Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правіжка
правний
правник
правничий
правно
правнук
право I
право II
правобіцький
правобіч
правобічний
правовірний
правовірник
праволомний
праволомство
правопис
правописний
правопись
правоправний
праворуч
праворушниця
правосвітлий
православний
православник
православницький
православність
правосуддя
правосудець
правосудний
правота
правотити
правотитися
правторити
правування
правувати
правуватися
правушник
правцем
прагнути
прагнущий
прагнючий
прадід
прадідівський
прадідівщина
прадідний
пражина
пражній
празник
прайник
практика
практичній
практичність
пралев
праліс
прало
пральник
пралютий
праля
прамено
пранець
праник
прання
пранці
пранцюватий
пранцюватіти
праонук
праотець
праперек
прапір
прапірка
прапірок
прапор
прапорець
прапорщичка
праправнук
праправнучка
прапрадід
прапращур
прапращурський
прарід
прародич
прародичка
прас
праск!
праска
прасло
прасок
прасол
прасолувати
прасольство
прасольський
прасування
прасувати
прасунок
пратва
прати
пратися
праття
праушник
прах
прахтика
праценька
працівник
працьовитий
працьовитість
працювальник
працювання
працювати
працюватися
праця
прач
прачечка
прачик
прачити
прачка
прачкарня
прачкун
прачувати
прашовиння
прашпорт
Буркнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ буркати 1. І муха говоруха об мені не буркне. Ном. № 4056.
Гид, -да, -ду, м. 1) -ду. Гадость, мерзость. Там зчищають грязь, а наші купу превелику нагорнули, мов зібрали, гид з усього ринку. К. Дз. 67. 2) -да. Гадкій, мерзкій человѣкъ. Не займай гида, не каляй вида. Ном. №3291. 3) гид гидом. Мерзость изъ мерзостей. Такий поганий — гид гидом! 4) Употребляется въ значеніи нарѣчія: гадко, отвратительно. Такий бридкий, що гид і глянути на його.
Грудни́ця, -ці, ж. 1) = Грудина 1. Подольск. г. Плечі і грудницю руб'ям покриває. Мкр. Н. 97. 2) Раст. Linosiris villosa Dc. ЗЮЗО. І. 126.
Копиця, -ці, ж. 1) Копна травы. Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. Шевч. Погоріло в степу сіно, нема ні копиці. Н. п. 2) Куча чего-либо. А в лагері знайшли різниці: лежали битих мняс копиці. Котл. Ен. Ум. копичка. А ввечері холодками клали в копички рядками. Мет. Кілько грачів у «короля» кладуть... руки долонями вниз, одна рука на другу, щоб стала копичка. Чуб. III. 45.
Пінка, -ки, ж. Масло коровье. Ез. V. 61.
Пригадування, -ня, с. 1) Припоминаніе. 2) Придумываніе.
Пропадати, -да́ю, -єш, сов. в. пропасти, -паду́, -деш, гл. 1) Пропадать, пропасть, исчезать, исчезнуть. Що з воза впало, то пропало. Ном. Город Буша зовсім з людьми пропав. Стор. МПр. 162. Згадай лихо — то й байдуже, минулось, пропало. Шевч. 34. 2) Погибать, погибнуть; издыхать, издохнуть. Не спитаю, щоб не знали, за що пропадаю. Шевч. 175. Хто що кому винен, най пропаде з світа. Чуб. Дай чого їсти, а то пропаду з голоду. Рудч. Ск. І. І. Вовки як ухопили тут вовка, розірвали і пропав бідний. Рудч. Ск. І. 6.
Талір, -ра, м. = таріль. Винесли три таліри червінців. Шейк. Нема токара вдома, поїхав до Мугильова дерева купувати, таліри виробляти. Грин. III. 520.
Хрестик, -ка, м. 1) Ум. отъ хрест. Гостинці виймала: і хрестики й дукачики, й намиста разочок. Шевч. 2) Перекрестокъ. Доїдете до хрестика, там в корчмі роспитайте дорогу. Нѣжин. у. 3) мн. Вышиванье крестиками. Чуб. VII. 427. Шух. І. 155, 156. Гол. Од. 73. 4) мн. Раст. Trifolium repens L. ЗЮЗО. І. 176.
Чого 1) Род. пад. мѣст. що. Чи не бажаєш ти чого? МВ. І. 77. 2) Какъ нар. Зачѣмъ, почему, отчего? Чого ви лаєтесь? хиба вас поле засіяно. Ном. № 9230.
Нас спонсорують: