Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позастоювані
позастромлювати
позастругувати
позастрявати
позасувати
позасуджувати
позасукувати
позасушувати
позатаскувати
позатаювати
позатверджувати
позатикати
позатикуватися
позатиллю
позатирати
позатихати
позатікати
позатісувати
позатліватися
позатовкувати
позатомлювати
позатопляти
позатоптувати
позаторік
позаторішній
позаточувати
позатримувати
позатрушувати
позатруювати
позатягати
позауш
позахарчовувати
позахлюпувати
позахлюпуватися
позахлявати
позаховувати
позаходити
позаходитися
позахолоджувати
позахолонювати
позахоплювати
позацвітати
позацвітитися
позацвітувати
позаціловувати
позацьковувати
позачаровувати
позачинювати
позачитуватися
позачіплювати
позачісувати
позачісуватися
позашивати
позашиватися
позашильовувати
позашморгувати
позашпилювати
позащіпувати
позбавити
позбавитися
позбавляти
позбивати
позбиватися
позбирати
позбиткувати
позбиткуватися
позбігати
позбігатися
позбірати
позбіратися
позбовтувати
позбувати
позбуджати
позбуджатися
позбудовувати
позбужати
позбутися
позвати
позверховний
позверховно
позвивати
позвикати
позвисати
позвичайнішати
позвінчувати
позвірчувати
позвіювати
позводити
позводитися
позвозити
позволити
позволитися
позволяти
позворушувати
позвужувати
позв'язувати
позв'язуватися
позгадувати
позганяти
позгасати
позгинати
позгнивати
позгнущатися
позгоджуватися
позгодовувати
позголювати
позгонити
позгортати
позгортатися
позгрібати
позгрібувати
позгромаджувати
позгублювати
поздавати
поздавлювати
поздаровувати
поздвигати
поздержувати
поздирати
поздиратися
Апостолува́ння, -ня, с. Апостольство, пребываніе апостоломъ. Коли иншим я не апостол, то все ж вам: ви бо печать апостолування мого в Господі. І посл. св. ап. Павла до Коринѳ. IX. 2.
Господа́ричок, -чка, м. Ум. отъ господарь.
Качатник, -ка, м. Помѣщеніе для утокъ. Мнж. Ск. 181.
Перекочувати, -чую, -єш, сов. в. перекотити, -кочу, -тиш, гл. Перекатывать, перекатить. Перекотим бочку. Чуб. II. 208.
Поговіти, -вію, -єш, гл. Поговѣть.
Скоромитися, -млюся, -мишся, гл. Скоромиться. Як і сього соромиться, то ніколи і скоромиться. Ном. № 3202.
Сосничок, -чка, м. Ум. отъ сосник.
Тирво, -ва, с. = тирло 3. Шух. I. 23.
Угороджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. угороди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Вонзаться, вонзиться.
Укоренити 2, -няю, -єш, сов. в. укоренити, -ню, -ниш, гл. Укоренять, укоренить.
Нас спонсорують: