Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

починатися
починити
починок
починочок
почирятися
почислити
почистити
почитати
почитувати
почищати
почіпка
почкати
почки
почманіти
почмихати
почовгати
почовгатися
почоломкатися
почорнити
почорнілий
почорніти
почорнявий
почортіти
почта
почтивий
почубеньки
почубити
почубитися
почування
почувати
почуватися
почуд
почудування
почудувати
почудуватися
почужатися
почужитися
почукати
почумакувати
почуманіти
почуріти
почурукати
почустрити
почути
почутка
почуття
почутувати
почухати
почухатися
почухмарити
почухмаритися
почухрати
почухратися
почучверіти
пошамотіти
пошамрити
пошандибити
пошанівка
пошанівля
пошанівок
пошанування
пошанувати
пошануватися
пошапарувати
пошапкувати
пошапкуватися
пошарпати
пошарпатися
пошарпушки
пошарувати
пошарудіти
пошастати
пошастатися
пошасть
пошахрувати
пошвендати
пошвендяти
пошевка
пошевцювати
пошелевкатися
пошелепатися
пошелестіти
пошепки
пошепотати
пошепотіти
пошептати
пошептом
пошеретувати
пошерсть
пошерхнути
пошиб
пошибати
пошивайло
пошивальник
пошиванка
пошивання
пошивати
пошивач
пошивка
пошикувати
пошинкувати
пошинувати
пошипіти
поширити
поширитися
поширочити
поширшати
поширяти I
поширяти II
поширятися
пошити
пошитися
пошкалубати
пошкалубитися
пошкалювати
пошкамотати
пошкандати
пошкандибати
пошкапити
пошкарубитися
Відтулити Cм. відтуляти.
Лосня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Лосниться, блестѣть. Полики шовкові лосняють, літа мої минають. Чуб. V. 1093.
Лу́снути Cм. лускати.
Наме́сти́ Cм. намітати.
Підкидьок, -дька, м. Подкидышъ. Желех.
Помуркотати, -кочу, -чеш, гл. Помурлыкать.
Рівноденник, -ка, м. Экваторъ. Круг цей зветься екватором або рівноденником, бо в тих місцях день завше рівний з ніччу. Дещо.
Сірячина, -ни, ж. = сіряк. Сусідоньки в кармазині, а ти, мати, в сірячині. Макс. (1849). 100. Я постелю сірячину, а в головах кулачину. Чуб. V. 938. Ум. сірячи́нка. Ходив ж я в чумарочці, тепер в сірячинці. Грин. III. 200.
Уверед, -ду, м. увере́да, -ди, ж. Поврежденіе, поврежденіе отъ натуги. О, Боже! не прощай тому, хто ввередив єхидним увередом нам духа. К. Дз. 176.
Чимбарка, -ки, ж. Родъ верхней одежды у мѣщанъ. А міщанство! У них своя одежа.... чимбарка суконна.... О. 1862. VIII. 33. Cм. чамара, чемера, чемерка.
Нас спонсорують: