Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перегорок
перегортати
перегортатися
перегортувати
перегорювати
перегоряти
перегостювати
перегравати
перегребти
перегризати
перегризтися
перегрібати
перегрібатися
перегрівати
перегріватися
перегромаджувати
перегукати
перегукнутися
перегукуватися
перегуляти
перегуснути
перегусти
перегучати
перед
перед 2
передавати
передаватися
передавити
передарувати
передати
передаток
передача
передвзяття
передвік
передвірок
передвічній
передержанець
передержати
передержування
передержувати
передерти
передешевити
передзвеніти
передзвонити
передзижчати
передзімний
передивитися
передивлятися
передирати
передиратися
передистий
передихнути
передівувати
переділити
переділка
переділяти
переділятися
передком
передмова
передмурря
передник
переднити
переднівка
передній
передніше
передніший
переднювати
передняк
передобідній
передобідок
передобідяний
передовий
передовик
передовництво
передодень
передок
передом
передощитися
передпічний
передплата
передплатник
передражнити
передражнювати
передранній
передрати
передрімати
передрочитися
передруковувати
передряпати
передслово
передсмертний
передсуд
передсудній
передтіччя
передуванити
передуванитися
передувати
передузяття
передумати
передумувати
передуріти
передучера
передущий
передягання
передягати
передягатися
переждати
пережевріти
переженити
переживати
пережидати
пережижка
пережовтити
пережовувати
перез
перезати
перезбиватися
перезва
перезвати
перезв'янин
Городови́к, -ка́, м. 1) Горожанинъ, мѣщанинъ. Драг. 68. 2) Такъ называютъ въ Херсонской и Екатеринославской губерніяхъ полтавцевъ и черниговцевъ. Черноморцы такъ называютъ жителей Украины. Поп. 110.
Квапливість, -вости, ж. Поспѣшность.
Колотвиця, -ці, ж. Лучина, дрань. Вх. Зн. 27.
Облазити, -жу, -зиш, сов. в. облізти, -зу, -зеш, гл. 1) Облѣзать, облѣзть, слѣзать, слѣзть. Чогось шерсть на собаці облізла. 2) Лупиться, облупиться. Рудч. Ск. II. 53. Од сонця шкура на носі облазить. Харьк.
Пажила, -ли, ж. ? Вишептати (уроки)... од жил... од пажил... Мнж. 152. Прибудь же і моїй корові... в жили і в пажили. Грин. II. 31.
Подалеко нар. Далековато, довольно далеко. Чи далеко до того села? — Подалеко. Черниг. у. Далеко вам ходити? — Та подалеко. Черниг. у.
Почовгати, -гаю, -єш, гл. Пошаркать, потереть (ногами).
Росхавити, -влю, -виш, гл. Разставить. Руки росхавила, рота роззявила. Чуб. IV. 355.
Титарівна, -ни, ж. Дочь церковнаго старосты. Титарівна Немерівна гаптує хустину. Шевч.
Угожий, -а, -е. = вгоден.
Нас спонсорують: