Гу́ля, -лі, ж. 1) Дѣтск. голубь. Чаще во мн. ч. Прилетіли гулі та й сіли на люлі; а ви, гулі, не гудіть.... 2) = Сич. 3) = Ґуля.
Ґірґи мн. Плечи.
Двої́стий, -а, -е. Двойной.
Заве́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать «вей-мир». «Яку торбу, якого баранця?» — завышали жиди.
Келеп, -па, м.
1) Чеканъ. (Голота) до його прибуває, келепом міжи плечи грімає. Чи не роскололи ляхи мені голови шаблями да келепами?
2) Палка съ рукояткой, преимущественно въ родѣ молотка. Взявши келеп в руки... потягну і доберуся сяк то так в Теплиці.
3) Черепаха. Ум. келепець. Із під поли позлотистий келепець виньмає, по столу три рази затинає.
Кісся, -ся, с. Рукоятка у косы, косовище.
Напо́ванка, -ки, ж. = напування.
Отопити, -ся. Cм. отоплювати, -ся.
Повитикатися, -каємося, -єтеся, гл. Высунуться, виткнуться, торчать (во множествѣ). Повитикались ті скелі з водної глибини і стирчать, неначе вартова сторожа.
Ремсть, -ти, ж. = ремст. Він на мене ремсть має та через те й коня не дав до міста.