Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пропалити
пропалювати
пропанувати
пропанькатися
пропарубкувати
пропасішникувати
пропасна
пропасний
пропасниця
пропасти
пропасть
пропахати
пропахатися
пропащий
пропекти
проперти
пропертися
пропестити
пропивати
пропий-воли
прописати
прописувати
пропитати
пропити
пропиток
пропитувати
пропитуватися
пропихати
пропихатися
пропихач
пропищати
пропій
пропійка
пропійний
пропійця
пропікати
пропікатися
пропір
пропіяка
проплавати
проплакати
проплигати
проплинути
проплисти
проплювати
проповзти
проповідати
проповідник
проповідувати
проповідуватися
проповідь
пропоєць
пропозивати
прополіскувати
прополоти
прополювати
прополювати 2
пропонеділкувати
пропонувати
пропоратися
пропорожнювати
пропороти
пропостити
пропразникувати
пропрасувати
пропрати
пропрясти
пропудити
пропускати
пропхати
пропхнути
пропхнутися
проралити
прорвати
проревти
прореготати
проректи
прорепетувати
проречистий
проречистість
проречисто
проржати
прорив
проривати I
проривати II
прориватися I
прориватися II
проридати
прорити
прорідкуватий
проріз
прорізати
прорізникувати
прорізувати
прорік
прорікати
проріст
прорісь
прорішка
проробити
проробляти
пророк
пророка
пророкування
пророкувати
проростати
проростити
прорость
пророцтво
пророчий
пророчиця
прорубати
прорубка
прорубня
прорубувати
просаджувати
просаджуватися
просапати
просапувати
просатарка
Босем Употребл. въ тавтологическомъ выраженіи: босем босісінький. Совершенно босой. Там такий: голем голісінький, босем босісінький. Харьк.
Верхівень, -вня, м. Верховой, всадникъ. Приїхали ті верхівні. Драг. 305. Учора два верхівні бігло за возом. Лубен. у.
Злотник, -ка, м. 1) = злотарник. КС. 1882. IV. 93. А злотнику-голубоньку, зроби мені золотий килих. Чуб. III. 471. 2) Свѣтлякъ, Ивановъ червячокъ.
Кількоро нар. Нѣсколько. Як тарахне в стадо гусей, так разом кількоро їх і вб'є. О. 1861. XI. 73.
Ля II. Употребляется какъ вставка. Я ходив ля до нею. Вх. Зн. 34. П'ять днів ля робив. Вх. Зн. 34.
Поділятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поділитися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться, раздѣлить между собой. Мнж. 87. З ними щоденним добром поділяюсь. К. Дз. 230. Стали поділятися. Чуб. І. 132. На дорозі ізнайшли золотого персня і ніяк ним не поділяться. Рудч. Ск. І. 165. Грішми вони поділились. Рудч. Ск. І. 192. Ідуть турки з татарами і людьми ся поділяют. АД. I. 291.
Порозгорожувати, -жую, -єш, гл. Разгородить (во множествѣ).
Прозірний, -а, -е. 1) = прозорий. Річок прозірних чисті води. Щог. Сл. 104. 2) Отъ сглазу происходящій. Мил. М. 51, 40, 57. Пристріти.... прозірнії. Мнж. 152. 3) Зрительный. Прозірна труба. ЗОЮР. II. 53. Рк. Левиц. 4) Четкій. Книжка ся прозірна, бо в неї великі букви і мені добре читать. Рк. Левиц.
Роскапоститися, -щуся, -стишся, гл. Распакоститься.
Рукомесний, -а, -е. Ремесленный. Тепер тіко й життя за рукомесним чоловіком. Харьк. г.
Нас спонсорують: