Адама́шковий, -а, -е. Сдѣланный изъ адамашка, шелковый, адамашковый. Желех.

Бабе́га, -ги, ж. Бабище. Ув. отъ ба́ба. Конст. у.

Бити, б'ю, б'єш, гл. 1) Бить, наносить удары. Дурного і в церкві б'ють. Посл. За що мене, мужу, б'єш, за якії вчинки? Н. п. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. Шевч. не по чім і б'є, як не по голові. Въ томъ то и бѣда, въ томъ то и дѣло. Ном. № 7367. 2) О лошадяхъ: лягать: Кобила б'є. 3) Вколачивать. Бити палі. 4) О водѣ, волнѣ и пр. Бить стремительно, литься, течь. Вода так і б'є. Ой не ходи коло води, буде хвиля бити. Мет. 70. Ніна била з рота. Стор. МПр. 19. 5) О часахъ, колоколѣ и пр. Звонить, бить. В усі дзвони б'ють. Грин. ІІІ. 275. У дзвони дзвонять, в гармати б'ють. О. 1862. II. 59. 6) Разбивать, бить. Бити вікна. На мою невісточку не настачишся горшків та мисок: так б'є, хоч що тиждня нові купуй. Харьк. 7) — на кого. Нападать, наступать на кого (во время войны). І хоче ворогом на тебе бити. К. ДН. 172. Прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. АД. І. 50. 8) О вѣтрѣ, метели: вѣять, нести. Б'є вітер на чистому. Новомоск. у. На Миколи перестало бити, за те ушкварив мороз. Мир. Пов. I. 113. Завірюха б'є. Грин. II. 97. 9) Корчить въ эпилепсіи. Бодай тебе било до землі, аби з ті дух вибило. (Проклятіе — пожеланіе смерти отъ эпилепсіи). Фр. Пр. 31. 10) олію бити. Выжимать постное масло. 11) бити третяка. Танцовать. Під дудку била третяка. Котл. Ен. 12) байдики бити. Ничего не дѣлать, бить баклуши. Ком. II. 17. 13) бити на забій. Бить на смерть. Б'є жінку на забій. Н. Вол. у. 14) поклони бити. Бить поклоны. Прийшли в каплицю перед Феба, Еней поклони бити став. Котл. Ен. 15) — вовну, повсті. Перебивать шерсть, дѣлать войлоки. ЗОЮР. І. 48. Сим. 197. 16) — телеґрам. Посылать телеграмму. Лохв. у. 17) — шила. Родъ игры у парней. О. 1861. XI. Св. 31. 18) — чолом. Cм. чоло. 19) бодай тя на сон било! Чтобъ ты не могъ заснуть. Фр. Пр. 29.

Боля, -лі, ж. Дѣтск. Картофель. О. 1862. IX. 118.

Ганетьба, -би, ж. Сильное порицаніе, поношеніе, стыдъ. Її тільки ганетьбою і можна придавити.

Горноста́й, -та́я, м. 1) Горностай. Гаєм — маєм, лебедем — Дунаєм, а степами — бистрим горностаєм. Федьк. І. 8. 2) Родъ птицы? Летів горностай через сад, роспустив пір'ячко на ввесь сад. КС. 1883. II. 382. Та же пѣсня. О. 1861. XI. Кух. 38. Вѣрнѣе, однако, что здѣсь просто забыто значеніе слова горностай, и въ пѣснѣ оно подставлено вмѣсто какого-либо иного, но схожаго, слова, названія птицы.

Зорина, -ни, ж. Звѣзда. Ум. зори́нка, зори́ночка. А мила сидить — як свіча горить, а дитиночка — як зориночка. Грин. III. 365.

Камізельчаний, -а, -е. = камізельковий.

Кошара, -ри, ж. Сарай, загорода для овецъ. Чуб. VII. 394. Шух. І. 185. Чужо кошара овець не наплодить. Ном. № 9659. Сімсот овець дам з кошари. Мет. 9.

Ситняг, -гу, м. Родъ воднаго растенія. Стор. II. 151. Дике утя..., забилось собі між ситняг. Греб. 402.