Дзе́нькати, -каю, -єш, одн. в. дзе́нькнути, -ну, -неш, гл. Звонить, звенѣть, преимущественно прерывисто, звякать. Ото ж, мабуть, тоді ключик упав, як я казала, що щось дзенькнуло.
Дзи́ґличок, -чка, м. Ум. отъ дзиґлик.
Казарма, -ми, ж. Казарма. Із казарми нечистої чистою, святою пташечкою вилетіла.
Кусливий, -а, -е. Кусливий, кусающійся. Звягливого не бійся, а кусливого. Чорна комашня, то ця не кусається, а оця руденька — то клята куслива.
Мо́ргавка, -ки, ж. Названіе молніи, данное ей цыганомъ (въ анекдотѣ): Моргавко, моргавко, моргни ще! нехай я собі огірочка пуп'яночка знайду.
Патичок, -чка, м. Ум. отъ патик.
Пообманювати, -нюю, -єш, гл. Обмануть (многихъ).
Попувати, -пую, -єш, гл. Священствовать, быть попомъ. При тій церковці попує.
Прошити, -ся. Cм. прошивати, -ся.
Филозоф, -фа, м. 1) Философъ. По їх січовому розуму ніщо на світі не стоїть ні радости, ні печалі: филозофи вражі діти! 2) Ученикъ предпослѣдняго класса духовной семинаріи. Филозоф! а кобили в хамут не вміє запрягти.
