Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почепити

Почепити, -плю́, -пиш, гл. Нацѣпить, навѣсить, повѣсить. Почепив собі сакви на плечі. Греб. 389. Почепила свого шиття рушник діду на шию. ЗОЮР. II. 11. Ой беріть з возів, беріть шнурування ще й ватажку почепіте. Рудч. Чп. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧЕПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧЕПИТИ"
Бздила, -ли, ж. Жукъ вонючка, Blaps. Мнж. 176.
Волох, -ха, м. 1) Балахъ, румынъ. Ой волохи, волохи, вас осталося трохи; і ви, молдавани, тепер ви не пани. Шевч. 153. 2) мн. волохи. Волоса на рукахъ и пр. Так волохи й повставали. Ном. № 8191.
Гре́белька, -ки, ж. Ум. отъ гребля.
Завива́ння II, -ня, с. Завываніе. Левиц. Пов. 331.
Зажи́вний, -а, -е. L) Питательный. 2) Крѣпкій, плотный. Заживші це у вас дійниця. Харьк. у.
Заопирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заупорствовать. Піди, кажу, піди!.. так він заопирував, вражий син, таки не пішов! Канев. у.
Корчування, -ня, с. Корчеваніе.
Понизати, -жу, -жеш, гл. Нанизать (во множествѣ). Чи зумієш ти намисто понизати? Харьк. у.
Ряпуха, -хи, ж. = рапавка. Вх. Пч. ІІ. 16.
Теперешній, теперішній, -я, -є. 1) Нынѣшній, теперешній. Не теперішніх людей був Швора Йосип. Недалеко від теперішнього царського дворця. Левиц. Пов. 24. 2) Настоящій (о времени). Теперешнього часу. КС. 1882. ХП. 499. Грядущее сяйне тобі полуднем, теперешнє яснітиме як ранок. К. Іов. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧЕПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.