Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правіжка
правний
правник
правничий
правно
правнук
право I
право II
правобіцький
правобіч
правобічний
правовірний
правовірник
праволомний
праволомство
правопис
правописний
правопись
правоправний
праворуч
праворушниця
правосвітлий
православний
православник
православницький
православність
правосуддя
правосудець
правосудний
правота
правотити
правотитися
правторити
правування
правувати
правуватися
правушник
правцем
прагнути
прагнущий
прагнючий
прадід
прадідівський
прадідівщина
прадідний
пражина
пражній
празник
прайник
практика
практичній
практичність
пралев
праліс
прало
пральник
пралютий
праля
прамено
пранець
праник
прання
пранці
пранцюватий
пранцюватіти
праонук
праотець
праперек
прапір
прапірка
прапірок
прапор
прапорець
прапорщичка
праправнук
праправнучка
прапрадід
прапращур
прапращурський
прарід
прародич
прародичка
прас
праск!
праска
прасло
прасок
прасол
прасолувати
прасольство
прасольський
прасування
прасувати
прасунок
пратва
прати
пратися
праття
праушник
прах
прахтика
праценька
працівник
працьовитий
працьовитість
працювальник
працювання
працювати
працюватися
праця
прач
прачечка
прачик
прачити
прачка
прачкарня
прачкун
прачувати
прашовиння
прашпорт
Верзіння, -ня, с. Болтовня, пустые разговоры. А що як справді нападуть на нас розбійники?... — Не бійсь, моє серце: то усе верзіння. МВ. ІІІ. 130.
Дружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) = дружити 1. Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись. Ном. № 1417. 2) Жениться. Не хтів а ні дружитись, а ні дома жити — чумакував. МВ. І. 65.
Насічка, -ки, ж.? Коли коні їдять січку, держи й насічку. Ном. № 13229.
Підстрелити, -лю, -лиш, гл. Подстрѣлить. Ой як стрелив Нечаєнко, — коника підстрелив. КС. 1882. III. 537. Устав ото він та й хотів уже сороку підстрелити. Рудч. Ск. І. 136.
Поміряти, -ряю, -єш, гл. Измѣрить. Та й малий же, каже, з біса; а ну я тебе поміряю. Рудч. Ск. І. 3. — ніжки, ручки дитині. При купаньѣ ребенка свести вмѣстѣ на моментъ правую ручку съ лѣвой ножкой, а лѣвую ручку съ правой ножкой. Навчаю, як і покупати... як ніжки, ручки поміряти, щоб і своїй дитині, бува, ніжок не звихнула. Г. Барв. 436.
Роскаюватися, -ююся, -єшся, сов. в. роскаятися, -каюся, -єшся, гл. Раскаиваться, раскаяться. Создав Бог та й роскаявся. Ном. № 8512.
Торгати, -гаю, -єш, гл. Дергать. Шейк. Вітер віконниці торгає на негоду. Харьк.
Хляки, -ків, м. мн. 1) Рубцы (часть желудка жвачнаго, гдѣ переваривается пища; желудокъ съ кишками (животнаго). Як будуть мене різать, так ти просися хляки мить. ЗОЮР. II. 24. 2) = міздря. Вас. 153, 157.
Чопове, -вого, с. Пошлина за право продажи спиртныхъ напитковъ. Помогай Біг, жиде! як же ми ся маєш? Ой та кажуть люде, що ти гроші маєш. — Нема пак, заплатив єм за чопове. Гол. III. 471.
Чорнобрив, чорнобривий, -а, -е. Чернобровый. Чорнобрив, чорнобрив дрова рубає, а чорнобрива тріски збірає. Чуб. чорнобрива. Кличка коровы. Kolb. І. 65., Ум. чорнобривенький. Шевч. 303.
Нас спонсорують: