Запина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. запну́ти и зап'я́сти́, -пну́, -неш, гл. Завѣшивать, завѣсить, накрывать, закрыть. Запинає вікно хусткою. Пішла пані така зап'ята, що й очей не видно. Очі мої козацькі молодецькі червоною китайкою запніте.
Знесення, -ня, с. 1) Снесеніе. 2) Уничтоженіе, упраздненіе, отмѣна.
Обрядно нар. Подрядъ.
Підтоки, -ток, ж. мн. Бревно, соединяющее переднюю часть воза съ задней. Полудрабки все грабові, а підтоки все кленові.
Поклячити, -чу, -чиш, гл. Сдѣлать заломы на растеніяхъ для примѣты; сдѣлать межевые знаки на деревьяхъ. Оце поклячили усі дерева, — тепер уже не буде крадіжки.
Покрапляти, -ля́ю, -єш, гл. = накрапати. Дощик покрапляє.
Рівноправництво, -ва, с. Равноправіе. Козацьке рівноправництво.
Слабовінь, -вені, ж. Слабость. Переносно: слабый человѣкъ.
Станиця, -ці, ж. = стайниця. Веде коня у станицю.
Човг меж., выражающее шарканіе ногами. Іде в своїх чоботищах помалу, тільки човг, човг, човг...