Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посередній
посесія
посесор
посестра
посестратися
посестрина
посестриця
посивілий
посивіти
посиденьки
посиджінє
посидільниця
посидіти
посидковий
посидящий
посизіти
посилання
посилати
посилатися
посилити
посилитися
посиліти
посилка
посилкувати
посилкуватися
посилля
посилок
посильняти
посиляти
посинити
посинілий
посиніти
посипання
посипати
посипатися
посипонути
посирий
посиротити
посиротіти
посисати
поситчати
посихати
посичати
посі
посів
посівальник
посівати
посіверіти
посівкатися
посівний
посідати I
посідати II
посідатися
посідки
посідлати
посікти
посіктися
посілля
посімейство
посім'янин
посіпака
посіріти
посіркувати
посісти
посіткий
посіяти
посіятися
поскабити
поскавучати
поскакати
поскакувати
поскалічувати
поскаржитися
поскарлючувати
поскарлючуватися
поскасовувати
посквернити
поскиглити
поскидати
поскінний
поскінь
поскіпати
поскіпатися
поскладати
поскладатися
посклеювати
поскликати
поскликатися
посклити
посклярувати
посковувати
посколочувати
посколупувати
посколювати
поскопувати
поскоритися
поскородити
поскоромити
поскоромитися
поскорчувати
поскочити
поскошувати
поскребти
поскреготати
поскривляти
поскривлятися
поскрипувати
поскрібач
поскрібачка
поскрібок
поскромадити
поскромити
поскручувати
поскубти
поскубтися
поскуйовдити
поскупати
поскупитися 2
поскупіти
поскуплювати
Блюзнірський, -а, -е. Кощунскій, богохульный.
Досиха́ння, -ня, с. Досыханіе.
Доші́птувати, -тую, -єш, сов. в. дошепта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Дошептывать, дошептать.
Колихатися, -шу́ся, -шешся, [p]одн. в.[/p] колихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Колыхаться, качаться. Ой у полі билиночка колихається. Н. п. Кладочка така хистка, що вся так і колишеться. 2) Качаться въ люлькѣ. 3) Качаться на качеляхъ.
Машталі́р, -ра, м. Конюхъ; кучеръ.
Надві́рній, -я, -є. 1) Надворный, находящійся на дворѣ. В надвірній хаті вона готувала печиво. Левиц. І. 118. надвірнє ді́ло, — робо́та — работа, производимая, въ дворѣ, въ огородѣ, въ полѣ. Мир. Пов. I. 111. Сим. 201. 2) Внѣшній, наружный. Сини царства будуть повикидані у темряву надвірню. Єв. Мт. VIII. 12. Христя кинулась до надвірніх дверей. Мир. ХРВ. 216. надвірнє ко́лесо. То колесо въ мельницѣ, на которое падаетъ вода. Міусск. окр. 3) Придворный, состоящій при дворѣ господина. Надвірне козацтво князя Острозького. К. ЦН. 157. Даремне на землі і під землею надвірня шляхта палія шукала. К. ЦН. 172. надві́рня корогва́. Надворная милиція. 4)каба́н, свиня́. Неоткармливаемый кабанъ, неоткармливаемая свинья. Надвірніх і три водиться, та годованих нема.
Пекарський, -а, -е. Принадлежащій пекарю.
Позасмучуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Опечалиться (о многихъ). Усі товариші його позасмучувалися, як почули про його лихо.
Рачешийки, йок, ж. мн. Раст. = ракові шийки. ЗЮЗО. І. 132.
Розбайоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Расходиться, разозлиться. От як розбайорився. Ном. № 3415.
Нас спонсорують: