За́сніток, -тку, м. Зародышъ. Який кущ не вирви, то й заснітку навіть картоплі нема.
Звірни́й, -а́, -е́. Богатый звѣрями.
Налива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. нали́ти, -ллю́, -ллєш, гл. 1) Наливать, налить. Ніхто не наливає вина нового в бурдюки старі. 2) Наполнять, наполнить. По Ова, по три кубки... наливає. Раз добром налите серце вік не прохолоне. 3) О вымени коровы: наполняться молокомъ. Як має корова телитися, то наливає тричі. 4) Поливать, полить токъ для лучшей утрамбовки. Тут за слободою вистружимо та наллємо тік, тут і змолотим. 5) Встрѣчено только въ несов. в.: бить. А зовиця, пудбігає да й по щоках наливає.
Насе́рдний, -а, -е. Сердечный. Ти мої рани насердні загоїла, замовила рідним словом, рідною піснею. Не діло мене крушило, а туга насердна.
Недряпуха, -хи, ж. = нечоса? Там дівчина нетьопуха запаску згубила: нетьопуха, недряпуха, нерублені поли.
Охандожити, -жу, -жиш, гл. Очистить, вычистить. Пора вже поросята охандожити.
Письмацький, -а, -е. 1) Принадлежащій грамотею.
2) Принадлежащій плохому писателю. Письмацькі куколі пшениці не зашкодять.
Свидний, -а, -е. = свидовий.
Товди, товді, нар. = тоді. Товди собі зробили вечеру. Товді я була весела, як у батенька я жила.
Трістя, -тя, трісця, -ця, с. Трясина, тонкое мѣсто. Я хутко, миттю постараюсь в трістя його к чортам загнать.