Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

починатися
починити
починок
починочок
почирятися
почислити
почистити
почитати
почитувати
почищати
почіпка
почкати
почки
почманіти
почмихати
почовгати
почовгатися
почоломкатися
почорнити
почорнілий
почорніти
почорнявий
почортіти
почта
почтивий
почубеньки
почубити
почубитися
почування
почувати
почуватися
почуд
почудування
почудувати
почудуватися
почужатися
почужитися
почукати
почумакувати
почуманіти
почуріти
почурукати
почустрити
почути
почутка
почуття
почутувати
почухати
почухатися
почухмарити
почухмаритися
почухрати
почухратися
почучверіти
пошамотіти
пошамрити
пошандибити
пошанівка
пошанівля
пошанівок
пошанування
пошанувати
пошануватися
пошапарувати
пошапкувати
пошапкуватися
пошарпати
пошарпатися
пошарпушки
пошарувати
пошарудіти
пошастати
пошастатися
пошасть
пошахрувати
пошвендати
пошвендяти
пошевка
пошевцювати
пошелевкатися
пошелепатися
пошелестіти
пошепки
пошепотати
пошепотіти
пошептати
пошептом
пошеретувати
пошерсть
пошерхнути
пошиб
пошибати
пошивайло
пошивальник
пошиванка
пошивання
пошивати
пошивач
пошивка
пошикувати
пошинкувати
пошинувати
пошипіти
поширити
поширитися
поширочити
поширшати
поширяти I
поширяти II
поширятися
пошити
пошитися
пошкалубати
пошкалубитися
пошкалювати
пошкамотати
пошкандати
пошкандибати
пошкапити
пошкарубитися
Витурлити, -рлю, -рлиш, гл. = ви́турити. Всіх козаків у поход витурлив. О. 1862. II. 24.
Виходжати, -джаю, -єш и виходжувати, -джу, -диш, гл. Выходить, выступать. Вх. Уг. 231. Корсунський полковник із намету виходжає, до козаків стиха словами промовляє. Дума.
Доде́ржування, -ня, с. Соблюденіе.
Заго́куватися, -куюся, -куєшся, гл. Заикаться. Угор.
Зашерха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. заше́рхнути, -хну, -неш, гл. Подергиваться, подернуться, покрыться тонкимъ слоемъ чего-либо, напр. льда. Уже вранці, то й водиця у кориті, де напувають товар, зашерхає. Греб. 403. Прийшов Петрусь, і сльози, шо ще не зашерхли, зараз і висохли. Г. Барв. 501. Се він говоритъ, аби горло не зашерхало. Г. Барв. 316.
Мі́шка, -ки, ж. 1) Палка для мѣшанія жидкости. 2) Смѣсь. Сіно — так: не чисте, а мішка: було там змішано і степове, і з м'якого нив'я. Новомоск. у. Це житце не чисте, то й піде на мішку в дерть з ячменем. Новомоск. у.
Підхарчити, -чу́, -чи́ш, гл. = підхарчувати.
Плівка, -ки, ж. 1) Ум. отъ пліва. 2) Пленка. 3) Пѣнка на молокѣ, сливкахъ, сметанѣ.
Пооборонятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Защититься (о многихъ).
Свашка, -ки, ж. Въ свадебномъ обрядѣ: замужняя сестра жениха, а если ея нѣтъ, то другая самая близкая замужняя родственница, исполняющая на свадьбѣ извѣстныя обязанности и, между прочимъ, отводящая, вмѣстѣ съ дружко́м, новобрачныхъ въ коморю, раздѣвающая новобрачную и пр. Обыкновенно приглашаются и еще свашки — все замужнія родственницы жениха. КС. 1883. II. 380. ХС. VII. 425. МУЕ. ІІІ. 93, 94, 141. Кожній свашці по ковбасці. Ном. № 3528. Ум. свашенька, свашечка, сванька, сваненька, сванечка, сванютка. Ви, буяре, сідайте на коні, а сванечки на саночки. Мил. 152.
Нас спонсорують: