Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пропалити
пропалювати
пропанувати
пропанькатися
пропарубкувати
пропасішникувати
пропасна
пропасний
пропасниця
пропасти
пропасть
пропахати
пропахатися
пропащий
пропекти
проперти
пропертися
пропестити
пропивати
пропий-воли
прописати
прописувати
пропитати
пропити
пропиток
пропитувати
пропитуватися
пропихати
пропихатися
пропихач
пропищати
пропій
пропійка
пропійний
пропійця
пропікати
пропікатися
пропір
пропіяка
проплавати
проплакати
проплигати
проплинути
проплисти
проплювати
проповзти
проповідати
проповідник
проповідувати
проповідуватися
проповідь
пропоєць
пропозивати
прополіскувати
прополоти
прополювати
прополювати 2
пропонеділкувати
пропонувати
пропоратися
пропорожнювати
пропороти
пропостити
пропразникувати
пропрасувати
пропрати
пропрясти
пропудити
пропускати
пропхати
пропхнути
пропхнутися
проралити
прорвати
проревти
прореготати
проректи
прорепетувати
проречистий
проречистість
проречисто
проржати
прорив
проривати I
проривати II
прориватися I
прориватися II
проридати
прорити
прорідкуватий
проріз
прорізати
прорізникувати
прорізувати
прорік
прорікати
проріст
прорісь
прорішка
проробити
проробляти
пророк
пророка
пророкування
пророкувати
проростати
проростити
прорость
пророцтво
пророчий
пророчиця
прорубати
прорубка
прорубня
прорубувати
просаджувати
просаджуватися
просапати
просапувати
просатарка
Бархановий, -а, -е. Бумазейный. Шейк.
Безслізний, -а, -е. Безъ слезъ, безслезный. Сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей. Левиц. І. 37.
Досвітча́нка, -ки, ж. Дѣвушка, ходящая на до́світки. Торішньої зіми аж три досвітчанки ходило до нашої баби на попрядки, на досвітки. Васильк. у. Саме глупої ночи пішли ми з підотаманчим досвіток разганять, але на досвітках було тільки чотирі дівчат досвітчанок та й годі. Васильк. у.
Жи́вко нар. Живо, проворно, быстро. Вх. Зн. 17.
Заратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Помочь, поддержать. Прилуц. у. Заритуй, та й сам себе затратуй. Посл.
Здріга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. здрігнут́ися, -ну́ся, -не́шся, гл. Вздрагивать, вздрогнуть. Троянці всі здрігнули. Котл. Ен. III. 59. Здрігнувся сердешний Яків, почувши це. Стор. І. 7.
Курделиця, -ці и курде́ля, -лі, ж. Сильно идущій снѣгъ. Конот. у. Желех.
Мура́ль, -ля, м. = муравель. Вх. Лем. 436.
Погористий, -а, -е. Гористый. Земля у нас, коли б не гори, була б зовсім добра, да тільки те, що трохи пагориста, як звичайне край над Дніпром з правого боку. О. 1861. VIII. 88.
Посилатися, -ла́юся, -єшся, сов. в. післа́тися и послатися, -шлю́ся, -шлешся, гл. 1) Посылаться, послаться, быть посланнымъ. 2)ким. Только сов. в. Посылать кого. Чи післатись за чим, чи що треба кому, то ким, як не ретором? Св. Л. 227. Вміла сь, мати, дочкою сь посилати. Грин. ІІІ. 510 3) Свататься, посылать сватовъ. Послався до неї, вона й рушники подавала. Рудч. Ск. II. 49. Посилався до дівчини та не сподобався, посилався цілий год хотів її взяти, — нагодила дідча мати товариша в хаті. Гол. І. 252. 4) Ссылаться, сослаться. Послався циган на свої діти. Посл.
Нас спонсорують: