Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почепичка

Почепичка, -ки, ж. ? Шовкові почепички, а яворове бердо, — дай же нам, Боженьку, пов'язати Марусю твердо. Гол. IV.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧЕПИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧЕПИЧКА"
Гачечок, -чка, м. Ум. отъ гак.
Грі́шник, -ка, м. Грѣшникъ. Ном. № 5098.
Докана́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) = доконати. 2) Окончиться. Ет, вісім докачає літ, як часто, часто цілі ночі без сну мої морились очі. Мкр. Г. 58.
Значно нар. 1) Значительно. 2) Видно, замѣтно. Значно, що господарь. Федьк. II. 80. Все ж тото буде на мому личеньку значно. Грин. III. 558. 3) Знатно.
Намерка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Смеркаться. Тілько стало намеркати. Мил. 90. Було уже пізненько, стало уже намеркать. Александровск. у.
Попротив нар. = проти. Ще, каже, попротив себе не вишукав. Федьк.
Пробовкнути, -ну, -неш, гл. 1) О колоколѣ: издать отрывистый звукъ. Дзвін пробовкнув. 2) Проговорить. К. ЧР. 382. Вона пробовкнула щось про пригоду, про втрату бідолашньої дитини. К. МБ. XI. 145. А ще ж козак Морозенко словами пробовкнув. Н. п. Зумилися! всі четверо замовкли, проти мене ні слова не пробовкнуть. К. Іов. 71.
Ревень, -ню, м. Раст. Rheum.
Сприятелитися, -люся, -лишся, гл. Сдружиться. Вх. Лем. 169.
Хураж, -жу, м. Фуражъ, продовольствіе. Як їдеш у Сураж, то й бери свій хураж. Ном., стр. 283, № 743.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧЕПИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.