Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поцьков

Поцьков, -ву, м. Травля, натравливаніе (собаками). Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦЬКОВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦЬКОВ"
Єги́петський, -а, -е. Египетскій. Переносно: злой. єги́петська ба́ба, єги́петська му́ма. Злая баба. Ном. № 2901, 2902.
Кінно нар. Ha коняхъ. Слуги їдуть кінно округ воза. К. ЧР. 357.
Козарька, -ки, ж. Загонъ, сарай для козъ. Вх. Зн. 26.
Лакейка, -ки, ж. Жена лакея.
Пасічниківна, пасішниківна, -ни, ж. Дочь пасічника.
Печать, -ти, ж. Печать. Чуб. II. 272. Ум. печатка.
Поопоганювати, -нюю, -єш, гл. = пообпоганювати.
Срібний, -а, -е. Серебряный. Золотії бильця, срібні колокільця. Макс. Вловлять рибку — золота головка, а срібний хвостик. Мнж. 33.
Сторчки, сторчма, нар. = сторч.
Тіснак, -ка, м. Бѣднякъ. Він тіснак. Гн. II. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЦЬКОВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.