Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почеський

Почеський, -а, -е. = почесний 2. Старостам аби почеська була. Г. Барв. 201.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧЕСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧЕСЬКИЙ"
Гойк, -ку, м. Крикъ, шумъ. Угор.
Довге́ла, -ли, довге́ля, -лі, об. = Довгаль 1. Черном.
Надплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надпливти́ и надплисти́, -ву́, -ве́ш, гл. Подплывать, подплыть.
Наздопта́ти Cм. наздоптувати.
Неволити, -лю, -лиш, гл. Принуждать, насильно заставлять. Неволити нікого не можна. Н. Вол. у.
Окономичний, -а, -е. Экономическій, относящійся къ землевладѣльческому хозяйству.
Плювачка, -ки, об. 1) Ум. отъ плювака. 2) Плевальница. Желех.
Ростіч, -чі, ж. Разбродъ. у ро́стіч. Въ разсыпную, въ разныя стороны. Троянці также всі здрігнули і в ростіч, хто куди, махнули. Котл. Ен.
Укоріти, -рію, -єш, гл. О ткани: напитавшись чѣмъ либо, сдѣлаться твердой какъ кора. Так побив, що сорочка на йому вкоріла, — т. е. въ крови засохла. Черн. у.
Усилувати Cм. усиловувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧЕСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.