Відлітати, -таю, -єш, сов. в. відлеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Отлетать, отлетѣть. Пташки у вирій одлітають. Од Цариграда-города ясний сокіл од літає. 2) Отскакивать, отскочить. Взявся Добуш добувати, взяли замки відлітати.
Героївський, -а, -е. Геройскій. В серці почуття героївські голубить.
Довгохво́стий, -а, -е. Длиннохвостый.
Захрьожаты, захрюкаты, -каю, -ешъ, гл. Захрюкать.
Крижняк, -ка, м. = крижень.
Ненаський, -а, -е. Не нашъ, чужой, чужестранный. Цього тепер не можна сказати, бо в хаті є ненаські люде.
Потверезу нар. Въ трезвомъ видѣ. На другий день ми пішли до його уже потверезу і балакали; уже тоді в голові нічого не було.
Пригнатися, -женуся, -не́шся, гл. Прибѣжать, примчаться. Пан, що було в його духу, пригнався. Пригнавсь Данило... «Не втечеш!» крикнув. — з волами. Придти, пригнавъ воловъ. Бодай воли живі були, а плуг поламався, щоб мій милий із волами додому пригнався.
Трусевий, -а, -е. = струсевий. Трусеве перо.
Цюприк, -ка, м. Верхушка.