Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

починатися
починити
починок
починочок
почирятися
почислити
почистити
почитати
почитувати
почищати
почіпка
почкати
почки
почманіти
почмихати
почовгати
почовгатися
почоломкатися
почорнити
почорнілий
почорніти
почорнявий
почортіти
почта
почтивий
почубеньки
почубити
почубитися
почування
почувати
почуватися
почуд
почудування
почудувати
почудуватися
почужатися
почужитися
почукати
почумакувати
почуманіти
почуріти
почурукати
почустрити
почути
почутка
почуття
почутувати
почухати
почухатися
почухмарити
почухмаритися
почухрати
почухратися
почучверіти
пошамотіти
пошамрити
пошандибити
пошанівка
пошанівля
пошанівок
пошанування
пошанувати
пошануватися
пошапарувати
пошапкувати
пошапкуватися
пошарпати
пошарпатися
пошарпушки
пошарувати
пошарудіти
пошастати
пошастатися
пошасть
пошахрувати
пошвендати
пошвендяти
пошевка
пошевцювати
пошелевкатися
пошелепатися
пошелестіти
пошепки
пошепотати
пошепотіти
пошептати
пошептом
пошеретувати
пошерсть
пошерхнути
пошиб
пошибати
пошивайло
пошивальник
пошиванка
пошивання
пошивати
пошивач
пошивка
пошикувати
пошинкувати
пошинувати
пошипіти
поширити
поширитися
поширочити
поширшати
поширяти I
поширяти II
поширятися
пошити
пошитися
пошкалубати
пошкалубитися
пошкалювати
пошкамотати
пошкандати
пошкандибати
пошкапити
пошкарубитися
Гри́венька, -ки, ж. Ум. отъ гривня.
Ду́чка, -ки, ж. Вобще дыра, отверстіе, ямка. Ном. № 14006. Чуб. ІІІ. 107. Небольшая ямка въ землѣ при различныхъ дѣтскихъ играхъ: в сви́нку, в ма́сла, в ґльо́ґа. Ном. № 12570. Ив. 14. Лунка, въ которой вращается конецъ веретена въ гончарномъ кругѣ. Вас. 179. ду́мки — мелкія отверстія въ сводахъ гончарной печи для пропуска огня. Вас. 180. дучка = дучайка. Вх. Зн. 16. Ум. ду́чечка.
Куржан, -на, м. = кажан. Вх. Пч. І. 16.
Лю́лечка, -ки, ж. Ум. отъ люлька.
Мура́ль, -ля, м. = муравель. Вх. Лем. 436.
Почерпати, -па́ю, -єш, гл. Черпать нѣкоторое время.
Присапати Cм. присапувати.
Скахва, -ви, ж. У овчинниковъ: инструментъ для очистки кожъ: широкій ножъ, вставленный вдоль въ край деревянной дощечки. Вас. 153, 157. Cм. шкафа.
Узол, узла, м. = вузол 1. Ном. № 838. Ум. узлик, узличок.
Упруг, -га, м. 1) Мѣра поверхности: пространство пахоти, которое можно вспахать за одну упряжку воловъ Заорував послідній упруг толоки. Г. Барв. 332. Годі! — крикне мов опарений, — годі орати! — Як годі? — каже чоловік: — дві скиби тільки одвернути та й упруг. Г. Барв. 198. І в тяжкі упруги, може, з'орю переліг той. Шевч. 669. 2) Четвертая часть рабочаго дня. Рудч. Ск. II. 172. Іду вулицею, так уже в вечірньому впрузі. Г. Барв. 528. Вже так як об третьому упрузі назирив він коненя. Рудч. Ск. II. 175.
Нас спонсорують: