Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поженихатися
пожерач
пожеребитися
пожерти
пожива
поживання
поживати
поживитися
поживління
поживляти
поживлятися
поживність
поживок
пожидитися
пожидовіти
пожилець
пожилиця
пожинати
пожинатоньки
пожирати
пожирення
пожирувати
пожити
пожиткування
пожиткувати
пожитно
пожиток
пожиточний
пожиточно
пожиття
пожичати
пожлуктати
пожмакати
пожовклий
пожовкнути
пожовтити
пожовтіти
пожовтявий
пожога
пожолобитися
пожувати
пожурити
пожуритися
поз
поза
позабейкуватися
позабивати
позабігати
позабірати
позабовтувати
позабовтуватися
позаборонювати
позабризкувати
позабризькувати
позабріхуватися
позаброджувати
позабруджувати
позабувати
позабуватися
позабудовувати
позаваблювати
позавалювати
позавалюватися
позаварювати
позавгорідно
позавдавати
позавертати
позавертатися
позавершувати
позавивати
позавидіти
позавидувати
позависати
позавистувати
позавірчувати
позавічний
позавічно
позавмірати
позаводити
позаводитися
позавозити
позавойовувати
позаворожувати
позавтрьому
позавуш
позавчора
позавчорашній
позав'язувати
позав'язуватися
позагадувати
позагальмовувати
позаганяти
позагарбувати
позагартовувати
позагачувати
позагашувати
позагиджувати
позагилювати
позагинати
позагівляти
позагівлятися
позагладжувати
позаглушувати
позагнуздувати
позаголювати
позаголюватися
позагонити
позагороджувати
позагортати
позагострювати
позагоювати
позагоюватися
позагризати
позагрібати
позагромаджувати
позагрузати
позагублювати
позагусати
позад
позаддя
Брикання, -ня, с. 1) Ляганіе. 2) Сопротивленіе, барахтанье противъ кого.
Верцадло, -ла, с. 1) Зеркало. Дочка Лавися чепуруха в верцадло очі все п'яла. Котл. Ен. IV. 27. 2) Компасъ. Кременч. у. 3) Астролябія. Манж. 177.
Висівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висіяти, -сію, -єш, гл. 1) Расходовать, израсходовать на сѣяніе. А бідний мужик і не висіяв тієї пшениці — стілько було, стілько й єсть. Грин. ІІ. 147. Ой на горі вітер віє, подолянка руту сіє, сіє, сіє, висіває. Голов. 2) Усѣвать, усѣять. 3) Просѣвать, просѣять.
Жура́в, -ва, м. 1) = журавель 1. Журав грає, журав грає, журавочка скаче. Чуб. V. 52. 2) = журавель 2. Вх. Лем. 414. Ум. жура́вчик.
Заневи́дніти, -нію, -єш, гл. Потемнѣть, омрачиться. Вх. Зн. 19.
Лузане́ць, -нця, м. Ум. отъ лузан.
Переймом нар. Съ перерывами. Ходив він часом і на Дін, — не що-року, а так, як йому по вигоді... ходив він переймом. МВ. ІІ. 75.
Перемолитися, -лю́ся, -лишся, гл. Окончить молиться. Тут тілько що перемолився Еней і рот свій затулив, як ось із неба дощ полився. Котл. Ен. II. 33.
Фляшечка, -ки, ж. Ум. отъ фляшка.
Хабатарня, -ні, ж. Заводъ для вычинки козьихъ шкуръ.
Нас спонсорують: