Вигодованець, -нця, м. Воспитанникъ, питомецъ.
Дзвонари́ха, -хи, ж. Жена звонаря.
Діду́сь, діду́сьо, -ся, м. = Дідунь. Дідусь ще гуляє, а батько вже вмер. Ум. Діду́сенько, діду́сечко, діду́сик.
Дупча́стий, -а, -е. = дуплинастий. Стояв дуб дупчастий.
За́місць, замісь. Cм. замісто.
Заприятелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Подружиться, сдѣлаться друзьями.
Постинати, -на́ю, -єш, гл. Обезглавить, зарубить (многихъ): По всьому царству постинать малих дітей. Постинав їм голови.
Потужний, -а, -е. Могучій, мощный, сильный. Поскидав потужних з престолів. Потужна вода йшла. Учора раб, сьогодні царь потужний.
Соннивий, -а, -е. = сонливий. Я хоч соннивий, та все таки раніше встав. Невістка соннивая, дрімливая.
Уражати, -жаю, -єш, сов. в. уразити, -жу, -зиш, гл.
1) Поражать, поразить, ранить. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, там я вражу.
2) Задѣвать, задѣть, ударить, потревожить, разбередить уже имѣющуюся рану или больное мѣсто. Моя виразка була зовсім загоїлась, та, бач, десь уразив, — вона знов і прокинулась. Помалу, братці! не вразьте моїх смертельних ран. Дума. Трудно рану гоїти, а не вразити.
3) Уязвлять, уязвить, оскорблять, оскорбить, обитѣть. Вона вразила мене словом лихим.
4) Поражать, поразить, удивить сильно. Молодих туляків незвичайно вразила краса Київа.
