Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожега

Пожега, -ги, ж. = пожежа. Щог. В. 32. Левка на пожезі не було. О. 1862. VIII. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖЕГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖЕГА"
Благочестя, -тя, с. Православіе. ЗОЮР. І. 69. КС. 1884. І. 166. От у Тройці благочестие, а в нас унія. ЗОЮР. І. 262.
Дзюбу́н, -на́, м. Клюющій.
Лящ, -ща, м. 1) Рыба лещъ, Cyprinus brama. 2) Пощечина. Дати ляща в пику. Ном. № 3852. Як дам тобі ляща я в пику. Котл. Ен. І. 33. А що, іззів ляща? Ном. № 3972. Ум. ля́щик.
Нарамі́нник, -ка, м. Наплечникъ.
Нашкрябати, -баю, -єш, гл. 1) Нацарапать, начесать. Нашкрябав собі руку. 2) Наскресть. 3) Дурно написать.
Причинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. причини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Притворяться, притвориться (о дверяхъ, крышкѣ и пр.). 2) Прибавляться, прибавиться. А диви но, кілько причинилося села. Камен. у. 3) — до чого. Содѣйствовать, способствовать, поспособствовать чему, участвовать въ чемъ. Чуб. VI. 99.
Салом'як, -ка, м. Нашатырь.
Цензорувати, -рую, -єш, гл. 1) Цензировать. 2) Осуждать? Ей, дочко, схаменися! Що тобі такого, що так цензоруєш дітей? Хиба ж ти дідичка сама? Хиба твій батько не піп був? Св. Л. 124.
Чулість, -лости, ж. Чувствительность, нѣжность.
Шинеля, -лі, ж. = шенеля. Москаль скинув шинелю. Рудч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖЕГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.