Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

починатися
починити
починок
починочок
почирятися
почислити
почистити
почитати
почитувати
почищати
почіпка
почкати
почки
почманіти
почмихати
почовгати
почовгатися
почоломкатися
почорнити
почорнілий
почорніти
почорнявий
почортіти
почта
почтивий
почубеньки
почубити
почубитися
почування
почувати
почуватися
почуд
почудування
почудувати
почудуватися
почужатися
почужитися
почукати
почумакувати
почуманіти
почуріти
почурукати
почустрити
почути
почутка
почуття
почутувати
почухати
почухатися
почухмарити
почухмаритися
почухрати
почухратися
почучверіти
пошамотіти
пошамрити
пошандибити
пошанівка
пошанівля
пошанівок
пошанування
пошанувати
пошануватися
пошапарувати
пошапкувати
пошапкуватися
пошарпати
пошарпатися
пошарпушки
пошарувати
пошарудіти
пошастати
пошастатися
пошасть
пошахрувати
пошвендати
пошвендяти
пошевка
пошевцювати
пошелевкатися
пошелепатися
пошелестіти
пошепки
пошепотати
пошепотіти
пошептати
пошептом
пошеретувати
пошерсть
пошерхнути
пошиб
пошибати
пошивайло
пошивальник
пошиванка
пошивання
пошивати
пошивач
пошивка
пошикувати
пошинкувати
пошинувати
пошипіти
поширити
поширитися
поширочити
поширшати
поширяти I
поширяти II
поширятися
пошити
пошитися
пошкалубати
пошкалубитися
пошкалювати
пошкамотати
пошкандати
пошкандибати
пошкапити
пошкарубитися
Босоніч нар. = босоніж. Позичка босоніч ходить. Ном. № 10618.
Вишкрібок, -бка, м. 1) Небольшой хлѣбецъ изъ остатковъ тѣста въ квашнѣ. 2) Послѣдній ребенокъ въ семьѣ (насмѣшливо).
Жахну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ гл. жахати. 1) Пугнуть. 2) Броситься, побѣжать. Вовк так і жахнув у лозняк. Тоді запорожці як жахнули! так чисто все забрали, а татар на ґамуз порубали. КС. 1882. XII. 591. 3) Вспыхнуть, вырваться (о пламени) Солома в сінях так і жахнула. Г. Барв. 458.
За́в'Язок, -вку, м. Почка растенія. Вх. Пч. І. 14.
Малолю́дно нар. Малолюдно. Тепер у полі малолюдно. Волч. у.
Облизуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. облизатися, -жуся, -жешся, гл. Облизываться, облизаться. Собака облизується: мабуть шось украв уже та ззів. Харьк. Потоцький притулився в куточку і слуха (собі хвалу), — аж облизується, — такъ пріятно ему было слышать похвалы собственной особѣ. Стор. І. 188. Усі їдять, а він тільки облизується — первоначально о собакѣ, а затѣмъ и о людяхъ и не только о ѣдѣ, а о всякомъ положеніи, при которомъ кто-либо не можетъ получить желаемаго и имѣющагося у другихъ. Йому довелось тільки облизатися, бачивши, як той купив собі землю. Отсюда — облизня піймати. (Cм.).
Облітати, -та́ю, -єш, гл. Облетать, облетѣть. Я ж би тую Україну кругом облітала. Чуб. V. 5.
Потіпати, -па́ю, -єш, гл. Потрепать. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала. Рудч. Ск. II. 44. Потіпати за бороду. ХС. IV. 23.
Списуватися, -суюся, -єшся, сов. в. списа́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Списываться, списаться.
Усень (только им. пад. ед. ч. муж. род.), усенький, -а, -е. ,, мѣст. = усей. Не так родина, як всень рід. Чуб. IV. 674. Лежать всенькі троє. КС. 1883. III. 671. Кривеньке, маленьке збігало поле всеньке. Ном. заг. № 374. Ой шкода, шкода та синього цвіту, що він розсіявся по всенькому світу. Грин. III. 622.
Нас спонсорують: