Авди́тор, -ра, м. 1) Ученикъ, назначенный для выслушиванія уроковъ товарищей. 2) Авдиторъ. У Чернівцях в кам'яниці, в широкій кімнаті, сидять штири официри у білих кабатах — сивий майор напереді, за столом авдитор.
Грома́дка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Доїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. дої́сти, -ї́м, -їси́, -ї́сть, -їмо́, -їсте́, -їдя́ть, гл. 1) Доѣдать, доѣсть. 2) Ѣсть въ достаточномъ количествѣ, насыщаться. Чого ізмарніло твоє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала? Як не доїси, то й святого продаси. На ж тобі, милий, вечеру з обідом, не доїси стравою, то намагай хлібом. 3) Наскучать, наскучить, досаждать, досадить. Ну та й доїда клята корова, що все втікає. Мені Найбільше доїдає Рутульський Турн, собачий син. Чи я тобі, матінко, доїла, що я в твоїй світлонці сиділа. Также и безлично. Виведь мене од батенька: вже мені у батенька доїло.
Заха́яти, -ха́ю, -єш, гл. = занехаяти.
Кривитися, -влю́ся, -вишся, гл.
1) Искривляться. Чобіт привиться.
2) Кривиться, дѣлать гримасу. Матері, батьки кривились. Хто п'є, тон кривиться; кому не дають, той дивиться.
Несповна нар. Не вполнѣ; не сполна. неспо́вна ро́зуму. Полоумный. Моя жінка несповна розуму.
Опришок, -шка, м. Разбойникъ, бандитъ. Да чи підем, пане брате, на весні в опришки.
Полопатися, -паємося, -єтеся, гл. Лопнуть (о многихъ). Будуть пани дуться, поки полопаються.
Священник, -ка, м. = піп.
Сиження, -ня, с. = сидження. За сиження нема їження.
