Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повстрічати
повстрічатися
повстромлюватися
повстрявати
повсть
повстяний
повстяники
повстянка
повсюдний
повсюдність
повсюдно
повсяденщина
повсякденний
повсякчасний
повсякчасно
повтанажувати
повтверяти
повтелющувати
повтелющуватися
повтикати
повтинати
повтирати
повтиратися
повтирювати
повтирюватися
повтихати
повтишкувати
повтікати
повтішатися
повтомляти
повтомлятися
повтоптувати
повторне
повторний
повторяти
повтулювати
повтягати
повузити
повузький
повх
повхатий
повходити
повчити
повчити 2
повчитися
повчіплюватися
повчок
повшедний
повшонок
повшук
пов'ючити
пов'язати
пов'язатися
пов'язина
пов'язка
пов'язь
пов'ялити
пов'янути
погавкати
погаданка
погадати
погадка
погайсати
погалунити
погамати
погамелитися
погамувати
поганець
поганий
поганин
поганинка
поганити
поганитися
поганіти
поганка
поганкуватий
поганкувато
погано
поганство
поганський
поганчати
поганшати
погань
поганьбити
поганьбувати
поганюга
поганючий
поганючо
поганяйлівський
поганяйло
поганяльник
поганяння
поганяти
погар
погараздитися
погарбати
погарбувати
погарець
погарикати
погарманити
погарманитися
погарманувати
погарніти
погартувати
погарцювати
погарчати
погарь
погарюкати
погасати
погасити
погаситися
погаслий
погаснути
погаятися
погейкати
погейкувати
погемблювати
погетьманувати
погибати
погибель
Батожити, -жу, -жиш, гл. Бить кнутомъ.
Дзюрча́ння, -ня, с. Журчаніе.
Машерува́ти, -рую, -єш, гл. Маршировать, идти. Желех. Въ пѣснѣ о вѣтрѣ въ знач. дуть. З-за гори високої вітер маширує. Грин. III. 530.
Невзабарі нар. = незабаром.
Окучити, -чу, -чиш, гл. Окружить колышками гнѣздо для поимки птицы. Радом. у.
Опанча, -чі, ж. Епанча, родъ верхней одежды. Гол. І. 7. Гол. Од. 18, 45. Чуб. VII. 419. Ой скину я опанчу, тобі ніжки заверчу. Н. п.
Струмок, -мка, м. Ручеекъ. Ум. струмочок. Лев. Пов. 191. Задзюркотіли по улицях струмочки. МВ.
Царювання, -ня, с. Царствованіе. Так він думками благими нехай царство обіймає, щоб за його царювання жили праведні в покої. К. Псалт. 163.
Шаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Рѣзать (капусту, траву, табакъ и пр.), шинковать, рубить, крошить. Дівчинонька кропиву шаткує, а за нею дитина рачкує. Чуб. V. Вдірали січену капусту, шатковану і огірки. Котл. Ен. IV. 19. Народ пам'ятає, як шаткував своїх заклятих ворогів. Левиц. І.
Шпак, -ка, м. 1) Скворецъ. Ловить, як кіт шпака. Ном. № 6566. Шпака вбити. Дать промахъ. Е, як би то так, а то вб'єте шпака такого, що ну! Лебед. у. шпака удрати. Вздремнуть. Мнж. 171. 2) Названіе вола. Г. Барв. 245. 3) головка у винта. Кролев. у. Ум. шпаконько, шпаченько, шпачо́к. Біля села Жабокрича, де ляхи стояли, три козаків, як шпаконьків, на паль повбивали. Н. п.
Нас спонсорують: