Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

простірний
простірність
простірно
простісінький
простісінько
простість
простіський
простник
просто
простовисний
простоволосий
простогнати
простолюд
простолюдець
простолюдія
простолюдний
просторий
просторікати
просторікуватий
просторо
просторонище
просторонь
простота
просточка
простояти
прострелити
прострибнути
простригати
прострілювати
прострінь
простромити
простромлювати
простругати
простругувати
простувати
простугоніти
простудити
простудитися
простукати
простукотіти
проступати
проступитися
проступок
простьобати
простягання
простягати
простягатися
простяж
простяжний
простяка
простяком
простяха
просувати
просуватися
просумувати
просурень
просуринка
просурмити
просуха
просуш
просушити
просушувати
просушуватися
просяний
просяниця
просянка
просяти
просящий
просяяти
протавати
протавка
протанцювати
протарабанити
протарахкотіти
протаскати
протаскатися
протверезити
протверезитися
проте
протекти
протеленькати
протеп
протепом
протереб
протеребити
протеребок
протеріблювати
протерликати
протерти
протесати
проти
проти ночі
противитися
противний
противник
противність
протикати
протинятися
протирати
протиснути
протиснутися
протистися
протичка
протікати
протір
протіс
протічок
проткнути
прото
протовкти
протовп
протовпитися
протовплюватися
протовпом
протока
протомити
протопити
протопки
протопопа
протопопівна
Бідити, -джу, -диш, гл. Бѣдствовать. Гн. II. 188. Дрібні діти мати та отак бідити.... а Господи милосердний! Камен. у. Бідив дід, як баба жива була, та й тепереньки бідить. Камен. у. Нарід дуже з голоду бідив. Гн. II. 189.
Малю́к, -ка, м. Мальчикъ, маленькій. Може тепер і не так: я ще малюком туди заглядав. Св. Л. 24.
Налупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Налупиться. Вже як налупилось, то й вилупиться. Ном. № 1341. 2) Нажраться. Налупивсь, як рябко дерти. Мнж. 166.
Повідломлювати, -люю, -єш, гл. = повідламувати.
Похурделити, -лю, -лиш, гл. Покрутить (о вѣтрѣ).
Роздача, -чі, ж. Раздача. В мене нема на роздачу: я й сам собі не настачу. Ном. № 14331.
Теліпатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Болтаться, качаться. 2) Тащиться, идти. Не близький світ од Хоменкового хутора сюди теліпатися. Мир. ХРВ. 8.
Удовж нар. 1) Вдоль. Було б вчити, як лежало поперек подушки, а як вдовж, то вже не помажеться. Ном. № 6009. 2) Въ длину. Який вдовж — такий втовш. Лебед. у.
Уповажнити Cм. уповажнювати.
Халащати, -щаю, -єш, гл. = халаштати.
Нас спонсорують: