Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворін

Ворін, -рона, м. Воронъ. Мир. ХРВ. 70. Ум. ворінець. Ой по дівчині отець-мати плаче, а по козаку чорний ворінець кряче. Лис. VI. № 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІН"
Воловодик, -ка, м. Ум. отъ воловід.
Запини́ти, -ся. Cм. запиняти, -ся.
Запи́рскати, -каю, -єш, гл. Запрыскать.
Значка, -ки, ж. Мѣтка, (Кіевск. у.), значекъ. Подивись, он у воротях шапка комишина. К. МБ. X. 7.
Ковзун, -на, м. Ползающій ребенокъ.
Крижовий, -а, -е. Крестообразный. крижова дорога. Перекрестная дорога. На крижовій доріженці там ся іспіткали. Гол. І. 14. крижова церква. Церковь, построенная въ формѣ креста. Св. Л. 24.. Cм. крижевий. крижовий сажень. Косая сажень. Ново-Ушинк. у.
Мента́лик, -ка, м. Родъ медальона у женщинъ. Cм. дукач. Гол. Од. 50.
Намоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Намолиться. Надивитись, намолитись і заснуть навіки. Шевч. 328.
Острокіл, -колу, м. Коль съ заостреннымъ верхнимъ концемъ. Прийшли люде до воріт, ворота заперті, з того боку, із подвір'я остроколом підперті. Чуб. V. 155.
Пороздовбувати, -бую, -єш, гл. Раздолбить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.