Варуватися, -руюся, -єшся, гл.
1) Не рѣшаться, стѣсняться. Що, Парасю голубонько? що тобі доброго трапилось? — А вона все варується мені сказати, тілько гляне та счервоніє. Як я тебе вірно люблю да заняти боюся. — Займай, займай, козаченьку, да займай, не варуйся: я за славу сама стану, сама й виговорюся. Сватай, сватай, козаченьку, сватай, не варуйся.
2) Остерегаться; беречься. Котрий іде у старости, то най ся варує.
Доближа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. добли́зитися, -жуся, -жишся, гл. Приближаться, приблизиться. Доближаюся до клуні.
Жиденя́, -ня́ти, с. Жиденокъ. Жиденята і жиди так і хватають та їдять, аж за ушима лящить.
Неприятельство, -ва, с. Вражда, непріязнь.
Нічогісінько мѣст. Рѣшительно ничего. Хотів йому щось і подарувати, та дідусь нічогісінько не взяв.
Підлагоджувати, -джую, -єш, сов. в. підлагодити, -джу, -диш, гл. Починять, починить. Підлагодив чоботи. Треба підлагодити воза.
2) Подготовлять, подготовить.
Підстіжок, -жку, м. Небольшой стогъ.
Убити, -ся. Cм. убивати, -ся.
Цікавитися, -влюся, -вишся, гл. Интересоваться.
Ціця, -ці, ж. = ци́ця.