Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посередній
посесія
посесор
посестра
посестратися
посестрина
посестриця
посивілий
посивіти
посиденьки
посиджінє
посидільниця
посидіти
посидковий
посидящий
посизіти
посилання
посилати
посилатися
посилити
посилитися
посиліти
посилка
посилкувати
посилкуватися
посилля
посилок
посильняти
посиляти
посинити
посинілий
посиніти
посипання
посипати
посипатися
посипонути
посирий
посиротити
посиротіти
посисати
поситчати
посихати
посичати
посі
посів
посівальник
посівати
посіверіти
посівкатися
посівний
посідати I
посідати II
посідатися
посідки
посідлати
посікти
посіктися
посілля
посімейство
посім'янин
посіпака
посіріти
посіркувати
посісти
посіткий
посіяти
посіятися
поскабити
поскавучати
поскакати
поскакувати
поскалічувати
поскаржитися
поскарлючувати
поскарлючуватися
поскасовувати
посквернити
поскиглити
поскидати
поскінний
поскінь
поскіпати
поскіпатися
поскладати
поскладатися
посклеювати
поскликати
поскликатися
посклити
посклярувати
посковувати
посколочувати
посколупувати
посколювати
поскопувати
поскоритися
поскородити
поскоромити
поскоромитися
поскорчувати
поскочити
поскошувати
поскребти
поскреготати
поскривляти
поскривлятися
поскрипувати
поскрібач
поскрібачка
поскрібок
поскромадити
поскромити
поскручувати
поскубти
поскубтися
поскуйовдити
поскупати
поскупитися 2
поскупіти
поскуплювати
Вишпурити, -рю, -риш, гл. Выбросить, вышвырнуть. Вх. Лем. 395.
Гакання, -ня, с. Частое повтореніе вопросит. меж. га.
Заві́рити Cм. завіряти.
Зокола нар. Снаружи. Мнж. 181.
Приморожувати, -жую, -єш, сов. в. приморозити, -жу, -зиш, гл. Примораживать, приморозить. А Юхим вухо приморозив. Харьк. Безл. Приморозило. Сталъ морозъ. Ой звечора дрібний дощ ішов, а к півночі притуманило, а к світові приморозило. Грин. III. 164.
Розгуркатися, -каюся, -єшся, гл. Разгремѣться.
Розстелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розстелитися, -люся, -лешся, гл. = розстилатися, розіслатися. Левиц. І. 272. Під вікнами розстелялася зелена трава. Левиц. І. 331.
Серпанковий, -а, -е. Кисейный.
Сірохманець, -нця, м. = сіроманець. Вовки-сірохманці нахождали. ЗОЮР. І. 38.
Страховище, -ща, с. Страшилище. Мир. ХРВ. 69, К. ЦН. 318. Під ногами страховища двигтіла земля. Мир. ХРВ. 129.
Нас спонсорують: