Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пушити
пушка
пушкарський
пушкарь
пушок
пуща
пущадло
пущальний
пущання
пущення
пхати
пхатися
пхе!
пхекати
пхикання
пхикати
пхинькати
пхиць!
пхицьнути
пхнути
пху!
пчих! I
пчих II
пчиханє
пчихати
пчівняк
пчілка
пчола
пчолинець
пчолячий
пшениця
пшеничина
пшеничисько
пшеничише
пшеничка
пшеничниця
пшенишний
пшенишник
пшенишниця
пшенишнище
пшик!
пшикати
пшінка
пшінце
пшоно
пшоняний
пшоняник
пштирок
п'явиця
п'явка
п'явушник
п'ядак
п'ядики
п'ядити
п'ядь
п'яла
п'ялечка
п'ялило
п'ялка
п'яло
п'яльці
п'яльця
п'яненний
п'яний
п'яництво
п'яницюга
п'яниця
п'яничка
п'янісінький
п'яніти
п'яно
п'янство
п'януватий
п'янчити
п'янюга
п'янюжка
п'ясти
п'ястися
п'ята
п'ятак
п'ятаковий
п'ятаччя
п'яташний
п'ятдесят
п'ятдесятеро
п'ятдесятий
п'ятдесятка
п'ятдесятолітній
п'ятенятко
п'ятерик
п'ятеро
п'ятиголовий
п'ятидесятий
п'ятизлотник
п'ятий
п'ятикутний
п'ятикутник
п'ятилітній
п'ятиліток
п'ятимісячний
п'ятина
п'яти-перстень
п'ятипиришниця
п'ятисотник
п'ятінка
п'ятірко
п'ятка
п'ятнадцятеро
п'ятнадцятий
п'ятнадцятка
п'ятнадцять
п'ятнайцятий
п'ятник
п'ятниця
п'ятнишний
п'ятнувати
п'ятра
п'ятрини
п'ятсот
п'ять
Гуко́ну́ти, -ну, -неш, гл. То же, что и гукну́ти, но съ силой. Грізно гуконув Грицько. Мир. Пов. І. 116. А чоловік з борозни: «а куди?» як гуконе! Драг. 15. Гуконула гаківниця. Мир. ХРВ. 126.
Закріпоща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. закріпости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Закрѣпощать, закрѣпостить. І як степи запорозські тоді поділили і панам на Україні люд закріпостили. Шевч. 260.
Знаменята, -нят, с. мн. Значки или клейма на рогатомъ скотѣ, налагаемые на него гуцулами предъ выгономъ въ полонину. Кождий кладе своїй маржині свої знаменьи́та. Шух. І. 196, 197.
Їздитися, -джуся, -дишся, гл. Постоянно ѣздить, разъѣзжать. Їздиться усюди з їм. Зміев. у.
Лепе́ць, -пцю́, м. Раст. 1) Asperugo procumbeus. ЗЮЗО. І. 113. 2) Galium Aparine. ЗЮЗО. І. 123.
Лехки́й и пр. = легкий и пр.
Підлий, -а, -е. 1) Подлый, низкій. Підла чернь корчемна. К. ЦН. 245. 2) Дурной. Доброму животові, то й кий не вадить, а підлому, то й пироги вадять. Ном. № 7159.
Прохукувати, -кую, -єш, сов. в. прохукати, -каю, -єш, гл. Дышать, подышать зимой на окно, отчего намерзшій на немъ ледъ протаиваетъ. Прохукаєш вікно, глянеш на двір. Греб. 404.
Утреня, -ні, ж. Утреня, заутреня. Ном. № 11216.
Штудерно нар. 1) Хитро. 2) Замысловато, искусно. Завивають голову штудерно і мудро білою переміткою. Шух. І. 132.
Нас спонсорують: