Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посередній
посесія
посесор
посестра
посестратися
посестрина
посестриця
посивілий
посивіти
посиденьки
посиджінє
посидільниця
посидіти
посидковий
посидящий
посизіти
посилання
посилати
посилатися
посилити
посилитися
посиліти
посилка
посилкувати
посилкуватися
посилля
посилок
посильняти
посиляти
посинити
посинілий
посиніти
посипання
посипати
посипатися
посипонути
посирий
посиротити
посиротіти
посисати
поситчати
посихати
посичати
посі
посів
посівальник
посівати
посіверіти
посівкатися
посівний
посідати I
посідати II
посідатися
посідки
посідлати
посікти
посіктися
посілля
посімейство
посім'янин
посіпака
посіріти
посіркувати
посісти
посіткий
посіяти
посіятися
поскабити
поскавучати
поскакати
поскакувати
поскалічувати
поскаржитися
поскарлючувати
поскарлючуватися
поскасовувати
посквернити
поскиглити
поскидати
поскінний
поскінь
поскіпати
поскіпатися
поскладати
поскладатися
посклеювати
поскликати
поскликатися
посклити
посклярувати
посковувати
посколочувати
посколупувати
посколювати
поскопувати
поскоритися
поскородити
поскоромити
поскоромитися
поскорчувати
поскочити
поскошувати
поскребти
поскреготати
поскривляти
поскривлятися
поскрипувати
поскрібач
поскрібачка
поскрібок
поскромадити
поскромити
поскручувати
поскубти
поскубтися
поскуйовдити
поскупати
поскупитися 2
поскупіти
поскуплювати
Бездомок, -мка, м. Бобыль, безпріютный человѣкъ.
Гуч! меж. которымъ гонятъ гусей = Гиля. Вх. Ут. 250.
Заса́джувати, -джую, -єш, сов. в. засади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Засаживать, засадить. Кукол наробили, куток засадили. Макс. (1849), 104. 2) Засаживать, засадить (огородъ, садъ и пр.). 3) Засаживать, засадить, посадить, заключать, заключить. Засадили у темну темницю. Чуб. V. 396. 4) Втыкать, воткнуть, всовывать, всунуть. Ніж в черево і засадив. Котл. Ен. III. 23. Засадило руку та й витягло гадюку. Гліб. 56.
Мід, ме́ду, м. = мед. На язиці мід, а під язиком лід. Ном. № 3055. Та й ми в батька були, мед, горівочку пили. Н. п.
Напха́ти, -ся. Cм. напихати, -ся.
Національність, -ности, ж. Національность. Зрозуміла дороге право своєї національности. К. КР. 35. Її батько й мати, люде з дрібного панства, але... близькі до народа, чесні хлібороби, не одірвані од національности. Левиц. Пов. 225.
Обстилати, -лаю, -єш, сов. в. обстелити, -лю́, -леш, гл. Устилать, устлать. Ой обстели, моя мила, хусточками двір. Мет. 68. Барвінком обстелила. Грин. III. 272.
Попобрьохатися, -хаюся, -єшся, гл. Долгое время побродить въ водѣ, въ тинѣ. Попобрьохалася я в тій копанці, поки таки, дав Бог, вилізла. А то вже думала, що й смерть мені там буде. Кіевск. у.
Постанова, -ви, ж. Постановленіе, рѣшеніе. Не перемінив своєї постанови. Св. Л. 173.
Учахнутися, -нуся, -нешся, гл. = відчахнутися. Шух. І. 169.
Нас спонсорують: