Безчесний, -а, -е. Безчестный.
Бунчуковий, -а, -е. 1) Относящійся къ бунчуку.
2) — товариш. Почетное званіе, которымъ сначала украинскіе гетманы награждали сыновей генеральной старшини и полковниковъ, а позже, съ половины XVIII в., это званіе стали получать, при выходѣ въ отставку, полковники и чины полковой старшини. б. товариші сопровождали гетмана въ походѣ, находясь під його бунчуком. Иногда сокращенно, безъ существительнаго: Бувають військові, значкові, і сотники, і бунчукові.
Драпа́к, -ка́, м. см. дряпак.
Завіча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Предвѣщать. Ой голубе, голубе! завічаєш штось доброго для нашого молодого.
Мі́цька, міцьковий и пр = мицька, мицьковий и пр.
Мо́рдочка, -ки, ж. Ум. отъ мо́рда.
Попідтоптувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и підтоптати, но во множествѣ.
Пригвоздити, -джу́, -ди́ш, гл. Приткнуть, поставить. Нема де й так повернуться, — куди ти ще ослона пригвоздит.
Спечалити, -лю, -лиш, гл. Опечалить. Що ти, сестро, ізробила, нашу матір спечалила?
Стуманитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться туманомъ.
