Виноватець, -тця, м.
1) Виновникъ. Я не крав деревні, а ось я швидко виноватця знайду. Уміє він пізнати виноватця.
2) Должникъ. Оце по виноватцях ходив, щоб повіддавали, хто скільки позичав, так нема — не молотили.
Відпити, -ся. Cм. відпивати, -ся.
Дря́гнути, -ну, -неш, гл. Просыхать, высыхать.
Замозо́лити, -лю, -лиш, гл. Заработать тяжелымъ трудомъ. Своє замозолене носить людям.
Ледя́нка, -ки, ж. = ледівка. Вписавсь в купці, ямлив товар: ледянку-сіль і добру кримку, мед, віск...
Ли́шечко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Мусульма́нка, -ки, ж. Мусульманка.
Необережний, -а, -е. Неосторожный. Вхопила вода човен з необережним дідом та й поперла в шум. Русалки залоскочуть необережного, а часом і в воду потягнуть.
Роспишнитися, -нюся, -нишся, гл. Пышно расцвѣсти. Ганя роспишнилась, як та троянда повна.
Узда, -ди, ж. = вузда. Пропав кінь і узду кинь.
