Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожалитися

Пожалитися, -люся, -лишся, гл. 1) Сжалиться надъ кѣмъ; пожалѣть кого. Ой пожалься, милий Боже, дівчиноньки молодої. Мет. 260. 2) Пожалѣть чего. Пожалься, Боже, собаці білого хліба. Ном. № 10780.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАЛИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАЛИТИСЯ"
Блекотати, -чу́, -чеш, гл. 1) = белькотати. 2) Клокотать. Беру воду з переводу, а вода блекоче. Гол. І. 176.
Додля́тися, -для́юся, -єшся, гл. Домедлить, домѣшкаться. Додлялись таки, поки дощ пішов. Черниг. у.
Зозулястий, -а, -е. Пестрый, въ черныхъ и бѣлыхъ пятнышкахъ. Козел. у. Уже зозуляста курка не дурно мов півень співає. Хата, 67.
Напекарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Напечь (хлѣба)!
Отакувати, -кую, -єш, гл. Атаковать. Не на те я, миле браття, Січ оплакувала, ой щоб я вам степи — луги та назад вертала. Н. п.
Печаль, -лі, ж. Печаль. Журба-печаль з ніг валяє. Грин. III. 392. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити, сохнути з печалі, що-дня сльози лити. Мет. 71.
Пооббірати, -раю, -єш, гл. То-же, что и обібрати, но во множествѣ. Кругом їх (уліїв) пообшукує, сухе пооббірає. Г. Барв. 144.
Пшеничниця, -ці, ж. = пшенишниця.
Рукопис, -су, м. Рукопись. Ном. Од видавця. ІІІ.
Саможатка, -ки, ж. Жатвенная машина, жнея. Прилуцк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖАЛИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.