Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почесати

Почесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Расчесать, причесать (многихъ). Усі дівки та молодії почесані йдуть. Грин. III. 274. 2) Почесать нѣкоторое время (волосы). 3) Побѣжать, быстро пойти. Повернула круто наліво, почесала яриною. Мир. ХРВ. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧЕСАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧЕСАТИ"
Беґарник, -ка, беґарош, -ша, м. Бродяга. Желех.
  Є́сь, єсть, єсте́, гл. Отъ гл. бути н. вр. 2 и 3 лица ед. ч. и 2 лицо мн. ч. Добре єси робиш. Шевч.
Значка, -ки, ж. Мѣтка, (Кіевск. у.), значекъ. Подивись, он у воротях шапка комишина. К. МБ. X. 7.
Любчи́на, -ни, ж. = любка. Що то за дівчина, що то за любчина? Чуб. V. 48.
Місти́на, -ни, ж. Мѣсто. Черк. у. Добряча містина отам на леваді: чи бач яка трава! Харк. г. Ум. містинка, місти́ночка.
Обчемсати, -саю, -єш, гл. = обчимхати. Вх. Зн. 43.
Орешт, -ту, м. = арешт 1.
Передовництво, -ва, с. 1) Начальствованіе, предводительствованіе. 2) соб. Начальство, лица предводительствующія, идущіе впереди. Величчя української нації явне з того, що, зоставшись без церковнього, політичнього, воїнського і наукового передовництва, спромоглась вона видати з себе самобутню літературу. К. ХП. 131.
Повшук, -ка, м. = повшонок. Я ще знав його таким повшуком. Закр.
Поганити, -ню, -ниш, гл. Гадить, осквернять. Одна паршива овечка усю отару поганить. Ном. № 5987. Чор-зна-що — щоб і посудини не поганило. Ном. № 3288.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧЕСАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.