Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почеп

Почеп, -пу, м. ? = почіпка? сидіти на почепі. Сидѣть на самомъ кончикѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧЕП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧЕП"
Бридій, -дія, м. = брид 2. Та я за цим бридієм усі (пісні) позабувала. О. 1862. VI. 31.
Голосонько, -нька, м. Ум. отъ голос.
Косарь, -ря́, м. 1) Косарь, косецъ. Ген нуте, косарі, ви, косарики мої. Ном. № 9998. Въ видѣ косаря представляется смерть. Над головою вже несе свою неклепаную косу касирі, непевний. Шевч. 2) Насѣк. Фалангидъ, сѣнокосъ, Phalangium opilio. Вх. Пч. І. 7. 3) Ножъ изъ обломка косы, употребляемый для бритья. Сим. 157. 4) Созвѣздіе Оріонъ. Чуб. І. 14. 5) мн. Раст. Erodium cicutarium. Вх. Пч. І. 10. Ум. косарик, косаричок. Мій синочку, мій косаричку! Мил. 213.
Лебедій, -дя, -дє Лебяжій. А у днину припочину на лебедіх грудях. Федьк. III. 156.
Нетяга, -ги, м. Бобыль, бѣдняга. Чи нема де якого нетяги? Рудч. Ск. II. 9. На козаку, бідному нетязі три сиром'язі, опанчина рогозовая, поясина хмеловая. На козаку, бідному нетязі, сап'янці — видні п'яти й пальці, де ступить — босої ноги слід пише. А ще на козаку, бідному нетязі, шапка-бирка — зверху дірка, хутро голе, околиці Біг має; вона дощем покрита, а вітром на славу козацьку підбита. ЗОЮР. І. 200 — 201. Ум. нетяженька. Нетяго, нетяго, нетяженько моя! де заслужчина твоя? Грин. III. 206. Ув. нетяжище. Струни мої, струни золотії! заграйте мні стиха, ачей козак нетяжище позабуде лиха. ЗОЮР. І. 316.
Переносити 2, -шу́, -сиш, гл. Переносить, перенести (многіе предметы). Я оті дрова переносив у хату, бо дощ помочить. Рудч. Ск. І. 170.
Полива, -ви, ж. 1) Глазурь, мурава. Шух. І. 262, 264. 2) Глазированная, муравленная посуда. Повіз поливу аж у Чорноморію на продаж.
Порахувати, -ху́ю, -єш, гл. 1) Посчитать. 2) Размыслить, обдумать. Наші порахували, — порахували та й випустили їх. ЗОЮР. І. 244. Там уже порахуємо, що треба робити. Чуб. II. 21. Скажи ж ги, щоб ішла вона до мене на пораду, про весілля порахувати. Чуб. II. 614.
Пояснення, -ня, с. Объясненіе.
Сердити, -джу, -диш, гл. Сердить. Щоб не сердить отамана, покинув Оксану. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧЕП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.