Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похурделити

Похурделити, -лю, -лиш, гл. Покрутить (о вѣтрѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХУРДЕЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХУРДЕЛИТИ"
Госа́ч, -ча, м. Горячій волъ. КС. 1898. VII. 46.
Ділни́к, -ка́, м. Дѣлецъ. Ділника і діло боїться. Ном. № 10418.
Довгота́, -ти́, ж. Долгота. Тисяча літ, як дня довгота супротив вічного живота. Чуб. ІІІ. 19.
Звели́чити 1, -чаю, -єш, гл. Почтить, оказать честь; восхвалить. Грин. III. 495. Як же ж можна щоб не звеличати його. Н. Вол. у. Ми ж тебе, Оксанко, звеличаємо. Грин. III. 48.
Кандиба, -би, ж. Плохая лошадь, кляча. Желех. Бачили, яку кандибу Криженко купив у ярмарку? Там же й кандиба! Висока така, що й під повітку не підійде, а сама така, шо так їй кістки й повилазили. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Неписьменний, -а, -е. Неграмотный.
Повиводити, -джу, -диш, гл. 1) Вывести (многихъ). 2) Наплодить, высидѣть изъ яицъ (многихъ). Курка курчат повиводила.
Ростаскати Cм. ростаскувати.
Співучий, -а, -е. 1) Любящій пѣть, много поющій. Черк. у. 2) Пѣвучій. Голосок тихий, співучий. О. 1862. IX. 69.
Тафа, -фи, ж. = тахва. Рудч. Чп. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХУРДЕЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.