Вірш, -шу, м. Стихъ. вірші. Стихи стихотвореніе. Латинський віршник.....як пак його?.. Ну той, за якого мене в Брацтві випарили різками, як отець ректор піймав у мене за халявою його мудрі вірші.
Засата́рити, -рю, -риш, гл. = запроторити. 1) Оце так засатарив, шо й сам не знайду шапки. 2) Засатарив мене чоловік сюди, у ліс, а сам геть і подавсь.
Кіл, кола, м. Колъ. Дурному хоч кіл на голові теши. Св. Микола не поставить кола.
Набри́днути Cм. набридати.
Особа, -би, ж. 1) Особа, лицо. 2) Лицо св. Троицы.
Повручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручить (многихъ). Нащо ж ви, таточку, сиріт накидали і кому ж ви їх повручали?
Порихтувати, -ту́ю, -єш, гл. Снарядить, приготовить. Та порихтуй воза, а я піду за волами. Велів гармати порихтувати, на Вирвин город стріли пускати.
Пошивка, -ки, ж. = пошиванка 1.
Проробити Cм. проробляти.
Стишіти, -шію, -єш, гл. Стихнуть.
