Вибігати Ii, -гаю, -єш, сов. в. вибігти, -біжу, -жиш, гл.
1) Выбѣгать, выбѣжать. Ой вибіг татарин старий бородатий... Вибіг того козаченька доганяти.
2) Уходить, уйти, вылиться (о жидкости). Що з горшка вибіжить, то не позбіраєш.
За́рід, -роду, м. Зародышъ.
Коняр, -ра́, м. Конюхъ; пастухъ лошадей.
Лути́на, -ни, ж. 1) Лубъ. 2) Прутъ.
Миши́на, -ни, ж. 1) Тонкій сафьянъ. г.: сафьянъ изъ испанскихъ овецъ. 2) Сафьянные зеленые сапоги. 3) мн. Кожаные штаны изъ овчины молодой овцы.
Перезначити, -чу́, -чи́ш, гл. Перемѣнить мѣтку.
Попідправлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Поправиться (о многихъ). Жита після дощу трохи попідправлялися.
Поросплутувати, -тую, -єш, гл. Распутать (во множествѣ).
Пропалати, -ла́ю, -єш, гл. Очистить ошелушенное зерно отъ шелухи (Cм. палати 3). Пропалай мені мак.
Управитель, -ля, м. Управляющій. Дармо тоді гукав управитель, щоб на панщину йшли. А пан з костьолу їхав, чи управитель, а не пан.