Витуплювати, -плюю, -єш, сов. в. витупити, -плю, -пиш, гл. Тупить, иступить.
Вітання, -ня, с.
1) Привѣтъ, привѣтствіе. Чолом! Вітання за вітання!
2) Пріемъ гостей.
Дотьо́пати, -паю, -єш, сов. в. дотьо́пкати, -каю, -єш, гл. Добрести. Поки то дотьопкається до села.
Заска́лка, -ки, ж. Заноза.
Заспі́вувати, -вую, -єш, сов. в. заспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Запѣвать, запѣть. Заспівайте пісеньки ой хоч однії. заспіва́ло по́ле — говорится о шумѣ зрѣлаго хлѣба. Ой чиє ж то поле заспівало стоя, заспівало нам, хорошим женцям? 2) Убаюкивать, убаюкать колыбельной пѣсней. Над колисками дітвору немовлят заспівуєм котками. З) Заглушать, заглушить при помощи пѣнія (горе, бѣду и пр.). Не втекла... таки од свого лиха: і не загуляла й не заспівала й не затанцювала його.
Каракуля, -лі, ж. = картопля.
Мо́тлох, -ху, м. 1) Хламъ, тряпье, обломки, клочки. М'ясо розварилось на мотлох. Побив змія на мотлох. Сніп на мотлох побив. 2) Сбродъ, сволочь. Зоставайся ж із жидами та з мотлохом панським. А то ж добре, що ти там на городі балакаєш із політницями, з усяким мотлохом?
Надломи́ти, -млю́, -миш, гл. Надломить. Щоб гнучи, де не надломить.
Подобання, -ня, с. = уподоба. Ходив по ярмарку і до свого подобані коней не найшов.
Прошепотати, -чу́, -чеш, прошепоті́ти, -чу́, -ти́ш, прошептати, -пчу, -чеш, гл. Прошептать. Може серце яке лихо тихо прошептало.
