Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

промарнотравити
промарудитися
промаршалкувати
промахати
промахнутися
промацати
промашка
промаячіти
промежи
промежка
промежок
промекати
промел
променистий
променіти
промережати
промерзати
промести
прометний
прометушитися
промешкати
промивати
промигнути
промигтіти
промикати
промимрити
проминати
промисел
промити
промитий
промито
промишляти
промівка
проміж
проміжний
промін
проміна
промінистий
промінне
проміння
промінь
промінястий
проміняти
промінятися
промір
проміркувати
проміт
промітати
промітний
проміття
промітувати
промішкання
промкнути
промнявкати
промова
промовен
промовець
промовити
промовка
промовляти
промовлятися
промовний
промовчати
промога
промогоричити
промогти
проможність
промокати
промолодикувати
промолоти
промолотити
проморгати
промордувати
промордуватися
проморити
проморочити
проморочитися
промоція
промочити
промрячити
промугикати
промуркотати
промучити
промучитися
промуштрувати
промчати
промчатися
пром'яти
пронести
пронидіти
пронизати
пронизувати
проникливий
пронишпорити
пронняти
проноза
пронозуватий
пронос
проносити
проносити 2
проноситися
пронудити
пронудитися
пронурити
пронуритися
пронурок
проньмати
пронюхати
пронюхувати
пронявкати
проняньчити
проняти
прообідати
проорати
проотаманувати
проохкати
пропадати
пропажений
пропалати
пропалий
Вишкварка, -ки, ж. Вытопка, остатокъ послѣ вытопки жира, сала. Зосталися самі вишкварки. Ном. № 1929. за масляні вишкварки не помирились, — т. е. изъ за пустяка поссорились. Ном. № 3513.
Джо́болда, -ди, ж. ? Ач, як сторчака дивиться! Хоч би він коли небудь по людськи подивився на тебе, або посидів з тобою, чи погомонів би то там, — тільки й зна, куди б повіяться, куди б швидче побрести. Ні, не в батька покійного він удавсь, — це якась джоболда. Екатериносл.
Заопирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заупорствовать. Піди, кажу, піди!.. так він заопирував, вражий син, таки не пішов! Канев. у.
Помірок II, -рку, м. Пріусадебная ежегодно засѣваемая земля. Козел. у. На лумельському помірку стояла береза в барвінку. Мет. 183.
Попонеділкувати, -кую, -єш, гл. Попоститься. Іди, небого, не журися, попонеділкуй, помолися. Котл. Ен. І. 14.
Потягати, -га́ю, -єш, сов. в. потягти, -гну, -гнеш, гл. 1) Потягивать, потянуть. Козак сердега люлечку потягає, у кобзу грає-виграває. Мет. 446. 2) Покрывать, покрыть (мѣхъ). Кожух, сукном потягнений. Борз. у. Думаю потягти свою кожушку черкасином. Черниг. у. 3) Ударять, ударить (кого). Мир. ХРВ. 9. Ентел потяг не по охоті Дареса, щоб його він знав. Котл. Ен. II. 19. 4) Стремиться къ чему, желать чего. Парубок дівку любить, а вона за їнчим потігає. ЕЗ. V. 97. Вона єго... щире любила, а він ї не потігав сватати. ЕЗ. V. 96. Cм. потягти.
Припроха, -хи, ж. Припрашиванье. В гостях усього було, а припрохи ні трохи. Чуб. І. 254.
Проїзд, -ду, м. 1) Проѣздъ. Лучалось і проїздом завернуть, щоб переночувать. Стор. Н. 167. 2) Проѣздъ, мѣсто для проѣзда. Проїзду не дав і на ступінь. Н. Вол. у.
Скотарик, -ка, м. Ум. отъ скотарь.
Цвікований, -а, -е. Ученый. Цвікований, та не дрюкований. Грин. II. 308.. Cм. также варіантъ: Учений, та не дрюкований. Чуб. І. 249.
Нас спонсорують: