Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перегорок
перегортати
перегортатися
перегортувати
перегорювати
перегоряти
перегостювати
перегравати
перегребти
перегризати
перегризтися
перегрібати
перегрібатися
перегрівати
перегріватися
перегромаджувати
перегукати
перегукнутися
перегукуватися
перегуляти
перегуснути
перегусти
перегучати
перед
перед 2
передавати
передаватися
передавити
передарувати
передати
передаток
передача
передвзяття
передвік
передвірок
передвічній
передержанець
передержати
передержування
передержувати
передерти
передешевити
передзвеніти
передзвонити
передзижчати
передзімний
передивитися
передивлятися
передирати
передиратися
передистий
передихнути
передівувати
переділити
переділка
переділяти
переділятися
передком
передмова
передмурря
передник
переднити
переднівка
передній
передніше
передніший
переднювати
передняк
передобідній
передобідок
передобідяний
передовий
передовик
передовництво
передодень
передок
передом
передощитися
передпічний
передплата
передплатник
передражнити
передражнювати
передранній
передрати
передрімати
передрочитися
передруковувати
передряпати
передслово
передсмертний
передсуд
передсудній
передтіччя
передуванити
передуванитися
передувати
передузяття
передумати
передумувати
передуріти
передучера
передущий
передягання
передягати
передягатися
переждати
пережевріти
переженити
переживати
пережидати
пережижка
пережовтити
пережовувати
перез
перезати
перезбиватися
перезва
перезвати
перезв'янин
Вирядити, -ся. Cм. виряжати, -ся.
Гич, -чі, ж. 1) Стебли съ листьями — преимущественно у огородныхъ и бакшевныхъ растеній. 2) ні гич. Ничего. Ном. № 5951. Мужики вільні стали, панів ні гич ся не бояли. Грин. ІІІ. 640. і гич не до речі. Ни складу, ни ладу. Шевч.
Заґе́лкати, -ґаю (каю), -єш, гл. Закричать (о гусяхъ, индѣйскихъ пѣтухахъ). Аф. Загелкали гуси. Шевч. II, 35. Заґелкали мов индики. Мир. ХРВ. 98.
Збанкру́титися, -кру́чуся, -тишся и збанкрутува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Обанкрутиться. Желех. У Кованька згорів свічний завод, і він трохи не збанкрутився. Левиц. Пов. 332.
Кабашний, -а, -е. Кабацкій. Гей, каже, ти, шинкарко молода, ти Насте кабашна. Мет. 378.
Ощіпок, -пка, м. Плоскій прѣсный хлѣбъ. (Угор.). Вх. Зн. 45.
Панахати, -хаю, -єш, гл. Разрывать, разсѣкать. Черном.
Роздвоювати, -двоюю, -єш, сов. в. роздвоїти, -двою, -їш, гл. Раздваивать, раздвоить.
Рябуха, -хи, ж. Пестрый предметъ. Махорка рябуха. Курка рябуха. Ум. рябушка, рябушечка. В мене сучка-рябушечка. Мил. 81. Малії собі курочку-рябушечку. Чуб. II. 90.
Хата, -ти, ж. Домъ, изба, хижина. Моя хата з краю, я нічого не знаю. Васильк. у. Чи се тая удівонька, що на розі хата? Чуб. різана хата. Хата, сложенная изъ бревенъ, перерѣзанныхъ по длинѣ надвое. Шух. І. 89. хата без штані́в. Не имѣющая сѣней. Вас. 195. Въ Подоліи хатою называютъ иногда могилу, а домъ тогда куріне́м. Хати наші на цвинтарі, а вас просю до куріня. О. 1861. XI. Св. 52. Отсюда вѣроятно: тут тобі́ й хата! Тутъ тебѣ и смерть, тутъ тебѣ и конецъ. Ном. № 273. дядькова хата. Тюрьма. А шо ж мені буде, як ударю таку паню по вуху? То ще доведеться жити у «дядьковій хаті». Грин. І. 112. держатися хати. Cм. держатися. Ум. хатка, хатонька. Грин. ІІІ. 234. хаточка. Хатки біленькі виглядають. Шевч. 407. Хаточки поховались у біленькі садки. МВ. І. 106.
Нас спонсорують: