Бутурма, -ми, ж.
1) = здирок. Cм. бурда.
2) Обрѣзки мездры, склеенные и спрессованные въ листы, — употребляются для каблуковъ въ простыхъ сапогахъ.
Відщепити, -ся. Cм. відщепляти, -ся.
Війна, -ни, ж. Война. Ум. війнонька, війночка.
Головачка, -ки, ж. Головастикъ.
Животі́ти, -ті́ю, -єш, гл. Жить, быть живымъ, существовать. Чую, чую, мої діти, що мені не животіти. Так моїй Марусі не животіти? — аж скрикнув Наум. Прощайся з ким хочет: вже тобі не животіти.
Зави́дливий, -а, -е. Завистливый. Дівчата завидливі.
Попідривати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Подрыть (во множествѣ). Яблуні свині попідривали.
2) Подорвать (во множествѣ).
Прикро нар. 1) Непріятно, горько, обидно. Прикро стало мені. 2) Тяжело, трудно. Прикро жити мені на світі. Як прикро припаде, то й жиди їдять ту ж яловичину, що й ми. 3) Круто. Прикро закарлючене. 4) Крайне, рѣзко. Прикро гострий ніж. Та мука, що наче буде жовта, жовтим оддає, то ота краща, аніж прикро біла. Прикро сірий. прикро одруба́ти, одрізати. Гладко, близко къ краю отрубить, отрѣзать. 5) Усердно, горячо. Узявсь прикро до ковальства. 6) Очень, сильно. А сам сивів він, сивів прикро, і все у думі, як у хмарі, ходив. При прилагательныхъ, обозначающихъ цвѣта, ставится для усиленія качества въ значеніи: сильно, рѣзко: Прикро червоний, прикро зелений и пр. 7) Совершенно. У нас оце пожар був, так Іван прикро згорів, — нічого не зосталось. 8) — дивитися. Смотрѣть не сводя глазъ, настойчивымъ рѣзкимъ взглядомъ. Христя прикро подивилася на матір: по обличчу пізнавала, чи добру звістку мати принесла. Збожеволілими очима прикро дивилася на Грицька.
Свиня, -ні, ж.
1) Свинья. свиня лико волочить. Угроза, означающая: будетъ битъ, бита. Оришко! свиня лико волочить.
2) — морська. Дельфинъ.
3) Родъ игры въ карты. Ум. свинка, свиночка. Ув. свиня́ка. Завтра раненько свиняці хлів загородиш.
Частина, -ни, ж. Часть. Марія добру частину вибрала. Частина її серця. Ум. частинка, частиночка.
