Гальмувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Тормозить. У гору йду — не бичую, із гори йду не гальмую.
2) Останавливать мельничное колесо.
3) Переносно: препятствовать, задерживать. Хто де не дума — там ночує, хотів де бігти — там гальмує.
Ґрундаль, -ля, м. Грубый человѣкъ.
Допра́вити Cм. доправляти.
Жерть, -ти, ж. = жердь.
Задивува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Задивиться, засмотрѣться съ удивленіемъ. Як би ви їхали надворсклянською низиною,... то задивувались би.
Згрізну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Строго прикрикнуть, погрозить. Згрізнувсь пан на Лирика, тупнувши ногою: «А ти, каже, плут, п'яниця! я въ тебе слугою?»
Папірець, -рця́, м. Бумажка. Стоїть чорнило і папірець лежить біля його. Ой куплю я тонкий білий папірець, ой спишу я всю досадоньку свою. Ой хто буде той папірець читати, то той буде всю досадоньку знати.
Позмочувати, -чую, -єш, гл. Измочить, смочить (во множествѣ).
Тогдий нар. = тоді. Тогдий забравсі жид та й пішов.
Турецький, -а, -е. 1) Турецкій. Турецька каторга.
2) турецьке про́со. Amaranthus caudatus L.
3) турецький сльоз. Malva selvestris L.
