Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

починатися
починити
починок
починочок
почирятися
почислити
почистити
почитати
почитувати
почищати
почіпка
почкати
почки
почманіти
почмихати
почовгати
почовгатися
почоломкатися
почорнити
почорнілий
почорніти
почорнявий
почортіти
почта
почтивий
почубеньки
почубити
почубитися
почування
почувати
почуватися
почуд
почудування
почудувати
почудуватися
почужатися
почужитися
почукати
почумакувати
почуманіти
почуріти
почурукати
почустрити
почути
почутка
почуття
почутувати
почухати
почухатися
почухмарити
почухмаритися
почухрати
почухратися
почучверіти
пошамотіти
пошамрити
пошандибити
пошанівка
пошанівля
пошанівок
пошанування
пошанувати
пошануватися
пошапарувати
пошапкувати
пошапкуватися
пошарпати
пошарпатися
пошарпушки
пошарувати
пошарудіти
пошастати
пошастатися
пошасть
пошахрувати
пошвендати
пошвендяти
пошевка
пошевцювати
пошелевкатися
пошелепатися
пошелестіти
пошепки
пошепотати
пошепотіти
пошептати
пошептом
пошеретувати
пошерсть
пошерхнути
пошиб
пошибати
пошивайло
пошивальник
пошиванка
пошивання
пошивати
пошивач
пошивка
пошикувати
пошинкувати
пошинувати
пошипіти
поширити
поширитися
поширочити
поширшати
поширяти I
поширяти II
поширятися
пошити
пошитися
пошкалубати
пошкалубитися
пошкалювати
пошкамотати
пошкандати
пошкандибати
пошкапити
пошкарубитися
Вивітрюватися, -рююся, -єшся, сов. в. вивітритися, -рюся, -ришся, гл. Вывѣтриваться, вывѣтриться. Аф. 325.
Гнеть нар. = гнет. А ту гнеть потопа буде. Гн. І. 31.
Змоскалілий, -а, -е. Обрусѣвшій. О. 1861, XI. Св. 44.
Недогодний, -а, -е. Неудовлетворяющій, неугодный. Вона йому недогодною стала. Левиц. І. 488.
Обида, -ди, ж. Обида. Не стільки гірка обида, як злість налила її очі сльозами. Левиц. І. Бов. 42. Ум. оби́донька.
Ортограхвія, -вії, ж. Орфографія, правописаніе. О. 1862. І. 77.
Перемова, -ви, ж. Перезывъ, переманка. Ум. перемовка, перемовочка. Ой ти, галочко, перемовочко, перемовила сокола із темного лугу в вишнев сад. Мет. 178.
Притрапитися, -ниться, гл. безл. = трапитися.
Ходилиці, -лиць, ж. мн. = хідлі. Желех.
Чечітка, -ки, ж. Чечетка, Tringilla linaria. Вх. Пч. II. 11. Хоч би уже лупилось курчям, а вилупилась чечітка. Ном. № 13690.
Нас спонсорують: