Ворожка, -ки, ж. Гадалка, ворожея. У ворожки хліба трошки. Ворожка з бісом накладає. Ум. ворожечка.
Журли́вий, -а, -е. 1) Склонный къ печали, часто грустящій. Я собі вдалася журлива, а Параска ніколи не зажуриться, все регочеться. 2) Печальный, грустный. А Настя йде біла як хустка, ні журлива, ні весела, — от мов з каменю. 3) Заботливый, постоянно заботящійся. Гей не журливая та не клопотливая бурлацькая голова! Куди гляну, подивлюся: все чужая чужина.
Задуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Задохнуться. Такий сморід, що й задушитися можна.
Зазива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зазва́ти, -ву́, -ве́ш, гл. Зазывать, зазвать. У світлиці кам'яниці зазивала. Дума.
Навіну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Навѣять. Що Бог навіне, того ніхто не мине.
Настоящий, -а, -е. = справжній. Настояща козачка.
Роскомпонувати, -ну́ю, -єш, гл. Сообразить. Ти їй тілько стань на догад закидати, а вона вже й роскомпонувала, що куди йде і до чого.
Тикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тикати.
Хоростіль, -ля, м. = хорустіль.
Чумаків, -ко́ва, -ве Чумаковъ, принадлежащій чумаку. Чумакова жінка — молода удова.