Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

починати

Починати, -на́ю, -єш, сов. в. почати, -чну, -не́ш, гл. 1) Начинать, начать. Я не знаю, що мені робити, що мені почати. Тогді козаки як діти не гаразд починали, по дві штуки гармат набірали. Макс. 2) = починатися. КС. 1882. XII. 487.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧИНАТИ"
Безбожно, нар. Безбожно, жестоко.
Безецність, -ности, ж. Безстидство.
Відмолювати, -люю, -єш, сов. в. відмолити, -лю, -диш, гл. Отмаливать, отмолить. Щоб відмолювали тяжкії мої гріхи. Стор. Буду просить Бога.... може ще і одмолю його (сина). Рудч. Ск. II. 115.
Воскобійник, -ка, м. Воскобойникъ, воскобой и хозяинъ воскобойни.
Дристу́н, -на́, м. 1) Страдающій поносомъ. 2) Раст. Polygonum lapalifolium. Шух. I. 22. Ум. дристуне́ць, дристу́нчик.
Міцні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Крѣпнуть. Міцніє лук в моїй руці потужній. К. Іов.
Мурянка, -ки, ж. = мурашка. Вх. Уг. 253.
Повикошувати, -шую, -єш, гл. Выкосить (во множ.). Я скрізь у садку повикошував. Скрізь повикошувано, попідчищувано. О. 1861. XI. 26.
Розвіяти Cм. розвівати.
Чужина, -ни, ж. 1) Чужбина. Ном. № 9418. Ой піду я з туги на чужину. Н. п. 2) Чужіе люди, чужой человѣкъ. Привикай, привикай, серденятко моє, поміж чужиною. Н. п. Чужа чужина не пожалів. Мил. 179. Кланяйся, дитя моє, чужій чужині. Грин. III. 411. В мене невіхна чужа чужина. Чуб. V. 699. Ум. чужинка, чужинонька, чужи́ночка. Ном. № 334. Чужа чужинонька — не рідна родинонька. Мил. 197.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.