Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
17
Romayu
2017-01-28 12:46:07
Доброго дня! Дякую, пане Анатолію, за створення цього сайту. Єдине, що здається недоречним, це вступна стаття 1958 року написання.Стаття, безумовно, має історичну цінність, однак їй не місце на головній сторінці у 2017 році.Впевнена, що у нас є мовознавці,які могли б дати сучасний коментар до словника Грінченка.Спасибі ще раз за вашу працю!

1
1
16
Кирило
2016-12-27 14:35:08
Доброго дня, пане Анатолію. Дякую Вам за Вашу працю, але я хочу створити зі Словаря файли для ABBYY-Lingvo та для EnDic. Якщо Ваша ласка, вишліть мені Словарь Грінченка у форматі txt чи htm(l) на мою адресу: kosmik90_2010@mail.ru, cyril.eugenovich.galaburda@gmail.com або cyril_galaburda@meta.ua. Дякую.

1
2
15
rootway
2016-08-28 10:37:29
Якщо сайт позиціонується як взірець по тлумаченню українських слів, то як лінгвістам також не можна допускати русизмів. Наприклад у "шапці" сайту: "Словарь", який такий словарь ? Українською мовою буде: "Словник". По-друге переклад також шкутильгає, тлумачення слова "фіра" на сайті наводяться як: "повозка"(сумніваюсь у існуванні такого українського слова, може віз чи візок ? чи інше), "подвода" ну що за подвода, ви хоч у гугл заглядайте іноді якщо з українською мовою поганенько, є українське слово підвода... вдосконалюйтеся, ви ж берете на себе відповідальну місію навчання молодого покоління, що живе за часів тотального розповсудження "московського нарєчія чи діалекту руської мови"(тобто так званої російської)

7
4
14
ivantheprof
2016-04-08 04:21:16
"чімхати" має також значення "обривати листя"

0
1
13
bohorod
2016-02-07 15:44:09
Словник, доупорядкований Б.Грінченком є, перш за все, україно-російським словником і неправильно його називати суто "словником української мови". Більше того, в ньому дуже багато слів іншомовного походження, які протягом тривалого історичного підневільного існування українців, поступово увійшли в побутову мову народу і, навіть, в наукову мову нині численної української освіченої "еліти". Окрім цього, слова українські часто дуже наближено (або ж неточно) перекладені. Найслабше "місце" словника - це його справжнє призначення. Бо первинне головне призначення словника - дати змогу російськомовному читачеві читати статті, які публікувалися (видавалися) в часописі "Києвская старіна" (Киевская старина). Отже, словник "Грінченка" - це словознавчий "конспект" чи (якщо правильніше сказати), - це заготовка до майбутнього справжнього найповнішого словника української мови з вказівкою на слова, які були запозичені з інших мов світу.

1
2
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
Баришництво, -ва, с. Барышничество, торгашество.
Го́ня, -ні, ж. Тоже, что и го́ни (Cм.) и употребляется преимущественно именно въ указанной формѣ мн. ч. За гоню блоху б'є, а під носом ведмідь реве. Ном. № 6615.
Горупа́, -пи́, ж. = Свиріпа. Н. Вол. у.
Дмухону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно подуть, ударить, побѣжать. Дмухонув на ввесь рот. Ном. стр. 285, № 3151.
Заразли́вість, -вости, ж. Заразительность.
Мулки́й, -а́, -е́ 1) Илистый. 2) — брус. Мягкій точильный камень. Канев. у.
На́встріч нар. 1) Навстрѣчу. Гаду, гаду, а він навстріч. Ном. № 5769. 2) При первой встрѣчѣ, съ перваго раза, по первому впечатлѣнію. Єсть у нас сестронька Маруся, шлеться до неї зі Львова воєвода. Вона його навстріч не злюбила, забачивши його, ворітечка замкнула. Шлеться до неї Степаночко єї: вона його навстріч полюбила, забачивши його, ворітечка одчинила. Рк. Макс.
Недосвід, -ду, м. Неопытность. (Нажива) з людського недосвіду і легкодумства. К. ХП. 125. Cм. недосвідченість.
Нюшкувати, -ку́ю, -єш, гл. = нюшити. Нюшкує пес. Камен. у.
Понадпивати, -ва́ю, -єш, гл. Надпить (во множествѣ). Оце пошлю глечики в погріб повиносити, шо ж ви думаєте? Усі понадпиває. Харьк. у.