Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поцвітити

Поцвітити, -чу, -тиш, гл. Украсить цвѣтами? Поцвічена калинонька, поцвіченая, уже наша Маруся повінчаная. Мил. Св. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦВІТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦВІТИТИ"
Вистігати, -гаю, -єш, гл. Строчить. Сорочку вистігаю. Каневск. у.
Горобеня́, -ня́ти, с. Воробушекъ, молодой воробей. Мир. ХРВ. 42.
Догріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. догребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. Догребаться, догресться.
Закре́па, -пи, об. Крѣпышъ. Там діти закрепи, хоч якого коня, то вдерже, а лоб йому як у вола. Лебед. у.
За́сип, -пу, м. и заси́па, -пи, ж. = приспа. Вх. Уг. 359.
Зрятувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасти. Зрятуй його! Греб. 341.
Неможливість, -вости, ж. Невозможность. Желех.
Оплинути, -ну́, -не́ш, гл. Пополнѣть, поправиться. Ном. № 4924. Нагодую їх (дітей), напою... тижнів через кільки, — агу! оплинули мої діти любі. Харьк. г. Cм. опленути.
Позичати, -ча́ю, -єш, сов. в. позичити, -чу, -чиш, гл. 1)у кого. Занимать, занять, брать, взять въ долгъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. Мет. 12. 2) — кому. Одолжать, одолжить кому, давать, дать въ долгъ. Одна бере і другим позичає, а друга не бере й другим не дає. Ком. II. 50.
Сестритися, -рюся, -ришся, гл. Дѣлаться названной сестрой, сестриться. Колись божились та клялись, братались, сестрились зо мною. Шевч. 546.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЦВІТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.