Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
17
Romayu
2017-01-28 12:46:07
Доброго дня! Дякую, пане Анатолію, за створення цього сайту. Єдине, що здається недоречним, це вступна стаття 1958 року написання.Стаття, безумовно, має історичну цінність, однак їй не місце на головній сторінці у 2017 році.Впевнена, що у нас є мовознавці,які могли б дати сучасний коментар до словника Грінченка.Спасибі ще раз за вашу працю!

1
1
16
Кирило
2016-12-27 14:35:08
Доброго дня, пане Анатолію. Дякую Вам за Вашу працю, але я хочу створити зі Словаря файли для ABBYY-Lingvo та для EnDic. Якщо Ваша ласка, вишліть мені Словарь Грінченка у форматі txt чи htm(l) на мою адресу: kosmik90_2010@mail.ru, cyril.eugenovich.galaburda@gmail.com або cyril_galaburda@meta.ua. Дякую.

1
2
15
rootway
2016-08-28 10:37:29
Якщо сайт позиціонується як взірець по тлумаченню українських слів, то як лінгвістам також не можна допускати русизмів. Наприклад у "шапці" сайту: "Словарь", який такий словарь ? Українською мовою буде: "Словник". По-друге переклад також шкутильгає, тлумачення слова "фіра" на сайті наводяться як: "повозка"(сумніваюсь у існуванні такого українського слова, може віз чи візок ? чи інше), "подвода" ну що за подвода, ви хоч у гугл заглядайте іноді якщо з українською мовою поганенько, є українське слово підвода... вдосконалюйтеся, ви ж берете на себе відповідальну місію навчання молодого покоління, що живе за часів тотального розповсудження "московського нарєчія чи діалекту руської мови"(тобто так званої російської)

5
3
14
ivantheprof
2016-04-08 04:21:16
"чімхати" має також значення "обривати листя"

0
1
13
bohorod
2016-02-07 15:44:09
Словник, доупорядкований Б.Грінченком є, перш за все, україно-російським словником і неправильно його називати суто "словником української мови". Більше того, в ньому дуже багато слів іншомовного походження, які протягом тривалого історичного підневільного існування українців, поступово увійшли в побутову мову народу і, навіть, в наукову мову нині численної української освіченої "еліти". Окрім цього, слова українські часто дуже наближено (або ж неточно) перекладені. Найслабше "місце" словника - це його справжнє призначення. Бо первинне головне призначення словника - дати змогу російськомовному читачеві читати статті, які публікувалися (видавалися) в часописі "Києвская старіна" (Киевская старина). Отже, словник "Грінченка" - це словознавчий "конспект" чи (якщо правильніше сказати), - це заготовка до майбутнього справжнього найповнішого словника української мови з вказівкою на слова, які були запозичені з інших мов світу.

1
2
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
Бойко Ii, -ка, м. Горецъ-малороссъ изъ Галиціи, житель погорья стрыйскаго и самборскаго уѣздовъ. Гол. I. Вступл. 712. Дала мене мати за бойка, за бойка, буде мені ще за бойком голова гладойка. Pauli. ІІ. 108.
Каша, -ші, ж. 1) Каша. Борщ без каші вдовець. Канев. у. так і дурень каші наварить. Это всякій сдѣлаетъ. не дасть собі в кашу наплювати. Не дастъ собой помыкать. 2) березова каша. Розги. 3) Родъ игры въ мячъ. Чуб. IV. 43. КС. 1887. VI. 461. 4) Пятая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. КС. 1887. VI. 463. Ум. кашка, кашечка. Горщечок кашечки. Грин. III. 657.
Натиснутися, -нуся, -нешся, гл. Натѣсниться, натолпиться.
Огород, -да, м. Огородъ. Високії огороди, — капуста не родить. Чуб. V. 147. Ум. огоро́дець. Cм. горо́д.
Полечко, -ка, с. Ум. отъ поле.
Практичній, -я, -є. Практическій. До практичньої мудрости. К. (О. 1861. І. 313).
Роскидувати, -дую, -єш, гл. = роскидати.
Старшинувати, -ну́ю, -єш, гл. Начальствовать. Ну, каже змій, тепер хто більше з нас їстиме, так той над нами буде старшинувать. Рудч. Ск. II. 186.
Угодовувати, -вую, -єш, сов. в. угодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Выкармливать, вскормить, откармливать, откормить. Мати сина породила, породивши, вгодувала: вгодувавши, коня купила; коня купивши, до війська дала. Н. п. Уже вгодували, уже й.... хотіли різать. Рудч. Ск. І. 71.
Шпигнути, -гну́, -гне́ш, гл. Однокр. отъ шпигати. 1) Кольнуть. Як раз Гибсона і насів, шпигнув в висок над правим оком. Котл. Ен. VI. 27. 2) Кольнуть, уколоть словами. Він її то тим, то сим, та й шпигне, а як коли, то й при людях. Г. Барв. 107.