Лю́бощі, -щів, ж. мн. 1) Любовь, любовныя ласки, выраженія любви, любовное влеченіе. Любощі та вечерниці заведуть до шибениці. Щирії любощі серденьку одрада. Се на мене любощі напали; а матуся казала, що любощі як сон: ні заїси, ні заспиш і що робиш — не знаєш, мов в-ві сні. 2) Средство приворожить къ себѣ чью любовь. Чи ти мені що починила? Чи ти мені любощів дала?
Нахнюпитися, -плюся, -пишся, гл. Потупиться. Молоді сиділи нахнюпившись.
Огурятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. огуритися, -рюся, -ришся, гл. Упрямиться, заупрямиться, противиться, воспротивиться. Щоб козак в військо ходить не огурявся.
Ожинний и ожиновий, -а, -е. Ежевичный. Квіточко моя ожиновая.
Опрятати, -таю, -єш, гл. Очистить, прибрать. Вона її (піч), попідводила, помастила, опрятала.
Пуповниче, -чого, с. Болѣзнь пупка у грудного ребенка.
Сміюнець, -нця, м. Ум. отъ сміюн.
2) Зубъ-рѣзецъ.
Спорожнити, -ся. Cм. спорожняти, -ся.
Таськання, -ня, с. Призывъ утокъ крикомъ: тась-тась!
Чотирнадцятий, -а, -е. Четырнадцатый.