Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поцвісти

Поцвісти, -ту́, -те́ш, гл. 1) Поцвѣсть нѣкоторое время. Ще тиждень поцвітуть та й зав'януть ваші квітки. Харьк. 2) Покрыться плѣсенью. Так у хаті вохко, що й хліб поцвів. Харьк. у. Баба... така стара, що вже аж поцвіла. Чуб. II. 332.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦВІСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦВІСТИ"
Баби́зна, -ни, ж. Наслѣдство отъ ба́бки. Ця хата ще моя бабизна.
Гробови́к, -ка́, м. Як гробовики, ховаються по горищах, по погрібах..., переховують чуже, награблене добро. Мир. ХРВ. 321.
Нам'я́ти Cм. наминати.
Опакостити, -щу, -стиш, гл. Опакостить, обгадить. Як опакостить голову летуча мита, то буде лисина. Чуб. І. 55.
Підпалювати, -люю, -єш, сов. в. підпалити, -лю́, -лиш, гл. Поджигать, поджечь; растапливать, растопить. Добре вогонь горить, як є чим підпалити. Ном. Підпалили сосну від споду до верху. Чуб. V. 394. Підпалив у печі, гріє окропи. Рудч. Ск. І. 137.
Позіхи, -хів, м. мн. Зѣвота. Позіхи напали. Черк. у.
Скабка, -ки, ж. Заноза. Скабку загнав у пучку. Черниг. у.
Сніцарь, -ря, м. = сницарь.
Тріп II, -пу, м. Слѣдъ? Я у той тріп пішла до коршми. Н. Вол. у.
Цвіріньчук, -ка, м. = цвіркун. Вх. Пч. II. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЦВІСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.