Долуба́ти, -ба́ю, -єш, гл. = длубати. Почав долубать. Продолубав таку вже дірочку, шо й кулак улізе.
Дубрі́вний, -а, -е. = дібрівний. Вона мов квітка та дубрівна, що тільки стала розцвітать. Дубрівная зазуля. У самій гущавині дубрівній, там, де липина і горобина і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими.
Кректати, -кчу́, -чеш, гл. Кряхтѣть. Цупить із печі горщик, аж крекче.
Мере́жа, -жі, ж. Неводъ съ большими очками. Над вечір отаман звелів готувати здорову мережу.
Мотови́ло, -ла, с. 1) Снарядъ для наматыванія нитокъ съ веретена. Представляетъ изъ себя палку, развдвоенную въ видѣ вилокъ на одномъ концѣ, а другой, болѣе толстый, конецъ оканчивается перекладиной. Части: палка — держівно, раздвоеніе — вилиці з ріжками (ріжки. ), перекладина — вилок (перехрестя. ). Накупив веретен, нема мотовила. 2) Названіе вола, имѣющаго привычку мотать головою во время запряганія. Ум. мотови́льце, мотови́лечко.
Перекоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Перестать, прекратиться — о чемъ либо дурномъ, напр. о плохой погодѣ. Коли воно перекоїться в лихої години! Одколи ранок діється, а воно такий смалький, палький вітрюга, — в велику силу дійшов додому.
Пооженюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Жениться (о многихъ).
Правування, -ня, с.
1) Тяжба.
2) Управленіе.
Розлітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. розлеті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разлетаться, разлетѣться. Розлетілись, як липове клиння. Не турбуйся ж ти, наша матінко, нами: як підростуть крильця, то розлетимося й сами. Переносно: разбѣгаться, разбѣжаться. Але ішли легиники да все гомотіли, як учули да ровточку, вни ся розлетіли.
Хвойдина, -ни, ж. Прутъ, хворостина.