Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пропалити
пропалювати
пропанувати
пропанькатися
пропарубкувати
пропасішникувати
пропасна
пропасний
пропасниця
пропасти
пропасть
пропахати
пропахатися
пропащий
пропекти
проперти
пропертися
пропестити
пропивати
пропий-воли
прописати
прописувати
пропитати
пропити
пропиток
пропитувати
пропитуватися
пропихати
пропихатися
пропихач
пропищати
пропій
пропійка
пропійний
пропійця
пропікати
пропікатися
пропір
пропіяка
проплавати
проплакати
проплигати
проплинути
проплисти
проплювати
проповзти
проповідати
проповідник
проповідувати
проповідуватися
проповідь
пропоєць
пропозивати
прополіскувати
прополоти
прополювати
прополювати 2
пропонеділкувати
пропонувати
пропоратися
пропорожнювати
пропороти
пропостити
пропразникувати
пропрасувати
пропрати
пропрясти
пропудити
пропускати
пропхати
пропхнути
пропхнутися
проралити
прорвати
проревти
прореготати
проректи
прорепетувати
проречистий
проречистість
проречисто
проржати
прорив
проривати I
проривати II
прориватися I
прориватися II
проридати
прорити
прорідкуватий
проріз
прорізати
прорізникувати
прорізувати
прорік
прорікати
проріст
прорісь
прорішка
проробити
проробляти
пророк
пророка
пророкування
пророкувати
проростати
проростити
прорость
пророцтво
пророчий
пророчиця
прорубати
прорубка
прорубня
прорубувати
просаджувати
просаджуватися
просапати
просапувати
просатарка
Доми́слюватися, -слююся, -єшся и домисля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. доми́слитися, -люся, -лишся, гл. Догадываться, догадаться. Сама собі домислююсь що мені робити. Г. Барв. 234. Усяке зараз домислилось, куди вони простують. К. ЧР. 3.
Заду́бти, -бну, -неш, гл. = задубіти.
Зе́ленява, -ви, ж. Зеленая рвота. Блювала аж зеленявою. Н. Вол. у.
Мнясце́, -ця, с. Ум. отъ м'я́со.
Огурний, -а, -е. 1) Строптивый, упорный, упрямый. Огурна дитина. Брацл. у. 2) Непривѣтливый, несообщительный. Ну, та й огурний народ тут: і слова не доб'єшся. Брацл. у. Ум. огурне́нький.
Підтоварник, -ка, м. Бревнышко, подкладываемое подъ лодку при вытаскиваніи ея на берегъ. (Стрижевск.).
Повинний, -а, -е. Долженъ, обязанъ. А коли ж ти, дівко, горда, ти повинна жарти знати: як парубок зачіпає, ти повинна жартувати. Чуб. V. 1176.
Посвят, -ту, м. Жертва (на церковь). Любити ближнього як себе самого, се більше, ніж усі огняні жертви і посвяти. Єв. Мр. XII. 33.
Тю́жка, -ки, ж. Трепка, наказаніе. Дав же він йому тюжки — буде пам’ятати, як лаятись. Новомоск. у.
Упірати, -раю, -єш, сов. в. уперти, упру, -реш, гл. 1) Втаскивать, втащить. втянуть. Упер у хату мішок. 2) Втискивать, втиснуть. Де воздух в, туди вже нічого не впреш, хиба його попереду випреш. Ком. В. II. 15.
Нас спонсорують: