Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позамурзувати
позамурзуватися
позамуровувати
позамучувати
позамучуватися
позаневолювати
позанедбовувати
позанедужувати
позанехаювати
позанічний
позаносити
позаночувати
позанужуватися
позануздувати
позаорювати
позаохочувати
позападати
позапаковувати
позапалювати
позапарювати
позапаскуджувати
позапечатувати
позапивати
позапилювати
позапинати
позаписувати
позаписуватися
позапитувати
позапихати
позапізнюватися
позапікати
позапікатися
позапірати
позаплакувати
позаплакуватися
позапліскувати
позаплітувати
позаплішувати 2
позаплоджувати
позаплоджуватися
позаплутувати
позаплутуватися
позапльовувати
позаплющувати
позаплямлювати
позаповзати
позаповідати
позапоганювати
позаполіскувати
позаправляти
позапрацьовувати
позапроваджувати
позапродувати
позапрошувати
позапрягати
позапрядати
позапускати
позапухати
позаралювати
позарандовувати
позарани
позаржавлювати
позаривати 2
позарівнювати
позарікатися
позаробляти
позароджувати
позаростати
позарошувати
позарошуватися
позарубувати
позаручувати
позасаджувати
позасватувати
позасвідчувати
позасвічувати
позасвічуватися
позаседжуватися
позасиджуватися
позасилати
позасинати
позасинювати
позасипати
позасипатися
позасипляти
позасипувати
позасихати
позасівати
позасідати
позасікати
позасіювати
позаскакувати
позаскалювати
позасклеплювати
позаскороджувати
позаслинювати
позаслинюватися
позаслоняти
позаслужбовий
позаслужувати
позаслухуватися
позасмажувати
позасмальцьовувати
позасмалювати
позасмерджуватися
позасмикувати
позасмічувати
позасмолювати
позасмучувати
позасмучуватися
позасновувати
позасолоджувати
позасоромлюватися
позаспокоювати
позаспокоюватися
позаставати
позаставляти
позастановляти
позастелювати
позастібати
Балик, (-ка?), м. Балыкъ. МУЕ. I. 48. (Добруджа).
Бесєкур, -ра, м. Родъ растенія. Вх. Зн. 2.
Випаляти, -ля́ю, -єш, гл. = випалювати.
Гоготання, -ня, с. Дѣйствіе отъ гл. гоготати.
Зусім нар. Совсѣмъ. Нехай, нехай, — та й зусім занехай. Ном. № 11011.
Облатати, -ся. Cм. облатувати, -ся.
Подвіренько, -ка, Ум. отъ подвір'я.
Покуховарити, -рю, -риш, гл. Побыть кухаркой.
Пригоже нар. Красиво; хорошо. Не плач, милий, не журися, — все буде пригоже. Грин. III. 160.
Трудний, -а, -е. 1) Трудный, нелегкій, тяжелый, стоющій много труда, горя. Пані, серце, се мої трудні гроші.... я позбувся жінки своєї. Рудч. Ск. І. 163. 2) Удрученный. Серце моє трудне! Чого ти бажаєш, що в тебе болить? Шевч. Трудний сяду і заплачу, що Ярини я не бачу. Гол. ІІІ. 372. 3) Усталый. Ой коню мій, коню, що ти такий смутний? Що ти із дороги прийшов такий трудний. Гол. Мати з великої оруди та й гей трудні були. Федьк. 4) Тяжело больной. Там такий трудний чоловік, що навряд чи видужає.
Нас спонсорують: