Вихиляси, -сів, мн. Выгибаніе, изгибаніе. Взявшись у боки, робить вихиляси.
Ґа́ва 2, -ви, ж. 1) Ворона. Як ґава до Юр'я у житі сховається, — буде добре жито. 2) об. Зѣвака, ротозѣй. Ґа́ви лови́ти. Ротозѣйничать. Він ґав ловив та витрішки продавав.
Дви́нути, -ну, -неш, гл. 1) = Двигнути. Ой чи вийду на танець, — від стараго буханець в потилицю, або в спину, що й ногами вже не двину. 2) Отправиться, двинуться. Сам не знаю, чи полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати, закину я вражу бардину, сам до дівчини на всю пічку двину. І двинув він (Оврам) звідтіля в гори. 3) Выстрѣлить. От ми поставили перед ними артилерію, та як двинули з гармат, так бісова черкесня вростіч, та тіка, аж не потовпиться. 4) Ударить сильно. Я як двину її (собаку) зо всього маху навідлі бичем по морді, так вона на місці й перекрутилась. 5) Выстроить. На хуторі (Максим) зараз же на перше літо двинув будинок, мов панські хороми.
Масни́й, -а́, -е́ 1) Масляный. Масна неділя. Воскресенье на сырной недѣлѣ. 2) Жирный, пропитанный жиромъ, масломъ (о кушаньяхъ). Масні пироги. 3) Замасленный, засаленный. 4) Переносно (о словахъ). Усиленно ласковый, усиленно привѣтливый, но въ то-же время неискренній. Слова масні, а пироги пісні. Масної бесіди чоловік.
Питлювати, -люю, -єш, гл. Молоть крупичатую муку. Хто хоче питлювати, мусить зачекати.
Поема, -ми, ж. Поэма. Ум. пое́мка.
Проказувати, -зую, -єш, сов. в. проказати, -жу, -жеш, гл.
1) Говорить, проговорить. Скоро се брат проказав, так і зняв кресаню.
2) Диктовать, продиктовать. , Передм. І. Ой, добродію! та будьте ж милостиві, треба ще писати... іще не все я проказала.
3) При обученіи: говорить, сказать что либо, что ученикъ долженъ повторить за учителемъ.
Свистання, -ня, с. = свистіння.
Тирири меж. для выраженія разговора, бесѣды. Кума з кумою тирири, — свині марков порили.
Хурувати, -рую, -єш, гл. Извозничать, перевозить кладь.