Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почепичка

Почепичка, -ки, ж. ? Шовкові почепички, а яворове бердо, — дай же нам, Боженьку, пов'язати Марусю твердо. Гол. IV.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧЕПИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧЕПИЧКА"
Блимнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блимати.
Бренькач, -ча, м. 1) Плохой музыкантъ. 2) = бринькач. Ум. бренькачик.
Гаркун, -на, м. 1) Ворчунъ. 2) = гаркуша.
Зара́́лити, -лю, -лиш, гл. Пройти раломъ. — Чи зараляно? — Зараляно. — Чи заволочено? — Заволочено. Чуб. III. 49.
Ласій I, -сія, м. Волъ, имѣющій брюхо и конецъ хвоста бѣлые. КС. 1898. VII. 42.
Мі́сячок, -чка, м. Ум. отъ місяць.
Прополоти Cм. прополювати.
Роскоситися, -шуся, -сишся, гл. Увлечься косьбой. Тілько що роскосилися добре, а. тут дощ. Харьк.
Створіння, -ня, с. Твореніе, тварь. Житом. у.
Усправжки, успражки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, серіозно. От же вн вспражки..., а я тільки пожартував. О. 1862. VIII. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧЕПИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.