Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

курбельоха

Курбельоха, -хи, ж. Мятель, вьюга. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 328.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРБЕЛЬОХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРБЕЛЬОХА"
Жи́лавіти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться тугимъ, жесткимъ, жилистымъ. Желех.
Ізб.. Cм. зб.
Лужо́к, -жка, м. Ум. отъ луг.
Матерюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Быть посаженной матерью. Черк. у.
Навпа́шки нар. На опашку. Надів свиту навпашки. НВолынск. у.
Нечупарний, -а, -е. Безобразный; неряшливый. Я б її й забрав (за себе), так вона дуже нечупарна. Кобел. у.
Передуріти, -рію, -єш, гл. Перестать сумасбродствовать.  
Протрухнути, -ну, -неш, гл. = протрухлявіти.
Прошастатися, -таюся, -єшся, гл. Прошмыгать извѣстное время.
Шальвія, -вії, ж. = шавлія. Ой, Ганнусю, душенько, що шальвія подоптана? — Коні ся розбрикали, шальвію подоптали. Чуб. І. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРБЕЛЬОХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.