Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пушити
пушка
пушкарський
пушкарь
пушок
пуща
пущадло
пущальний
пущання
пущення
пхати
пхатися
пхе!
пхекати
пхикання
пхикати
пхинькати
пхиць!
пхицьнути
пхнути
пху!
пчих! I
пчих II
пчиханє
пчихати
пчівняк
пчілка
пчола
пчолинець
пчолячий
пшениця
пшеничина
пшеничисько
пшеничише
пшеничка
пшеничниця
пшенишний
пшенишник
пшенишниця
пшенишнище
пшик!
пшикати
пшінка
пшінце
пшоно
пшоняний
пшоняник
пштирок
п'явиця
п'явка
п'явушник
п'ядак
п'ядики
п'ядити
п'ядь
п'яла
п'ялечка
п'ялило
п'ялка
п'яло
п'яльці
п'яльця
п'яненний
п'яний
п'яництво
п'яницюга
п'яниця
п'яничка
п'янісінький
п'яніти
п'яно
п'янство
п'януватий
п'янчити
п'янюга
п'янюжка
п'ясти
п'ястися
п'ята
п'ятак
п'ятаковий
п'ятаччя
п'яташний
п'ятдесят
п'ятдесятеро
п'ятдесятий
п'ятдесятка
п'ятдесятолітній
п'ятенятко
п'ятерик
п'ятеро
п'ятиголовий
п'ятидесятий
п'ятизлотник
п'ятий
п'ятикутний
п'ятикутник
п'ятилітній
п'ятиліток
п'ятимісячний
п'ятина
п'яти-перстень
п'ятипиришниця
п'ятисотник
п'ятінка
п'ятірко
п'ятка
п'ятнадцятеро
п'ятнадцятий
п'ятнадцятка
п'ятнадцять
п'ятнайцятий
п'ятник
п'ятниця
п'ятнишний
п'ятнувати
п'ятра
п'ятрини
п'ятсот
п'ять
Віщуха, -хи, ж. Вѣщунья, предсказательница. Віщуха баба.... пророкувала. К. ЦН. 225.
Вохкість, -кости, ж. Сырость, влажность.
Дрислі́вка, -ки, ж. 1) Дыня, имѣющая много жидкости въ срединѣ и вообще мягкая. 2) слива скороспілка. Аф. 394.
За́пно нар. Досадно, непріятно, обидно. Он за що йому запно! ЗОЮР. І. 22. Йому, бач, запно, що моя жінка краща, ніж його. Запно бува, як дитина в хаті наробить. Лебед. у. Як було за панщини заставляють у неділю робити, то й запно, а тепер сами собі роблять і байдуже. Волч. у.
Недочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. недочути, -чую, -єш, гл. 1) Быть тугимъ на ухо. (Съ этимъ значеніемъ употребляется только несов. видъ). 2) Не слышать, не услыхать.
Покоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. покори́ти, -рю́, -риш, гл. Покорять, покорить.
Попращати, -ща́ю, -єш, гл.кого. Проститься съ кѣмъ. Cм. попрощати. Навіки 'смо попращали свої любі гори. ЕЗ. V. 242.
Проходжати, -джа́ю, -єш, гл. = проходити. Мет. 281. Поміж рядами прохожайте. АД. І. 213.
Сидушка, -ки, ж. Маленькій стулъ съ засовомъ спереди, въ который, садятъ дітей, начинающихъ сидѣть. Рк. Левиц.
Упокоювати, -ко́юю, юєш, сов. в. упоко́їти, -кою, -їш, гл. Успокаивать, успокоить. В одному Возі моє серце себе впокоїть, одпочине. К. Псал. 139. Як нема долі, нема талану, то й достатки не впокоять. Мир. Пов. II. 84.