Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
21
Mifolog55
2018-12-31 23:25:09
Я розумію, що слабкий хилиться перед сильним, і що українські філологи запопадливо заглядали в очі російським, коли робили українськими такі слова як двигун(двигатель від двигать), ктельня(котельная від котел), Сполучені Штати Америки, щоб не відрізнялось від Соединенных Штатов Америки, США - українською мали б бути Об'єднані Штати Америки, як і Орканізація Об'єднаних Націй, чи Об'єднане Королівство Велика Британія. За цією логікою то слово різдво могло вийти з рождєства, але яке слово було першим. Хтось досліджував це. Занадто ці слова різняться між собою. Можна привести безліч прикладів, але я цього робити не буду. Приведу ще один курйоз. Хто дивиться футбол по телевізоруТой мене зрозуміє. "Ракицький сфолив на Ярмоленку", "Гармаш обрізався в центрі поля і обрізав пів команди", як вони після обрізання будуть грати далі, запитання? Свисток давав рефері, а жовту картку показував арбітр. Де ж був у цей час суддя? "Ювентус почав сідати глибоко". Слухаєш це все і вуха в'януть. А потім тобі прдавець в магазині буде доводити, що це бедро а не стегно, а це твоіг, а не домашній сир. Вже в не почуєш слова тато, батько, дід, баба, спідниця, штани. Тепер це папи, дєдушки, бабушки, юбки, брюки. До чого ми прийдемо, невідомо. От така філософія.

5
11
20
10066016
2018-10-18 16:48:43
Нерозумію чому назва СЛОВАРЬ Української мови ?

8
7
19
0955748772
2018-08-02 03:14:13
Доброй ночи всем читателям и главное вам переводчик. Проживший 35 лет проучившись в украинской школе в русскоязычном классе Я не могу понять внесении в украинский алфавит буква "ґ", Зачем забивать детям голову непонятными словами которые трудно прочитать и понять взрослому и вообще зачем копировать слова чужих стран у нас свох достаточно

28
6
18
Cm0k
2017-11-18 00:33:30
>>Кужіль, -ля, м. и кужіль, -желі, ж. Чесанный день, приготовленный для пряденія. "Чесанный ленъ"

2
3
17
Romayu
2017-01-28 12:46:07
Доброго дня! Дякую, пане Анатолію, за створення цього сайту. Єдине, що здається недоречним, це вступна стаття 1958 року написання.Стаття, безумовно, має історичну цінність, однак їй не місце на головній сторінці у 2017 році.Впевнена, що у нас є мовознавці,які могли б дати сучасний коментар до словника Грінченка.Спасибі ще раз за вашу працю!

4
15
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
Годинник, -ка, м. Часы. Годинник на стіні цокав. Левиц. І. 34. Годинник ржавий і старий, за дверми виснеш ти. Щог. В. 140. Пан чекатиме нас об одинадцятій годині, — промовив Искра, устаючи з канапки і виймаючи з-за пазухи свого годинника. Морд. Пл. 41. У Лемковъ: стѣнные часы: Вх. Лем. 404. Cм. еще: година 1, годинка 2, годильник.
Засича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зашипѣть (о змѣѣ). Гадюка хоч не вкусить, то засичить. Ном. № 2878.
Звива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зви́тися, зів'ю́ся, -єшся, гл. 1) Извиваться. Звивається коло мужа єще гірше того ужа. Коцип. 19. 2) Вертѣться около чего; хлопотать заботиться. Швидкі, в'юнкі (жиди) звиваються коло покупців, як ті в'юни. Левиц. І. 107. Звивається проміж гостями, як та ластівка. Г. Барв. 180. Баба звивалась миттю всюди. Г. Барв. 486. 3) Взвиваться, взвиться. Звивавсь огонь понад землею. К. Псал. 176. Звилась стріла нижче хмари. Рудч. Ск. II. 99. Та ще хміль, та ще зелененький на тичину не звився. Макс. 60. Над хатами звивавсь угору дим. Г. Барв. 122.
Побігач, -ча, м. Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ. Рк. Левиц.
Поперестоювати, -юємо, -єте, гл. То-же, что и перестояти, но во множествѣ.
Соболь, -ля, м. Соболь — животное, а также соболій мѣхъ. КС. 1882. IX. 416. Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту. Лукаш. 144. Употр. какъ ласкат. слово. Козаченьку, мій соболю, візьми мене із собою. Чуб. V. 84.
Спорожнити, -ся. Cм. спорожняти, -ся.
Червінка, -ки, ж. 1) Кровавый поносъ, дизентерія. Угор. Галиц. 2) Брюшной тифъ. Вх. Зн. 79. 3) Родъ рыбы: Leuciscus-erythrophtalmus. Вх. Пч. II. 19.
Черкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ черкати. 1) Черкнуть, быстро провести одну черту. Черкнув раз пером та й уже. 2) Рѣзнуть. Черкнув ножем, — так кров і бризнула. Харьк. 3) Выпить сразу. Черкнув чарку, утерся й пішов. Харьк. 4) Побѣжать, броситься. А я черкну як ластівка та до перелазу. Щог. В. 21. Черкнув із неба, аж курить. Котл. Ен. І. 28. 5) Ударить. Черкнув його добре в ухо. Куля мене таки черкнула добре. Г. Барв. 406. 6) Бросить, швырнуть. Так черкнув ним (хлопцем) об землю, що аж загуло. Св. Л. 224. Як черкне мене вгору, то я фуркнув як з лука. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Шельма, -ми, об. 1) Бранное: шельма. К. ЧР. 396. Шевч. 136. Стоїть шельма розлучниця, з милим обнялася. Чуб. V. 185. 2) = кадина. (Стрижевск.).