Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позастоювані
позастромлювати
позастругувати
позастрявати
позасувати
позасуджувати
позасукувати
позасушувати
позатаскувати
позатаювати
позатверджувати
позатикати
позатикуватися
позатиллю
позатирати
позатихати
позатікати
позатісувати
позатліватися
позатовкувати
позатомлювати
позатопляти
позатоптувати
позаторік
позаторішній
позаточувати
позатримувати
позатрушувати
позатруювати
позатягати
позауш
позахарчовувати
позахлюпувати
позахлюпуватися
позахлявати
позаховувати
позаходити
позаходитися
позахолоджувати
позахолонювати
позахоплювати
позацвітати
позацвітитися
позацвітувати
позаціловувати
позацьковувати
позачаровувати
позачинювати
позачитуватися
позачіплювати
позачісувати
позачісуватися
позашивати
позашиватися
позашильовувати
позашморгувати
позашпилювати
позащіпувати
позбавити
позбавитися
позбавляти
позбивати
позбиватися
позбирати
позбиткувати
позбиткуватися
позбігати
позбігатися
позбірати
позбіратися
позбовтувати
позбувати
позбуджати
позбуджатися
позбудовувати
позбужати
позбутися
позвати
позверховний
позверховно
позвивати
позвикати
позвисати
позвичайнішати
позвінчувати
позвірчувати
позвіювати
позводити
позводитися
позвозити
позволити
позволитися
позволяти
позворушувати
позвужувати
позв'язувати
позв'язуватися
позгадувати
позганяти
позгасати
позгинати
позгнивати
позгнущатися
позгоджуватися
позгодовувати
позголювати
позгонити
позгортати
позгортатися
позгрібати
позгрібувати
позгромаджувати
позгублювати
поздавати
поздавлювати
поздаровувати
поздвигати
поздержувати
поздирати
поздиратися
Замерза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. заме́рзти, -зну, -неш, гл. Замерзать, замерзнуть. А виглядай мене, сестро, як будуть о Петрі сині озера замерзати. Мет. 435. Болото сю зіму не замерзала. Хата, 169. Так замерзло, що хоч тури гони. Ном. № 645.
Облатуватися, -туюся, -єшся, сов. в. облата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Чинить, починить свою одежду, бѣлье. Попереду було мене обминає, знать соромиться свого дрантя; а як облатався, обшився, став на панка схожий, тоді почав до мене підступати. Левиц. І. 143.
Обурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. обуритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Обрушиваться, обрушиться, повалиться. Упала криша, так і засипало сіни... столя обурилась. О. 1862. VIII. 10. 2) Возмутиться, вознегодовать.
Пищавка, -ки, ж. Свирѣль. Гн. II. 154.
Підотавитися, -влюся, -вишся, гл. О травѣ: отрасти, подняться послѣ косьбы. Трава підотавилася. Лубен. у.
Постогнати, -гну, -неш, гл. Постонать нѣкоторое время.
Протиснути, -ну, -неш, гл. Протиснуть. Тіснота така, що й києм не протиснеш. Ном. № 7681.
Уморити, -рю, -риш, гл. Уморить. Кого Бог сотворить, того не вморить. Ном. № 74. Лихо не вморить, так спотворить. Ном. № 2004.
Цвітень, -тня, м. = квітень.
Чисташ, -ша, м. Мѣсто, очищенное отъ лѣса.
Нас спонсорують: