Зрадитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Посовѣтовавпись, рѣшить. Зрадились, інію піти до попа. 2) Измѣнить себѣ. Слово встрѣчено только въ «Ужинку» Гатцука : Хоч кохання не зрадиться, та череві (?) завадиться.
Кузьмірки, -рок и рків, мн. Жмурки (игра).
Ля́гома, -м, с. мн. = лягови. Пізно, об лягома приїхав.
Назапа́сити, -па́шу, -сиш, гл. Припасти. Погнили наші сіна: мало хто назапасив на зіму.
Охотник, -ка, м.
1) Доброволець, волонтеръ.
2) Охотникъ. Раз у-осени пан поїхав на лови; з ним багато було охотників.
Перекупень, -пня, м. Мелкій торговецъ; перекупщикъ.
Перержавіти, -вію, -єш, гл. Перержавѣть.
Скорні мн. = скірні. (Cм. скірня).
Сходовий, -а, -е. = східний. Сходовий вітер повіяв, з тополі листячко звіяв.
Чабрак, -ка, м. Чепракъ. На коні узда шовкова, турецьке сідло, на чабраці з кармазину золоте письмо.
