Вимучити Cм. вимучувати.
Зда́тність, -ности, ж. 1) Способность. 2) Пригодность.
Клобучина, -ни, ж. Войлокъ.
Оропія, -пії, ж. Арава, куча. А у нього ж дітей ціла оропія.
Отже нар.
1) Вѣдь. Отже збреше бісів син! Отже доведеться самому йти.
2) Поэтому, слѣдовательно, итакъ.
Перепеля, -ля́ти, с. Перепелка-дѣтенышъ.
Рішняк, -ка, м. = річняк. Був у мене баранець рішняк, та вовк задавив клятий. Ум. рішнячо́к.
Спадок, -дку, м. Наслѣдство. Не мавши спадку, не матимеш і упадку. Од якоїсь тітки у спадку йому достався. Иногда только во мн. ч.
Судучина, -ни, ж. Мясо рыбы судака.
Усувати, -ваю, -єш, сов. в. усунути, -ну, -неш, гл. Вдвигать, вдвинуть.