Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правіжка
правний
правник
правничий
правно
правнук
право I
право II
правобіцький
правобіч
правобічний
правовірний
правовірник
праволомний
праволомство
правопис
правописний
правопись
правоправний
праворуч
праворушниця
правосвітлий
православний
православник
православницький
православність
правосуддя
правосудець
правосудний
правота
правотити
правотитися
правторити
правування
правувати
правуватися
правушник
правцем
прагнути
прагнущий
прагнючий
прадід
прадідівський
прадідівщина
прадідний
пражина
пражній
празник
прайник
практика
практичній
практичність
пралев
праліс
прало
пральник
пралютий
праля
прамено
пранець
праник
прання
пранці
пранцюватий
пранцюватіти
праонук
праотець
праперек
прапір
прапірка
прапірок
прапор
прапорець
прапорщичка
праправнук
праправнучка
прапрадід
прапращур
прапращурський
прарід
прародич
прародичка
прас
праск!
праска
прасло
прасок
прасол
прасолувати
прасольство
прасольський
прасування
прасувати
прасунок
пратва
прати
пратися
праття
праушник
прах
прахтика
праценька
працівник
працьовитий
працьовитість
працювальник
працювання
працювати
працюватися
праця
прач
прачечка
прачик
прачити
прачка
прачкарня
прачкун
прачувати
прашовиння
прашпорт
Вой, вою, м. Война; битва. Королі, королі, пустіть на вой воювать! Чуб. III. 43. Відкіля тебе, братіку, в гості виглядати: чи з буйного вою, чи з чистого поля, чи з славного люду Запорожжя? О. 1861. X. 89.
Діптя́нка, -ки, ж. Проститутка. Мандрьохи, хльорки і діптянки, що продають себе на час. Котл. Ен. ІІІ. 48.
Моско́вський, -а, -е. 1) Великорусскій. 2) Солдатскій. Дівчино ягодо! Який у тебе кришталь під носом — як московський патрон. Ном. пеня моско́вська. Безпричинная придирка; человѣкъ безъ причины и сильно придирающійся.
Підсилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. підіслатися, -шлю́ся, -шлешся, гл.до ко́го. Посылать, послать сватовъ къ кому. Парубок... підіславшись де небудь нерозважно, вхопить гарбуза. О. 1862. IV. 1.
Повтікати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Убѣжать (о многихъ). Люде повтікали з хати. Рудч. Ск. І. 12. Були на масніші вареники, та в піст на вербу повтікали. Ном. 2) Вытечь (во множествѣ). Були річки — повтікали, були ставки — повсихали. Чуб. V. 540.
Понабурковувати, -вую, -єш, гл. Намести снѣгу. Он дивись, як понабурковувало коло хати. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Попращати, -ща́ю, -єш, гл.кого. Проститься съ кѣмъ. Cм. попрощати. Навіки 'смо попращали свої любі гори. ЕЗ. V. 242.
Розшахвувати, -вую, -єш, гл. Расточить, промотать.
Свячене, -ного, с. Освященное во время Пасхи. Чуб. III. 22.
Чебриця, -ці, ж. Родъ растенія. Торох, торох, сію горох, — вродила чебриця. Мил. 70.
Нас спонсорують: