Бортняк, -ка, м. Эпитетъ медвѣдя. Широко ступав він, неначе ведмідь-бортняк.
Випорожняти, -няю, -єш, сов. в. випорожнити, -ню, -ниш, гл. Опорожнять, опорожнить. Кутки випорожнять. Заберуть все имущество изъ дому.
Замня́ти, -мну́, -не́ш и пр. гл. = зам'яти и пр.
Сарапати, -паю, -єш, гл. Вспылить.
Свавільник, -ка, м. = сваволець.
Табунчик, -ка, м. Ум. отъ табун.
Талірчина, -ни, ж. Уничиж. отъ талірка.
Таліян, тальян, -на, м. Итальянець. Кватиру ми мали в одного старого купця, таліяна. Сама таліяна обойму.
Уробляти, -ляю, -єш, сов. в. уробити, -блю, -биш, гл. 1) Вдѣлывать, вдѣлать, вставлять, вставить. 2) Дѣлать, сдѣлать, нарабатывать, наработать. Во которий чоловік теє уробляє, повік той щастя собі має. Літом і мале піде, то вробить. Як ручки вроблять, так спина й зносить. Піду додому, мо що небудь до вечора вроблю. Рано вставши, багато вробиш. Пішов.... на поле подивиться, що вона вробила. 3) Дѣлать, сдѣлать, смастерить. А вробимо топірчики та з самої сталі. 4) Воздѣлывать, воздѣлать, обрабатывать, обработать. Тут які рівненькі ріллі, — не так, як у нас. — Е, бо лучче вроблено. 5) — у що. Запачкивать, запачкать, загадить во что. Ото як уробила рукав у сажу. 6) вробити волю. Исполнить желаніе. Мила волю уробила: главку йому поїскала.
Швачкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть швеей.