Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

простірний
простірність
простірно
простісінький
простісінько
простість
простіський
простник
просто
простовисний
простоволосий
простогнати
простолюд
простолюдець
простолюдія
простолюдний
просторий
просторікати
просторікуватий
просторо
просторонище
просторонь
простота
просточка
простояти
прострелити
прострибнути
простригати
прострілювати
прострінь
простромити
простромлювати
простругати
простругувати
простувати
простугоніти
простудити
простудитися
простукати
простукотіти
проступати
проступитися
проступок
простьобати
простягання
простягати
простягатися
простяж
простяжний
простяка
простяком
простяха
просувати
просуватися
просумувати
просурень
просуринка
просурмити
просуха
просуш
просушити
просушувати
просушуватися
просяний
просяниця
просянка
просяти
просящий
просяяти
протавати
протавка
протанцювати
протарабанити
протарахкотіти
протаскати
протаскатися
протверезити
протверезитися
проте
протекти
протеленькати
протеп
протепом
протереб
протеребити
протеребок
протеріблювати
протерликати
протерти
протесати
проти
проти ночі
противитися
противний
противник
противність
протикати
протинятися
протирати
протиснути
протиснутися
протистися
протичка
протікати
протір
протіс
протічок
проткнути
прото
протовкти
протовп
протовпитися
протовплюватися
протовпом
протока
протомити
протопити
протопки
протопопа
протопопівна
Броварниця, -ці, броварня, -ні, ж. Пивоварня. Міждо винниці, міждо броварниці пробігає. Мет. 414. Годі вам у винницях горілок курити, по броварнях пив варити. Лукаш. 37.
Двана́дцятеро чис. Двѣнадцать душъ, штукъ; дюжина. Була така жовна, мала дванадцятеро дітей, тії діти мали всі по дванадцатеро дітей, — скільки всіх було? Чуб. І. 139.
Дуна́й, -на́ю, м. 1) Разливъ воды, вообще большое скопленіе воды. Ой за горами вода дунаями, ой там козаченько коня напуває. Чуб. V. 760. По-над дунаями вода стоянами, ой там козаченько коня напуває. Чуб. V. 329. 2) Рѣка Дунай. О. 1862. V. 103. Ум. Дуна́єнько, дуна́єчко. Течуть річеньки, течуть бистренькі із тихого Дунаєньку. Грин. ІІІ. 526. Текла вода з Душечка, а другая з моря. Грин. ІІІ. 558.
Перстінок, -нка́, м. Ум. отъ перстінь.
Повідточувати, -чую, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Понайматися, -маємося, -єтеся, гл. Наняться (о многихъ). Наші дівчата в строки понаймалися до Покрови. Славяносерб. у.
Розгойдувати, -дую, -єш, сов. в. розгойдати, -даю, -єш, гл. Раскачивать, раскачать, расколыхать. Розгойдай трошки гойдалку, а потім ми сами, будемо гойдатися. (Вітри) так розгойдали на морі хвилі, що ще більші як хати ідуть єдна за другою. Чуб. II. 15.
Талапати, -паю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ, какой происходитъ отъ паденія чего-нибудь въ жидкость; плескать чѣмъ нибудь жидкимъ. Шейк. 2) Мутить воду, плескаясь въ ней. Не талапай воду. Шейк. 3) Марать, пачкать грязью или вообще чѣмъ нибудь жидкимъ.
Цокатися, -каюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] цокнутися, -кнуся, -нешся, гл. 1) Чокаться, чокнуться. Цокнулась своєю чаркою об чарки всіх. Левиц. Пов. 211. 2) = грати навбитки.
Чоловічество, -ва, с. Человѣчество, человѣчность. Слово заимствовано изъ русскаго языка. Встрѣчено только въ одной пословицѣ, приведенной у Номиса: Чоловічество повеліває, а пан тисяцький ні. (№ 13844). Пословица эта заимствована изъ ІV-го явленія оперы-водевиля кн. А. А. Шаховского: «Козакъ-стихотворецъ». Князь. Человѣчество повелѣваетъ помогать раненымъ и несчастнымъ. Грицько. Чоловічество повеліває, да пан тисяцький ні. (Сочиненія кн. А. А. Шаховского, Спб. 1898, «Дешевая Библіотека» Суворина, стр. 10). Такъ какъ у Номиса отсутствуетъ всякое указаніе о томъ, откуда взята пословица, то можно думать, что она употреблялась лишь среди образованныхъ классовъ и въ народномъ языкѣ слова чоловічество нѣтъ.
Нас спонсорують: