Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поцінний

Поцінний, -а, -е. По цѣнѣ подходящій, недорогой.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦІННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦІННИЙ"
Дави́на, -ни, ж. = Давнина. Ум. Дави́ночка. Я собі ізгадаю давню давиночку. Гол. ІІІ. 385.
Заги́бнути Cм. загибати.
Обід, о́боду, м. Ободъ. Рудч. ЧП. 250. Ум. обідець.
Підійняти, -ся. Cм. підіймати, -ся.
Покучерявити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать кудрявымъ.
Почоломкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Облобызаться. 2) Подать руки другъ другу въ знакъ привѣтствія. Рк. Левиц.
Провідничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ провідниця. 2) Особая свѣчечка во время похоронъ: съ такими свѣчечками въ рукахъ дѣти становятся вокругъ гроба предъ выносомъ его изъ дому, трижды ихъ притушиваютъ, а остатокъ прилѣпляютъ къ срединѣ гроба. Мил. 169.  
Трахт, -ту, м. Трактъ, большая дорога. Гн. II. 192. І на трахт теплицький справив сина. Мкр. Н. 39. Ум. трахточок. Постав шинок на трахточку — шинкувати буду. Чуб. V. 300.
Упирь, -ря, м. Мертвецъ, сосущій кровь живыхъ, упырь. Один чоловік умер та й став упирем. А упирі кров з людей п'ють. Грин. II. 96.
Шелюга, -ги, ж. = шелюг. О. 1861. VIII. 93. ЗЮЗО. І. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЦІННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.