Ваготіти, -тію, -єш, гл. Тяготѣть.
Вимащуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. вимаститися, -щуся, -стишся, гл. Вымазываться, вымазаться, смазываться, смазаться.
Вихоплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вихопитися, -плюся, -нишся, гл. Выхватываться, выхватиться, выскакивать, выскочить, показаться, выбраться, выйти. Бабуся не велить рано заміж вихоплюватися. Вихопився, як голий з маку. Панич вихопивсь на вулицю та й давай цькувать його собаками. Рад був инший, що з душею з міста вихопивсь. Роспитаємо, та й вихопимось на свій шлях. Вихопився ча гору. Дріт не вихопився з жолобця.
Запекти́, -ся. Cм. запікати, -ся.
Ми́лость, -ти, ж. 1) Милость, милосердіе. Що день хвалили Бога за Його милость. милость на кого кла́сти. Миловать кого, прощать кому изъ сожалѣнія. Це ще я милость на його кладу, що не позиваю, а то було б йому. 2) Любовь. О Боже мій несконченний! що ся тепер стало! Як то віра, так то віра, а милости мало. Як бись знала, що то милость може, казала б сь: оженися. 3) ваша милость. Ваша милость (титулъ). Просимо вашої милости і на обід. 4) милость божа. Раст. Myosotis palustris.
Навіджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = навідувати. Кого Бог любить, того й навіджає.
Ненажерливий, -а, -е. Ненасытный, обжорливый. Скатертина душа ненажерлива.
Пейстрий, -а, -е. Пестрый. Кобила його пейстра — усі добре знають, а він каже ворона.
Тремтіння, -ня, с. Дрожаніе.
Тьмити, тьмлю, миш, гл. Дѣлать темнымъ, мрачить. Та воно тьмить кругом мов ба на дощ.
