Бархановий, -а, -е. Бумазейный.
Безслізний, -а, -е. Безъ слезъ, безслезный. Сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей.
Досвітча́нка, -ки, ж. Дѣвушка, ходящая на до́світки. Торішньої зіми аж три досвітчанки ходило до нашої баби на попрядки, на досвітки. Саме глупої ночи пішли ми з підотаманчим досвіток разганять, але на досвітках було тільки чотирі дівчат досвітчанок та й годі.
Жи́вко нар. Живо, проворно, быстро.
Заратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Помочь, поддержать. Прилуц. у. Заритуй, та й сам себе затратуй.
Здріга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. здрігнут́ися, -ну́ся, -не́шся, гл. Вздрагивать, вздрогнуть. Троянці всі здрігнули. Здрігнувся сердешний Яків, почувши це.
Курделиця, -ці и курде́ля, -лі, ж. Сильно идущій снѣгъ.
Мура́ль, -ля, м. = муравель.
Погористий, -а, -е. Гористый. Земля у нас, коли б не гори, була б зовсім добра, да тільки те, що трохи пагориста, як звичайне край над Дніпром з правого боку.
Посилатися, -ла́юся, -єшся, сов. в. післа́тися и послатися, -шлю́ся, -шлешся, гл.
1) Посылаться, послаться, быть посланнымъ.
2) — ким. Только сов. в. Посылать кого. Чи післатись за чим, чи що треба кому, то ким, як не ретором? Вміла сь, мати, дочкою сь посилати. 3) Свататься, посылать сватовъ. Послався до неї, вона й рушники подавала. Посилався до дівчини та не сподобався, посилався цілий год хотів її взяти, — нагодила дідча мати товариша в хаті.
4) Ссылаться, сослаться. Послався циган на свої діти.