Гуркотли́вий, -а, -е. 1) Производящій стукъ, грохоть, грохочущій. 2) Воркущій.
Ди́мати, -маю, -єш, гл. Дуть мѣхомъ. Як піджарити треба, то коваль кричить: димай! димай! За циганом, за його сином тра рано встати. мішком димати.
Дігтярчу́к, -ка́, м. Мальчикъ лавочникъ у торговца дегтемъ.
Небога, -ги, ж.
1) Племянница. Була в мене небога, при мені вона й зросла, бо сиротою осталася змалку.
2) Бѣдняжка. Була колись Гандзя, каліка небога. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела дітки при битій дорозі.
3) Голубушка, милая. Ой поклонітесь дівчині небозі, а що мені добре в далекій дорозі. Скарай мене, Боже, на гладкій дорозі, коли я помислю об другій небозі. Ум. небіжка.
Невигідно нар. Неудобно.
Орачка, -ки, ж. = оранка.
Поголубіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться голубымъ.
Попик, -ка, м.
1) Ум. отъ піп.
2) мн. Раст. Caltha palustris L.
3) Насѣк. Chrysomela, листоѣдъ.
Протупати, -паю, -єш, гл. Протоптать.
Цирклювати, -люю, -єш, гл. Осуждать, пробирать, распекать. Вони ж цирклюють з-за дурнички так вчених і старих людей.