчивый.
Наві́дати, -ся. Cм. навідувати, -ся.
Надува́тися, -ва́юся, -єшся, гл. = надиматися.
Стікатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Стекаться, стечься, сливаться, слиться. Три річечки стікалося докупи. Левиц. Пов. 362. 2) Сходиться, сойтись. Пекла б мати млинці, та не стікаються кінці. Лебед. у. Кожух не стікається, бо вузький. Лебед. у.
Чипавка, -ки, ж. Жердь на гребнѣ крыши на клуні, связывающая ключчя. МУЕ. І. 83.
Штирма нар. Объ ударѣ: пырнувъ, толкнувъ, кольнувъ концемъ (палки и пр.). Він штирма вдарив мене під бороду палицею. Екатер. у.
Нас спонсорують: