Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
21
Mifolog55
2018-12-31 23:25:09
Я розумію, що слабкий хилиться перед сильним, і що українські філологи запопадливо заглядали в очі російським, коли робили українськими такі слова як двигун(двигатель від двигать), ктельня(котельная від котел), Сполучені Штати Америки, щоб не відрізнялось від Соединенных Штатов Америки, США - українською мали б бути Об'єднані Штати Америки, як і Орканізація Об'єднаних Націй, чи Об'єднане Королівство Велика Британія. За цією логікою то слово різдво могло вийти з рождєства, але яке слово було першим. Хтось досліджував це. Занадто ці слова різняться між собою. Можна привести безліч прикладів, але я цього робити не буду. Приведу ще один курйоз. Хто дивиться футбол по телевізоруТой мене зрозуміє. "Ракицький сфолив на Ярмоленку", "Гармаш обрізався в центрі поля і обрізав пів команди", як вони після обрізання будуть грати далі, запитання? Свисток давав рефері, а жовту картку показував арбітр. Де ж був у цей час суддя? "Ювентус почав сідати глибоко". Слухаєш це все і вуха в'януть. А потім тобі прдавець в магазині буде доводити, що це бедро а не стегно, а це твоіг, а не домашній сир. Вже в не почуєш слова тато, батько, дід, баба, спідниця, штани. Тепер це папи, дєдушки, бабушки, юбки, брюки. До чого ми прийдемо, невідомо. От така філософія.

5
10
20
10066016
2018-10-18 16:48:43
Нерозумію чому назва СЛОВАРЬ Української мови ?

6
7
19
0955748772
2018-08-02 03:14:13
Доброй ночи всем читателям и главное вам переводчик. Проживший 35 лет проучившись в украинской школе в русскоязычном классе Я не могу понять внесении в украинский алфавит буква "ґ", Зачем забивать детям голову непонятными словами которые трудно прочитать и понять взрослому и вообще зачем копировать слова чужих стран у нас свох достаточно

24
6
18
Cm0k
2017-11-18 00:33:30
>>Кужіль, -ля, м. и кужіль, -желі, ж. Чесанный день, приготовленный для пряденія. "Чесанный ленъ"

2
3
17
Romayu
2017-01-28 12:46:07
Доброго дня! Дякую, пане Анатолію, за створення цього сайту. Єдине, що здається недоречним, це вступна стаття 1958 року написання.Стаття, безумовно, має історичну цінність, однак їй не місце на головній сторінці у 2017 році.Впевнена, що у нас є мовознавці,які могли б дати сучасний коментар до словника Грінченка.Спасибі ще раз за вашу працю!

4
15
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
Вищезнути, -ну, -неш, гл. Исчезнуть, уничтожиться, истребиться. Вищезає жито. МУЕ. ІІІ. 43. Каченята вищезли: ворони вихапали. Рк. Левиц.
Здоро́вкання, -ня, с. Привѣтствіе, здравствованіе.
З'ї́день, -дня, м. Съѣденіе. Употребл. въ выраженіи: на з'їдень. На съѣденіе.
Мину́ти, -ся. Cм. минати, -ся.
Млина́рка, -ки, ж. Мельничиха. На тім ставку млиночок, а в тім млиночку млинарка. Чуб. V. 1068.
Нашеретуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Набраться, найти во множествѣ. Та як нашеретується їх у хату, так чорти його батька! Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Обтекти Cм. обтікати.
Полозюк, -ка, м. = полоз 2.
Прилепистий, -а, -е. Обтяжной, въ обтяжку, плотно прилегающій къ тѣлу. приле́писта сорочка — рубашка, плотно обхватывающая подъ мышками. Павлогр. у.
Темня, -ні, ж. Темень, мракъ. Як ті, що вийдуть із темні на сонце. Вх. (Шейк.).