Бідня, -няти, с. Бѣдняжка. Там онде блудить сплакана дитина, без тата, мами бідна сиротина: нічо не їло, душечка му мліє, і хоче в хату бідня повернути. А я тебе, любко, любю, за ручку поведу. Веду бідне за рученьку, біднє не веде сі. Іде біднє в полонинку. біднята. Бѣдные люди.
Блисконути, -ну́, -не́ш, гл. Сверкнуть сильно. Грім як грякне, а блискавка як блисконе! Як здвигне старий брови, стисне уста тонкі та блисконе оком своїм чорним — ми вже з паніматкою ледві дишемо.
Єдна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединять, объединять. Єднай, батьку, Україну. І єднає людські князі з ізраїльським родом. 2) Склонять къ себѣ, пріобрѣтать чье расположеніе, соглашать. Таки у нашому селі назнав я дівчину. Вчащаю і матір удову єднаю. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький: ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш — чом ти Хмельницького не єднати? Ісус учеників єднає. Стала мати гадати та зятя єднати. 3) Договаривать. Не страшно женитись, а страхано попа єднать. — за коѓо дочку́. Уговариваться о выдачѣ дочери замужъ за кого. «Чого в'янеш, моя доню?» мати не спитала, — за старого, багатого нищечком єднала.
Квасоля, -лі, ж. Фасоль. Phaseolus vulgaris. У нашого дядька квасолі грядка, та все біла. Оттут бувало із-за тину вилась квасоля по тичині. Ум. квасо́лечка. посадила квасолечку.
Кістриця, -ці, ж. = костриця.
Нізчимний, -а, -е. Безъ всего, безъ приправы. Нізчимний борщ, неначе пійло. Нізчимня страва.
Одягти, -ся. Cм. одягати, -ся.
Понаводити, -джу, -диш, гл. Навести (многихъ). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, понаводив уже!
Шкрябнути, -бну́, -не́ш, гл.
1) Однокр. в. отъ шкрябати. Царапнуть.
2) Побѣжать, удрать. Як шкрябнув, так тілько мене й бачили.
Щербань, -ня, м. Сосудъ съ выбитымъ краемъ.