Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повстрічати
повстрічатися
повстромлюватися
повстрявати
повсть
повстяний
повстяники
повстянка
повсюдний
повсюдність
повсюдно
повсяденщина
повсякденний
повсякчасний
повсякчасно
повтанажувати
повтверяти
повтелющувати
повтелющуватися
повтикати
повтинати
повтирати
повтиратися
повтирювати
повтирюватися
повтихати
повтишкувати
повтікати
повтішатися
повтомляти
повтомлятися
повтоптувати
повторне
повторний
повторяти
повтулювати
повтягати
повузити
повузький
повх
повхатий
повходити
повчити
повчити 2
повчитися
повчіплюватися
повчок
повшедний
повшонок
повшук
пов'ючити
пов'язати
пов'язатися
пов'язина
пов'язка
пов'язь
пов'ялити
пов'янути
погавкати
погаданка
погадати
погадка
погайсати
погалунити
погамати
погамелитися
погамувати
поганець
поганий
поганин
поганинка
поганити
поганитися
поганіти
поганка
поганкуватий
поганкувато
погано
поганство
поганський
поганчати
поганшати
погань
поганьбити
поганьбувати
поганюга
поганючий
поганючо
поганяйлівський
поганяйло
поганяльник
поганяння
поганяти
погар
погараздитися
погарбати
погарбувати
погарець
погарикати
погарманити
погарманитися
погарманувати
погарніти
погартувати
погарцювати
погарчати
погарь
погарюкати
погасати
погасити
погаситися
погаслий
погаснути
погаятися
погейкати
погейкувати
погемблювати
погетьманувати
погибати
погибель
Бодрок, -ка, м. Имя собаки. Вх. Лем. 393.
Земля́цтво, -ва, с. соб. Земляки.
Зрячий, -а, -е. Видящій, зрячій.
Зубчастий, зубчатий, -а, -е. Зубчатый. Під прозорчастою, чистою як сльоза водою, зеленіло якесь баговіння зубчасте, тонесеньке, дрібне. Левиц. І. 63. Зубчасті стіни. Левиц. Пов. 165. зубчастий про́діль. Особый проборъ при прическѣ дѣвушекъ въ колокілки. Чуб. VII. 423.
Лепчи́ця, -ці, ж. Раст. a) Galium Aparine. Анн. 151. б) Asperugo procumbeus. ЗЮЗО. І. 113. B)Arperugo Aparine. ЗЮЗО. І. 113.
Осадчий, -чого, м. = осадник.
Перепитувати, -тую, -єш, сов. в. перепита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Разспрашивать, разспросить. Та перепитаю миленького свойого: та чи він у дорозі воли поганяє, ой чи у шинкарки мед-горілку кружає. Чуб. V. 538. Що в козака дві дівчини, одна одну перепитує: чи була ти, подружечко, вчора звечора на улиці? Мил. 117. 2) Переспрашивать, переспросить. Все в тябличку дивлюся, поки він усіх перепитає. Г. Барв. 404.
Позавгорідно нар. 1) — іти. Идти за огородами, а не улицей, идти окольнымъ путемъ. 2) — казати. Говорить не прямо. Ви ніколи мені щиро не кажете, а завжди манівцями, позавгорідно. Нѣжин. у.
Показати, -ся. Cм. показувати, -ся.
Туя, туї, ж. Раст. = тоя. Вх. Пч. І. 8.
Нас спонсорують: