Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поженихатися
пожерач
пожеребитися
пожерти
пожива
поживання
поживати
поживитися
поживління
поживляти
поживлятися
поживність
поживок
пожидитися
пожидовіти
пожилець
пожилиця
пожинати
пожинатоньки
пожирати
пожирення
пожирувати
пожити
пожиткування
пожиткувати
пожитно
пожиток
пожиточний
пожиточно
пожиття
пожичати
пожлуктати
пожмакати
пожовклий
пожовкнути
пожовтити
пожовтіти
пожовтявий
пожога
пожолобитися
пожувати
пожурити
пожуритися
поз
поза
позабейкуватися
позабивати
позабігати
позабірати
позабовтувати
позабовтуватися
позаборонювати
позабризкувати
позабризькувати
позабріхуватися
позаброджувати
позабруджувати
позабувати
позабуватися
позабудовувати
позаваблювати
позавалювати
позавалюватися
позаварювати
позавгорідно
позавдавати
позавертати
позавертатися
позавершувати
позавивати
позавидіти
позавидувати
позависати
позавистувати
позавірчувати
позавічний
позавічно
позавмірати
позаводити
позаводитися
позавозити
позавойовувати
позаворожувати
позавтрьому
позавуш
позавчора
позавчорашній
позав'язувати
позав'язуватися
позагадувати
позагальмовувати
позаганяти
позагарбувати
позагартовувати
позагачувати
позагашувати
позагиджувати
позагилювати
позагинати
позагівляти
позагівлятися
позагладжувати
позаглушувати
позагнуздувати
позаголювати
позаголюватися
позагонити
позагороджувати
позагортати
позагострювати
позагоювати
позагоюватися
позагризати
позагрібати
позагромаджувати
позагрузати
позагублювати
позагусати
позад
позаддя
Гейки меж. Въ значеніи; ѣхать впередъ въ слѣдующей поговоркѣ. Ні стейки, ні гейки. Ном. № 13864.
Дзиг меж. Правильнѣе: дзиґ (Cм.). Выражаетъ быстрое движеніе; у МВ. употреблено какъ существ. Я за нею.... а вона в мене попід рукою дзиг знов у хату, та на дзигу шторх мене у плечі. МВ. (КС. 1902. X. 148).
Запина́ло, -ла, с. 1) Все то, чѣмъ можно завѣситься, закрыться, напримѣръ, платокъ. З землі вставала важка пара, закутувала все в своє вохке запинало. Мир. ХРВ. 297. 2) Черный капюшонъ у монахинь. Рудч. Чп. 248.
Наголоси́ти Cм. наголошувати.
Нака́кати, -каю, -єш, гл. 1) Дѣтск.: Испражниться. 2) О великороссахъ: наговорить слова какъ: Прийшов кацап, подивився, накакав, накакав та й пішов.
Пестувати, -тую, -єш, гл. Ласкать. І звичайне, як дитина, пестує старого. Шевч.
Прищити, -щить, гл. 1) безл. Покрывать прыщами. Наїлася меду, а тепер і прищить вид. 2) прищі прищити. Cм. прищ 2. Сим. 205.
Сміливий, -а, -е. = смілий. Ном. № 4334.
Сторожа, -жі, ж. Стража, караулъ. ЗОЮР. I. 60. Стоїть сторожа, гострая вартонька, коло твоєї хати. Чуб. V. 290. Гонят, мамко, на сторожу, під Чорний ліс на могилу. АД. I. 134. на сторо́жі. На стражѣ, на караулѣ. Усі кури на сідалі, півень на сторожі; всі хлопята на юлиці, мій милий в дорозі. Мет. 16. Ум. сторо́женька. Чуб. ІІІ. 58.
Трьопота ? Червоні чижемки, што ви наробили? В Крочунові на помості трьопоти ходили. Гол. II. 438.. Cм. тропота.
Нас спонсорують: