Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пушити
пушка
пушкарський
пушкарь
пушок
пуща
пущадло
пущальний
пущання
пущення
пхати
пхатися
пхе!
пхекати
пхикання
пхикати
пхинькати
пхиць!
пхицьнути
пхнути
пху!
пчих! I
пчих II
пчиханє
пчихати
пчівняк
пчілка
пчола
пчолинець
пчолячий
пшениця
пшеничина
пшеничисько
пшеничише
пшеничка
пшеничниця
пшенишний
пшенишник
пшенишниця
пшенишнище
пшик!
пшикати
пшінка
пшінце
пшоно
пшоняний
пшоняник
пштирок
п'явиця
п'явка
п'явушник
п'ядак
п'ядики
п'ядити
п'ядь
п'яла
п'ялечка
п'ялило
п'ялка
п'яло
п'яльці
п'яльця
п'яненний
п'яний
п'яництво
п'яницюга
п'яниця
п'яничка
п'янісінький
п'яніти
п'яно
п'янство
п'януватий
п'янчити
п'янюга
п'янюжка
п'ясти
п'ястися
п'ята
п'ятак
п'ятаковий
п'ятаччя
п'яташний
п'ятдесят
п'ятдесятеро
п'ятдесятий
п'ятдесятка
п'ятдесятолітній
п'ятенятко
п'ятерик
п'ятеро
п'ятиголовий
п'ятидесятий
п'ятизлотник
п'ятий
п'ятикутний
п'ятикутник
п'ятилітній
п'ятиліток
п'ятимісячний
п'ятина
п'яти-перстень
п'ятипиришниця
п'ятисотник
п'ятінка
п'ятірко
п'ятка
п'ятнадцятеро
п'ятнадцятий
п'ятнадцятка
п'ятнадцять
п'ятнайцятий
п'ятник
п'ятниця
п'ятнишний
п'ятнувати
п'ятра
п'ятрини
п'ятсот
п'ять
Бусель, -сля, м. Листъ. Ном. № 13807. Вх. Пч. I. 16. Ум. буселько.
И́ва, ви, ж. Ива. Salix Caprea L. ЗЮЗО. І. 134
Ліни́тися, -нюся, -нишся, гл. = лінуватися. При готовій колоді не лінись вогонь класти. Ном. № 4623.
Очужіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться чужимъ.
Піддобрювати, -рюю, -єш и піддобря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. піддо́брити, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Сдабривать, сдобрить, подправлять, подправить. Всяку гутір піддобряла мов медком словами. Мкр. Н. 22. 2) Задабривать, задобрить. Піп був піддобрений, то й звінчав, хоч літа й не вийшли дівчині. Волч. у.
Погнутися, -гну́ся, -гне́шся, гл. Погнуться. Столи його погнулись від м'ясива. К. Іов. 47.
Постолянка, -ки, ж. Раст. Aster. Вх. Пч. II. 29.
Почорнілий, -а, -е. Почернѣвшій. Почорнілий сніг береться водою. Мир. Пов. II. 41. Почорнілий дах.
Присалабенитися, -нюся, -нишся, гл. Притащиться. Ти, бабо, знов присалабонилась із тим листом? Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Шинґель, -ґля, м. Та часть оси, на которой вращается колесо. Вх. Лем. 484.
Нас спонсорують: