Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посередній
посесія
посесор
посестра
посестратися
посестрина
посестриця
посивілий
посивіти
посиденьки
посиджінє
посидільниця
посидіти
посидковий
посидящий
посизіти
посилання
посилати
посилатися
посилити
посилитися
посиліти
посилка
посилкувати
посилкуватися
посилля
посилок
посильняти
посиляти
посинити
посинілий
посиніти
посипання
посипати
посипатися
посипонути
посирий
посиротити
посиротіти
посисати
поситчати
посихати
посичати
посі
посів
посівальник
посівати
посіверіти
посівкатися
посівний
посідати I
посідати II
посідатися
посідки
посідлати
посікти
посіктися
посілля
посімейство
посім'янин
посіпака
посіріти
посіркувати
посісти
посіткий
посіяти
посіятися
поскабити
поскавучати
поскакати
поскакувати
поскалічувати
поскаржитися
поскарлючувати
поскарлючуватися
поскасовувати
посквернити
поскиглити
поскидати
поскінний
поскінь
поскіпати
поскіпатися
поскладати
поскладатися
посклеювати
поскликати
поскликатися
посклити
посклярувати
посковувати
посколочувати
посколупувати
посколювати
поскопувати
поскоритися
поскородити
поскоромити
поскоромитися
поскорчувати
поскочити
поскошувати
поскребти
поскреготати
поскривляти
поскривлятися
поскрипувати
поскрібач
поскрібачка
поскрібок
поскромадити
поскромити
поскручувати
поскубти
поскубтися
поскуйовдити
поскупати
поскупитися 2
поскупіти
поскуплювати
Жни́вний, -а, -е. Жатвенный.
Ле́ліч, -чу, м. Alnus viridis. Вх. Зн. 32.
Лися́к, -ка, м. = лисак. Желех.
Маломо́вний, -а, -е. Неразговорчивый, молчаливый. Желех.
Припинка, -ки, ж. = припин. Ледача шкапа скрізь припинки має. Ном. № 10848.
П'ятисотник, -ка, м. Пятисотскій. Він год шість був за сотника, а це вибрали громадою за п'ятисотника. Васильк. у.
Справуватися, -вуюся, -єшся, гл. 1) Вести себя, поступать. Піду у світ, а як я ся буду справувати? буду я собі мужа глядати. Гол. III. 397. 2) Справляться, управляться. Зміев. у. Зося була дуже рада, що мати так добре скрізь справувалась. Левиц. І. 390. 3)з ким. Тягаться съ кѣмъ, судиться, доказывать, искать свои права. Справується за мішок. Н. Вол. у. Справувались ми, справувались з Іваном та й пішли. Н. Вол. у.
Убігати, -га́ю, -єш, сов. в. убігти, -жу, -жи́ш, гл. 1) Вбѣгать, вбѣжать. Убігла в сіни і замкнулась. Чуб. 2) Только несовер. в. Гоняться, ухаживать. Він за нею дуже вбігає. 3) Пробѣгать, пробѣжать. Пятьсот верст убігли. Рудч. Ск. І. 72. 4) Погружаться, погрузиться, вбиваться, вбиться. Як ударить (бабу ягу), так вона так під руки і вбігла в тік. ЗОЮР. І. 52.
Царенків, -кова, -ве Принадлежащій царевичу. Мнж. 25.
Чамняний, -а, -е. Проворный, ловкій, статный. Угор. Чамняний хлопчище. Гол. IV. 515.
Нас спонсорують: