Братолюбність, -ности, ж. Братолюбіе, любовь къ ближнему. У братолюбності треба жити.
Гнітити, -чу, -тиш, гл.
1) Давить, прессовать, нагнетать. Камінюка гнітила. Гнітили сир.
2) — терен, сливи. Сохранять на зиму въ кадкѣ съ водой, надавивъ сверху тяжелымъ деревяннымъ кружкомъ. Гнічені сливи.
3) Угнетать. Усе, що гнітить чоловіка в занедбалім товаристві.
4) гнітити хліб. Подрумянивать. (Чтобы хліб гнітити, беруть немного соломы, зажигаютъ и кладутъ на припічку).
5) Бить. Як начали вони її гнітить тими молотами.
6) гнітити на серці. Скрывать въ душѣ тяжелое чувство. Бачу я та мовчу: усе на свойому серці гнічу.
Забербе́рити, -рю, -риш, гл. Обмочить.
Калугирь, -ря, м. Монахъ. Калугирю, каже (до ченця): що то це ти робиш?
Мука́ 2, -ки́, ж. = борошно.
Намасти́ти, -ся. Cм. намащувати, -ся.
Оповістник, -ка, м. Вѣстникъ, возвѣститель.
Оттуди нар. Вотъ туда. Оттуди тобі дорога.
Посваритися, -рю́ся, -ришся, гл.
1) Поссориться. Не посварившись з ким перш, не міти приятеля. От вони чогось посварились, а таки пішли на вечерниці.
2) Разсердиться на кого, выбранить кого. Було за день добре мені впечеться своєю пустотою, а ще лучче розважить. І посварюсь, і поцілую його.
Усемогучий, -а, -е. Всемогущій. Бог всемогучий.
