Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поцілувати

Поцілувати, -лую, -єш, гл. Поцѣловать. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦІЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦІЛУВАТИ"
Дмухну́ти Cм. Дмухати.
Запу́хлий, -а, -е. Опухшій.
Корчів, -чо́ва, м. = корчага. Вх. Зн. 28.
Ліпа́нда, -ди, ж. Мазь для замазки деревьевъ при прививкѣ, древесная замазка. Вх. Зн. 33.
М'я́шкурити и мня́шкурити, -рю, -риш, гл. Мять.
Озде нар. = ось-де. Камен. у. Ум. озденька.
Приповідати, -даю, -єш, сов. в. приповісти, -вім, -віси, гл. 1) Приговаривать, присказывать, присказать. Ой як і став дяк псалтиру читати, стала, стала бондарочка та й приповідати. Гол. І. 229. 2) Разсказывать, разсказать. Нема, нема Іваночка цілих неділь шість, нігде нікто за Йваночка нічого не приповість. Гол. І. 58. Приповідають люде, що де наше теперки село, то колись ліс був. Камен. у. 3) Говорить, сказать пословицами. Старі люде приповідають: на їднім місці і камінь обростає. Камен. у.
Розгризтися, -зуся, -зешся, гл. Разсориться. Вона ж як та собака розгризлась з усіма родичами. Кобел. у.
Сапай, -пая, м. Въ загадкѣ — носъ. Ой на горі гай, під гаєм мигай, під мигаєм, сапай. Ном., стр. 297, № 222.
Тамарикс, -ксу, м. Раст. Tamarix tentrandra Rall. ЗЮЗО. І. 138.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЦІЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.