Відчай, -чаю, м. Безнадежность. Употреб. лишь въ выраженіи: пустити на одчай божий, — на одчай душі. На все отважиться, дѣлать, всѣмъ рискуя.
Дзеленькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Звенѣть.
Загріма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. загремі́ти, -млю, -миш, гл. Начинать гремѣть, загремѣть. Грім уп'ять загрімає. Констант. у. Ой загреми, громику, над моєю кімнатою. Заревіло, загреміло, застугоніла земля.
Зада́р нар. Даромъ.
Зарі́бниця, -ці, ж. Женщина, живущая заработками, работница.
Нетля, -лі, ж.
1) Насѣк. Lithocolletis fritellella.
2) Ночная бабочка (каждая изъ меньшихъ).
Позаголювати, -люю, -єш, гл. Обнажить, поднявъ платье (о многихъ).
Покріплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. покріпитися, -плю́ся, -пишся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться. Покрепився, як собака мухою.
Спітнявіти, -вію, -єш, гл. = спітніти.
Чопець, -нця, м. Ум. отъ чіп. Котилось барильце без чопця, без рильця.
