Завікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Остаться навѣки, навсегда, закончить жизнь. Не вернусь уже на свої краї, тут уже десь завікую. В покритках мабуть вона й завікує.
Історичний, -а, -е.
Настобурчити, -ся и настовбурчити, -ся. Cм. настобурчувати, -ся и настовбурчувати, -ся.
Отчина, -ни, ж. = отчизна 1.
Пищати, -щу, -щи́ш, гл. Пищать. Пищить як каня.
Пластововний, -а, -е. Съ гладкой шерстью, не курчавый. Пластововне ягня. Пластововний смух.
Понашеретовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и нашеретувати, но во множествѣ.
Свербота, -ти, ж. Свербежъ.
Урікатися, -кається, сов. в. уректися, -че́ться, гл. безл. Слышаться, послышаться. Ви ж казали, що дали йому чотирі рублі. — Та ні то вам так моє слово уреклось: я казав — чотирі без четвертака дав.
Шип, -па, м. Щупъ. Шкарб.... ходили копати два мужики. Вони брали з собою шип в два аршини, щоб узнати де саме.... гроші.