Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позамурзувати
позамурзуватися
позамуровувати
позамучувати
позамучуватися
позаневолювати
позанедбовувати
позанедужувати
позанехаювати
позанічний
позаносити
позаночувати
позанужуватися
позануздувати
позаорювати
позаохочувати
позападати
позапаковувати
позапалювати
позапарювати
позапаскуджувати
позапечатувати
позапивати
позапилювати
позапинати
позаписувати
позаписуватися
позапитувати
позапихати
позапізнюватися
позапікати
позапікатися
позапірати
позаплакувати
позаплакуватися
позапліскувати
позаплітувати
позаплішувати 2
позаплоджувати
позаплоджуватися
позаплутувати
позаплутуватися
позапльовувати
позаплющувати
позаплямлювати
позаповзати
позаповідати
позапоганювати
позаполіскувати
позаправляти
позапрацьовувати
позапроваджувати
позапродувати
позапрошувати
позапрягати
позапрядати
позапускати
позапухати
позаралювати
позарандовувати
позарани
позаржавлювати
позаривати 2
позарівнювати
позарікатися
позаробляти
позароджувати
позаростати
позарошувати
позарошуватися
позарубувати
позаручувати
позасаджувати
позасватувати
позасвідчувати
позасвічувати
позасвічуватися
позаседжуватися
позасиджуватися
позасилати
позасинати
позасинювати
позасипати
позасипатися
позасипляти
позасипувати
позасихати
позасівати
позасідати
позасікати
позасіювати
позаскакувати
позаскалювати
позасклеплювати
позаскороджувати
позаслинювати
позаслинюватися
позаслоняти
позаслужбовий
позаслужувати
позаслухуватися
позасмажувати
позасмальцьовувати
позасмалювати
позасмерджуватися
позасмикувати
позасмічувати
позасмолювати
позасмучувати
позасмучуватися
позасновувати
позасолоджувати
позасоромлюватися
позаспокоювати
позаспокоюватися
позаставати
позаставляти
позастановляти
позастелювати
позастібати
Бадьо, -дя, м. Батя. Этимъ именемъ называютъ также въ нѣкоторыхъ мѣстахъ всякаго старшаго по лѣтамъ мужчину. Бадю! возьміт мене на віз! Шейк.
Вигадько, -ка, м. Выдумщикъ. Ном. № 12623.
Гикнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гикати. Икнуть.
Мра́ка, -ки, ж. = мряка. Мрака йшла. О. 1861. X. 49. Мраки залягли, мраки йдут. Вх. Зн. 37.
Нава́блювати, -блюю, -єш, сов. в. нава́бити, -блю, -биш, гл. Приманивать, приманить, привлекать, привлечь (многихъ).
Напина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. напну́ти и нап'ясти́, -пну, -не́ш, гл. 1) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть, покрывать, покрыть, надѣвать, надѣть. Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв. Чуб. V. 956. Благослови, отамане, намет нап'ясти. Мет. 449. Лізе на лавку, напинає богів. Грин. III. 446. Виходить мати з житом, нап'ята кожухом навиворот. Грин. III. 442. Напни хустку! Я ж тебе, сестрице, напинаю (наміткою). Мет. 208. Уздечки не напнуть на його (на коня). Греб. 382. напнути мо́крим рядно́м. = накри́ти мокрим рядно́м. Батько напнув його мокрим рядном. Левиц. І. К. С. 2) Натягивать, натянуть (струну, веревку и пр.). Напинати лука. Як напне стрілець тетівку. Рудч. Ск. II. 83. 3) Нападать, напасть, наброситься на кого. Набіг вовк на табун гуртових свиней; вони його як нап'яли, одна попінила, дак того вовка і розірвали... вовки. О. 1861. V. 68. Въ переносн. смыслѣ: настаивать, настоять, прижимать, прижать къ стѣнѣ. Напнув жида, щоб повернув гроші. Напинали його, щоб росказав, що він дума. Павлогр. у. 4) Догонять изо всѣхъ силъ. Шість чололовіка вовків як нап'яли одного зайця: один біжить, а другі одстануть; а далі другий як уляже — от-от дожене. О. 1861. V. 69. 5) напиня́ти пупа. = напинатися 3. Ном. № 10018.
Побусурманити и побусурменити, -ню, -ниш, гл. Обасурманить (многихъ).
Розсохатий, -а, -е. 1) = розсохуватий. Розсохатий явір. Млак. 49. 2) О волахъ: съ развѣсистыми рогами.
Спина, -ни, ж. Спина. Кров дзюркотить, булькотить з спини. ЗОЮР. I. 146. Ум. спинка, спи́ночка.
Стількісь, стількось, нар. Нѣсколько. Минуло стількось років. Левиц. І. 80.
Нас спонсорують: