Заграва́ти, -ра́ю, -є́ш, сов. в. загра́ти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Начинать играть, заиграть. Звелів вже він музикам заграти. 2) Начинать, начать двигаться: бѣжать, летать и пр. рѣзвыми, бойкими движеніями. Гей коню мій, коню, заграй підо мною! Над річкою, над Дунаєм орли загравали. 3) О морѣ: начать волноваться. Ой заграй, заграй, синесеньке море, та під тими байдаками. О свѣтѣ: начинать играть, заиграть. Заграло сонечко. 4) О винѣ, наливкѣ: начать бродить.
Лапуватий, -а, -е. — сніг. Снѣгъ хлопьями. Золотонош. у. Cм. лапатий.
Малолі́тка, -ки, об. Несовершеннолѣтній. На що на горе вродила, малоліткою женила.
Наперемі́нку нар. Поперемінно. Наперемінну: то дощ, то виясниться.
Папір, -перу, м. Бумага. Ой моє тіло, як папір біле, він нагайкою крає.
Підсідельний, -а, -е. Подсѣдельный.
Понавіряти, -ря́ю, -єш, гл. Раздать въ долгъ. Людям багато понавіряв, як би то всі пооддавали.
Пообточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и обточити, но во множествѣ.
Шалапутство, -ва, с.
1) Легкомысленность, сумасбродство.
2) Раціоналистическая секта, отрицающая церковную іерархію и обряды.
Шаповальський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный, относящійся къ шерстобиту. Шаповальський цех. Була на йому біла свита із шаповальського сукна.
