Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пропалити
пропалювати
пропанувати
пропанькатися
пропарубкувати
пропасішникувати
пропасна
пропасний
пропасниця
пропасти
пропасть
пропахати
пропахатися
пропащий
пропекти
проперти
пропертися
пропестити
пропивати
пропий-воли
прописати
прописувати
пропитати
пропити
пропиток
пропитувати
пропитуватися
пропихати
пропихатися
пропихач
пропищати
пропій
пропійка
пропійний
пропійця
пропікати
пропікатися
пропір
пропіяка
проплавати
проплакати
проплигати
проплинути
проплисти
проплювати
проповзти
проповідати
проповідник
проповідувати
проповідуватися
проповідь
пропоєць
пропозивати
прополіскувати
прополоти
прополювати
прополювати 2
пропонеділкувати
пропонувати
пропоратися
пропорожнювати
пропороти
пропостити
пропразникувати
пропрасувати
пропрати
пропрясти
пропудити
пропускати
пропхати
пропхнути
пропхнутися
проралити
прорвати
проревти
прореготати
проректи
прорепетувати
проречистий
проречистість
проречисто
проржати
прорив
проривати I
проривати II
прориватися I
прориватися II
проридати
прорити
прорідкуватий
проріз
прорізати
прорізникувати
прорізувати
прорік
прорікати
проріст
прорісь
прорішка
проробити
проробляти
пророк
пророка
пророкування
пророкувати
проростати
проростити
прорость
пророцтво
пророчий
пророчиця
прорубати
прорубка
прорубня
прорубувати
просаджувати
просаджуватися
просапати
просапувати
просатарка
Бештання, -ня, с. Брань, нагоняй.
Вісімдесятий, -а, -е. Восьмидесятый.
Занімі́ти, -мі́ю, -єш, гл. 1) Занѣмѣть, онѣмѣть. Заніміли твої губочки. Мет. 293. 2) Потерять чувствительность. У мертвого зуби ніколи не болять, кости задубіли, зуби заніміли. Чуб. І. 125.
Знадвірній, -я, -є. Внѣшній. Левиц. І. (Правда, 1868, 557). Левиц. І. 205.
Малова́жити, -жу, -жиш (собі щось, когось), гл. Не придавать значенія, не цѣнить. Желех.
Минера́л, -лу, м. Минералъ.
Окаряч нар. Разставя ноги. А пані ходе по базарю окаряч. Лебед. у.
Опуд, -да, м. = опудало. Шух. І. 112. Проти птахів кладуть по городах туди... На о́луди ставлять хрест, із патиків, надівають на него фелеґу — подертий сердак або сорочку і вкривають старою кресанею. Шух. І. 166.
Сливити, -влю, -виш, гл.сливки. Разрисовывать писанки. МУЕ. III. 42.
Шпарити, -рю, -риш, гл. 1) Обваривать кипяткомъ. 2) Бить, колотить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить. Стор. МПр. 45.
Нас спонсорують: