Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
21
Mifolog55
2018-12-31 23:25:09
Я розумію, що слабкий хилиться перед сильним, і що українські філологи запопадливо заглядали в очі російським, коли робили українськими такі слова як двигун(двигатель від двигать), ктельня(котельная від котел), Сполучені Штати Америки, щоб не відрізнялось від Соединенных Штатов Америки, США - українською мали б бути Об'єднані Штати Америки, як і Орканізація Об'єднаних Націй, чи Об'єднане Королівство Велика Британія. За цією логікою то слово різдво могло вийти з рождєства, але яке слово було першим. Хтось досліджував це. Занадто ці слова різняться між собою. Можна привести безліч прикладів, але я цього робити не буду. Приведу ще один курйоз. Хто дивиться футбол по телевізоруТой мене зрозуміє. "Ракицький сфолив на Ярмоленку", "Гармаш обрізався в центрі поля і обрізав пів команди", як вони після обрізання будуть грати далі, запитання? Свисток давав рефері, а жовту картку показував арбітр. Де ж був у цей час суддя? "Ювентус почав сідати глибоко". Слухаєш це все і вуха в'януть. А потім тобі прдавець в магазині буде доводити, що це бедро а не стегно, а це твоіг, а не домашній сир. Вже в не почуєш слова тато, батько, дід, баба, спідниця, штани. Тепер це папи, дєдушки, бабушки, юбки, брюки. До чого ми прийдемо, невідомо. От така філософія.

5
11
20
10066016
2018-10-18 16:48:43
Нерозумію чому назва СЛОВАРЬ Української мови ?

8
7
19
0955748772
2018-08-02 03:14:13
Доброй ночи всем читателям и главное вам переводчик. Проживший 35 лет проучившись в украинской школе в русскоязычном классе Я не могу понять внесении в украинский алфавит буква "ґ", Зачем забивать детям голову непонятными словами которые трудно прочитать и понять взрослому и вообще зачем копировать слова чужих стран у нас свох достаточно

28
6
18
Cm0k
2017-11-18 00:33:30
>>Кужіль, -ля, м. и кужіль, -желі, ж. Чесанный день, приготовленный для пряденія. "Чесанный ленъ"

2
3
17
Romayu
2017-01-28 12:46:07
Доброго дня! Дякую, пане Анатолію, за створення цього сайту. Єдине, що здається недоречним, це вступна стаття 1958 року написання.Стаття, безумовно, має історичну цінність, однак їй не місце на головній сторінці у 2017 році.Впевнена, що у нас є мовознавці,які могли б дати сучасний коментар до словника Грінченка.Спасибі ще раз за вашу працю!

4
15
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
Витрішкуватий, -а, -е. Пучеглазый. Сич витрішкуватий О. 1861. XI. Кух. 16. Витрішкуваті очі. Левиц. І.
Лелі́тка, -ки, ж. 1) Металлическая блестка, пришиваемая на одеждѣ, церковн. облаченіи и пр. Камен. у. 2) мн. Головное украшеніе гуцулокъ: мелкія бляшечки вокругъ головы. Гол. Од. 73. Ум. леліточка. Ніхто не вгадає, що на гільцю сяє: золоті корхи верхи, срібні да леліточки. Рк. Макс. Употребляется какъ ласкательное слово: Ти ж моя леліточка!
На́кришка, -ки, ж. 1) = накривка. Накришка на діжку. Конст. у. 2) Квадратная сѣтка (каждая сторона 1 1/2 — 3 арш), натянутая на два взаимно перекрещивающіеся деревянные обруча, прикрѣпленные къ ручкѣ (держаку); опускается въ воду въ горизонтальномъ положеніи и употребляется для накрыванія карповъ въ то время, когда они трутся по мелямъ. Браун. 15).
Нарива́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. нарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. 1) Нарывать, нарвать. Ой нарвала дівчина лободи, лободи. Н. п. 2) Надрывать, надорвать частью. Віжки були цілі, не нарвані, а як потяг, — так і перегоріли. Волч. у. 3) Прикрѣплять ярмо къ дышлу, и вообще приводить его въ надлежащій порядокъ для запряжки. Рудч. Чп. 251. Гей вози мажте, ярма наривайте, сиві воли запрягайте! Рудч. Чп. 97. У Кулиша: надѣть ярмо на воловъ: Важке ярмо... нарвати круторогим. К. Дз. 12. наривати бики. Запрягать воловъ. Вх. Зн. 40.
Нарости́ Cм. наростати.
Патолоча, -чі, ж. Маленькое озеро. Вх. Лем. 447.
Побовтати, -таю, -єш, гл. Взболтать. Побовтала глечики з молоком.
Погамелитися, -люся, -лишся, гл. ? Та й гарний то панич, як би з ним мені, — каже молодиця, — трохи погамелитись. Черк. у.
Самостайний, самостійний, -а, -е. Самостоятельный. О. 1862. І. 79; X. 1.
Чотирнадцятка, -ки, ж. Полотно въ 14 пасмъ. Сим. 133.