Густи́й, -а́, -е́. Густой, частый, плотный. Хилітеся та густії лози. Густа каша дітей не розгонить. Густий гребінець. Густий гай. Густий, як патока. Густеє покривало. 2) Плотный, сильный. Густий віл. Де густа рука, не треба і дрюка. Густа земля. 3) Многолюдный. Базарь густий, як ярмарок. 4) Обильный (объ урожаѣ). Врожай того літа не густий удався. Ум. Густе́нький, густе́сенький.
Дрижифі́ст, -фоста́, м. пт. горихвостка, Phoenicurus.
Запеча́лля, -ля, с. Печаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом, попід хмизом в зілля заховався; батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся.
Ло́нька, -ки, ж. Ложка. Встрѣчается только въ слѣд. пословице: Добра кванька, та нема лоньки, — хиба буду полькам.
Оків, око́ву, м. = вакарка.
Пухир, -ра, пухи́рь, -ря́, м.
1) Волдырь. Як линула окропом на руку, так он які пухирі понабігали.
2) Пузырь.
3) Мочевой пузырь.
Розлогистий, -а, -е. = розложистий. Рівчак там розлогий був.
Руманець, -нця, м. Раст. Matricaria chamomyllata.
Шкодливо нар. = шкідливо.
Шломак, -ка, м. У горшечниковъ: оскребки глины, счищаемые съ рукъ и съ круга во время формировки мисокъ.
