Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повстрічати
повстрічатися
повстромлюватися
повстрявати
повсть
повстяний
повстяники
повстянка
повсюдний
повсюдність
повсюдно
повсяденщина
повсякденний
повсякчасний
повсякчасно
повтанажувати
повтверяти
повтелющувати
повтелющуватися
повтикати
повтинати
повтирати
повтиратися
повтирювати
повтирюватися
повтихати
повтишкувати
повтікати
повтішатися
повтомляти
повтомлятися
повтоптувати
повторне
повторний
повторяти
повтулювати
повтягати
повузити
повузький
повх
повхатий
повходити
повчити
повчити 2
повчитися
повчіплюватися
повчок
повшедний
повшонок
повшук
пов'ючити
пов'язати
пов'язатися
пов'язина
пов'язка
пов'язь
пов'ялити
пов'янути
погавкати
погаданка
погадати
погадка
погайсати
погалунити
погамати
погамелитися
погамувати
поганець
поганий
поганин
поганинка
поганити
поганитися
поганіти
поганка
поганкуватий
поганкувато
погано
поганство
поганський
поганчати
поганшати
погань
поганьбити
поганьбувати
поганюга
поганючий
поганючо
поганяйлівський
поганяйло
поганяльник
поганяння
поганяти
погар
погараздитися
погарбати
погарбувати
погарець
погарикати
погарманити
погарманитися
погарманувати
погарніти
погартувати
погарцювати
погарчати
погарь
погарюкати
погасати
погасити
погаситися
погаслий
погаснути
погаятися
погейкати
погейкувати
погемблювати
погетьманувати
погибати
погибель
Бандур, -ра, ж. Содержатель публичнаго дома. Желех.
Бук, -ка, м. 1) Букъ, Fagus silvestris. Коби ми ся тот бук розвив та й берези білі. Гол. Ночує Ганна під еннім небом, під зеленими буками. Левиц. І. 62. 2) Переносно: палка, розга. Наука не йде на бука. Ном. № 6024. Як не даси з прозьби, то даси з принуки, а чого прозьва не докаже, то докажуть буки. Ном. № 1059. Буком того, хто не боронить свого. Фр. Пр. 129.
Драгу́ля, -лі, ж. Въ загадкѣ: лошадь. Хороша драгуля біжить як куля. ХС. ІІІ. 65.
Масти́ло, -ла, с. 1) Кисть для смазки. І сокира, і мастило, що від воза ся лишило. Чуб. V. 1061. 2) Мазь; масло. Піддайте ще трохи до вареників мастила.
Побіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. побілити, -лю́, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Нащо мені, моя мати, личко побілила? Чуб. V. 462. Побілили... полотно. Рудч. Ск. II. 44.
Подружжя, -жя, с. 1) Супружество, бракъ. Од сього подружжя народився Єремія. Стор. МП. 63. 2) Мужъ, жена; пара (супружеская). Стали сини до розуму дохожати, стали собі молоде подружжя мати. Мет. 345. Ми, бачите, шукаємо для нашої дівчини подружжя. Стор. Ум. подружжячко. Не травиця ноги спутала, не росиця очі вибила. Спутало мене замужжячко, невірне мов подружжячко. Н. п. (Г. Барв. 417).
Позадовольняти, -ня́ю, -єш, гл. Удовлетворить (многихъ).
Татко, -ка, м. 1) Ум. отъ тато. Благословилась Марусенька да у свого татка на посадоньку сісти. Мет. 175. 2) Священникъ. Гол. IV. 347.
Уколядувати, -дую, -єш, гл. Заработать пѣніемъ колядокъ.
Шпортання, -ня, с. 1) Ковырянье. 2) Возня съ чѣмъ либо. Екатер. г.
Нас спонсорують: