Гаталати, -лаю, -єш, гл. Ѣздить, бѣжать вскачь, галопомъ. Оця коняка, аби трохи захотів швидче їхати, зараз гаталає, — ні за що тобі не побіжить тлуса.
Зіста́вити Cм. зіставляти.
Зріти, зрію, -єш, гл.
1) Зрѣть, созрѣвать. Пшениця зріє на ниві. І вітер не віє, сонце не гріє, калина не зріє.
2) Выростать, дѣлаться взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє.
Калашник, -ка, м. Пекарь, дѣлающій калачи.
Наїзди́ти, -джу́, -ди́ш, сов. в. наї́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Наѣзжать, наѣхать, съѣзжаться, съѣхаться куда-либо. Наїхали подоляне з Подолу. 2) Наѣзжать, наѣхать на что-либо. Їхали, їхали і наїхали, де дороги росходяться.
Невибірний, -а́, -е́ Неизбирательный.
Скит, -ту, м. Скитъ.
Споконвіку нар. Искони. На високих горах лежить споконвіку сніг. Од споконвіку і донині ховалась од людей пустиня.
Худий, -а, -е. 1) Худой, тощій. Поки гладкий схудне, то худий здохне.
2) Худой, дурной. На козака худа слава, що робить не вміє. Ум. худенький, худесенький.
Червінька, -ки, ж. Охристое коричнево-красное красящее вещество (для глиняной посуды).