Блисконути, -ну́, -не́ш, гл. Сверкнуть сильно. Грім як грякне, а блискавка як блисконе! Як здвигне старий брови, стисне уста тонкі та блисконе оком своїм чорним — ми вже з паніматкою ледві дишемо.
Вилисіти, -сію, -єш, гл. Оплѣшивѣть.
Москвофі́льский, -а, -е. Принадлежащій москвофилу.
Найду́шка, -ки, ж. Найденышъ женскаго пола.
Погрібач, -ча, м. Кочерга.
Пристава, -ви, м. Наблюдающій за работами. Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу.
Сердюччина, -ни, ж. соб. отъ сердюк 1.
Синів 1, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему.
Стовбур, -ра, м.
1) Стволъ, стержень растеній. Та в цій вербі верхівя хоч і зелене, а стовбур зовсім у середині згнив. Щось лізе вверх по стовбуру. Вівця гілляки обгризе з будяка, а стовбурі покида.
2) Неповоротливый, неловкій человѣкъ.
3) піти у стовбур. Расти въ стволъ; (о людяхъ) толстѣть. Буряк пішов у стовбур.
Четверговий, -а, -е. Четверговый.