Агаря́нка, -ки, ж. Магометанка, турчанка.
Бировити, -влю, -виш, гл. Быть сельскимъ судьей.
Бозкий, -а, -е. Божескій. Да везуть царя до Господа, да везуть царя — бозке тіло.
Венгерка, -ки, ж. Родъ сливъ, венгерская слива.
Витупцьовувати, -вую, -єш, гл. Топать ногами, сѣменить ногами. (Півень) витупцьовує, витупцьовує дриґульками, ніби й справді танцює.
Ґаздува́ння, -ня, с. Хозяйничанье.
Співробітник, -ка, м. Сотрудникъ. Ну, доброго собі співробітника придбала Польща!
Тиркання, -ня, с.
1) Произнесеніе звуковъ: трр.... Трррр!.... роздалося голосне й високе тиркання вподовш улиці.... Чимала валка парубків показалася.
2) Названіе дѣйствія отъ тиркати 2.
Украї́на, -ни, ж. 1) = країна. Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких. Ой по горах, по долинах, по широких українах, ой там козак похожає. 2) Украйна, Малороссія — страна, заселенная украинскимъ народомъ, Так звана по письменські Мала Россія, а по народньому Україна. Зажурилась Україна, що нігде прожити: гей витоптала орда кіньми маленькії діти. Як із день-години зчинилися великі війни на Україні. Та немає лучче, та немає краще, як у нас на Вкраїні: та немає ляха, та немає пана, немає унії. Паша дума, наша пісня, не вмре, не загине, — от де, люде, наша слава, слава України. Настав инший порядок на Вкраїні, як почали князьки-Русь її оберегати, з неї собі данину брати і своєю, Руською землею її називати. Ум. українонька, україночка.
Хвортуна, -ни, ж. Судьба, фортуна. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила, щоб моєму козаченьку хвортуна служила. Ум. хвортунонька.
