Бичування, -ня, с. Отглагольное сущ. отъ бичувати.
Випікання, -ня, с. Выжиганіе. — очей. Укоры. Лучче в чужій хатині та весело, ніж у своїй, та невгіддя, та звяга, та випікання очей.
Змовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. змо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, условливаться, условиться. Драм. 310. Змовлялись, завтра як до бою достанеться їм приступить. Почали ми змовлятись, як двері відчинити Катрі і як їй вийти. Так змовлялися три товариші.
2) Сговариваться, сговориться (свадебн, обрядъ). У суботу змовлялись, а в неділю вінчались.
Крутоярий, -а, -е. Съ глубокими обрывами; овражистый. Повилася з Лубень крутоярих дорога розлога.
Ліс, -су, м. Лѣсъ. Кривого дерева в лісі найбільше. В ліс дров не возять. Ум. лісок, лісонько, лісочок. За темними лісоньками плаче дівка слізоньками. Прилетіла зозуленька з темного лісочку, сіла, пала, закувала в зеленім садочку. Ув. ліси́ще. Ви, ліси-лісища, ви, бори-борища.
Мали́нник, -ка, м. Малиновый медъ, квасъ.
Настроїти, -ся. Cм. настроювати, -ся.
Палити, -лю, -лиш, гл.
1) Жечь, сожигать. Солому палять і зілля варять.
2) Топить. Ой пали, мили, кам'янії груби.
3) Обжигать (кирпичъ, глиняную посуду, известь).
4) Курить. Люлечки палити.
5) Палить, стрѣлять. Як узяв джура та узяв малий з пистолів палити.
Питання, -ня, с. Вопросъ. Непевним голосом став Павло на питання росказувати. Ні.... одказала Мотря, здивувавшись такому питанню. Ум. питаннячко.
Покоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Покоиться.