Відімстити Cм. відімщати.
Гусля́р, -ра́, м. Играющій на гусляхъ, гусляръ.
Лопота́, -ти́, ж. Названіе сита въ загадкѣ (отъ гл. лопотати, т. к. сито лопотить, ударяясь о руку). Прийшла кума до куми: дай, кумо, лопоти, поляпати та й піти.
Наза́д нар. 1) Назадъ. Назад руки пов'язали. Молода з жахом обступила назад. Надіть сорочку пазухою назад. 2) Обратно. Нехай не вертається назад.
Наяложувати, -жую, -єш, сов. в. наялозити, -ложу, -зиш, гл. Жирно намазывать, намазать, насаливать, насалить.
Перебоятися, -бою́ся, -ї́шся, гл.
1) Долго пробыть въ страхѣ.
2) Перестать бояться.
Побуяти, -буя́ю, -єш, гл. Побуйствовать, погулять. То вже бідний козак розгадає п'ятак, то нельзя по улиці пійти побуяти.
Случка, -ки, ж. = случай. Я й не знала, що їй така случка случилась, та й приходю до неї, а вона й каже, що и побито.
Сягнистий, -а, -е. Дѣлающій большіе шаги. Добрі воли, та не паристі: один дуже сягнистий, у другого короткі ноги, так не зійде з тим.
Часувати, -су́ю, -єш, гл. Быть въ агоніи. Уже й свічку засвітили, бо вже почала часувати. Як чоловік часує, очі йому стануть ясні, як зеркало.
