Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пропалити
пропалювати
пропанувати
пропанькатися
пропарубкувати
пропасішникувати
пропасна
пропасний
пропасниця
пропасти
пропасть
пропахати
пропахатися
пропащий
пропекти
проперти
пропертися
пропестити
пропивати
пропий-воли
прописати
прописувати
пропитати
пропити
пропиток
пропитувати
пропитуватися
пропихати
пропихатися
пропихач
пропищати
пропій
пропійка
пропійний
пропійця
пропікати
пропікатися
пропір
пропіяка
проплавати
проплакати
проплигати
проплинути
проплисти
проплювати
проповзти
проповідати
проповідник
проповідувати
проповідуватися
проповідь
пропоєць
пропозивати
прополіскувати
прополоти
прополювати
прополювати 2
пропонеділкувати
пропонувати
пропоратися
пропорожнювати
пропороти
пропостити
пропразникувати
пропрасувати
пропрати
пропрясти
пропудити
пропускати
пропхати
пропхнути
пропхнутися
проралити
прорвати
проревти
прореготати
проректи
прорепетувати
проречистий
проречистість
проречисто
проржати
прорив
проривати I
проривати II
прориватися I
прориватися II
проридати
прорити
прорідкуватий
проріз
прорізати
прорізникувати
прорізувати
прорік
прорікати
проріст
прорісь
прорішка
проробити
проробляти
пророк
пророка
пророкування
пророкувати
проростати
проростити
прорость
пророцтво
пророчий
пророчиця
прорубати
прорубка
прорубня
прорубувати
просаджувати
просаджуватися
просапати
просапувати
просатарка
Гарикнути, -кну, -неш, гл. Сказать сердито, огрызнуться. Ат, живеться! — гарикнула стара, мов у розбитого дзвона вдарила. Мир. Пов. II. 46.
Допали́ти, -ся. Cм. допалювати, -ся.
Доторка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. доторкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.чо́го, до чо́го. Дотрогиваться, дотронуться, касаться, коснуться, прикасываться, прикоснуться. Колесо бурчить і льоду не доторкається. Св. Л. 40. Ходи тихо, як лин по дну, що ні до кого не доторкається. Ном. № 3285. Кінь його несе повище комишу, так що до землі не доторкається. Рудч. Ск. Т. 107. Я й не доторкнуся до тебе. МВ. І. 30.
Кравець, -вця́, м. Портной. Кидають шевці, кравці і ковалі свою роботу. К. ЧР. 12. Вражі кравці не вгодили і каптана вкоротили. Мет. Ум. кравчик. Первий городок — усе кравчики, другий городок — усе ткачики, третій городок — усе шевчики. Чуб. III. 387.
Подобатися, -баюся, -єшся, гл. Нравиться, понравиться. От подобалась богатиреві одна ікона. Рудч. Ск. II. 145.
Позлежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Слежаться (о многомъ). У його жупани та позлежувалися. Чуб. V. 735.
Поступати, -па́ю, -єш, сов. в. поступити, -плю́, -пиш, гл. 1) Идти, пойти, пройти, двигаться, подвинуться куда-либо, ступить, стать куда-либо. І така, і онака, і геть-пріч пішла, і знову сюди поступай. МВ. (О. 1862. ІІІ. 41). Ми поступили так, щоб (нашої) тіні з-за берези не було видно. Г. Барв. 79. Усе думав, що вона перед вінчанням скаже батюшці: «не согласна», то він і поступить на місце Омелькове через один ступінь... Г. Барв. 510. 2) Входить, войти. Як ходив ще... Бог по світі, поступив раз зі святим Петром до більшого (старшого) брата. Гн. І. 81. 3) Давать, дать, обѣщать, пообѣщать дать, прибавить въ видѣ уступки, уступить. За годовище півтора цілкового поступив. ЗОЮР. І. 46. Не жаль їй кусок города поступити. Г. Барв. 308. І батька й роду свого через його відцуралась, і молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася, а він мені що за се поступив? Г. Барв. 276. Да наняла ведмедика за плугом ходить... Поступила ведмедику да горщок меду. КС. 1884. І. 49. Да пійди до жида-рандара да поступи йому часть оддать. АД. II. 22. Давав за вола Дорошові сорок карбованців, так не хоче: поступім йому ще зо два. Канев. у. Своє поступи, а чужого не займай. Г. Барв. 430.
Трояк II, -ка, м. = трійка. Вх. Пч. II. 26.
Хабара, -ри́, ж. Взятка. Шейк.
Чоловік, -ка, м. 1) Человѣкъ. Перелічив — аж сорок чоловіка. Рудч. Ск. II. 141. Оце вже стало їх шість чоловіка. Чуб. II. 96. 2) Вообще мужчина. Ляхи так одуріють, що жінки між ними стануть розумніші од чоловіків. Стор. МПр. 46. 3) Женатый человѣкъ. Діди з чоловіками поділились на гурточки. О. 1861. XI. Св. 30. В правім притворі стояли чоловіки та парубки; в лівім — діди, на середині — малі хлопці, а в бабинці — молодиці та дівчата. Левиц. І. 13. 4) Мужъ. Чуб. V. 128. Чоловік умер, двоє діток мені покинув. МВ. І. 71. 5) Мужикъ, крестьянинъ. Доля... як лихоманка, не розбіра, на кого насіпається: чоловік, чи пан — їй все однаково. О. 1861. III. 13. Пан — не пан, чоловік — не чоловік. Чуб. II. 370. 6) О волкахъ: штука. Шість чоловіка вовків як нап'яли одного зяйця. О. 1861. V. 69. Ум. чоловічок, чолові́ченько. Іде чоловічок такий маленький. Харьк. Ласкат. чолові́ченько употребл. преимущ. въ значен. 2 — 4 и особенно въ послѣднемъ. Дивітеся, чоловіченьки, які в мене черевиченьки. Чуб. V. 1158. Увійшов хазяїн: «Здорова, жінко моя люба!» — Здоров, чоловіченьку! Драг. 164.
Нас спонсорують: