Гарюкало, -ла, м. и с. гарюкання, -ня, с., гарюкати, -ся, -каю, -ся, -єш, -ся, одн. в. гарюкнути, -кну, -неш, гл. = гарикало, гарикання, гарикати, -ся, гарикнути. З тими наймичками, треба все гарюкатись, сваритись.
Доброві́льний, -а, -е. Доброжелательный. Да чи він (батько женихів) добрий, да чи добровільний, да чи такий, як мій рідний.
Догорі́лий, -а, -е. Догорѣвшій.
Зостанок, -нку, м. = останок. Мабуть ше здужав би на зостанку віку вам заграти.
Істотний, -а, -е. Дѣйствительный, настоящій, точь-въ-точь. На обличча істотний Степан, але не він.
Мля́вість, -вости, ж. Вялость, слабость.
Накрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать. Як накричить на дітей!
Нахлявкати, -каю, -єш, гл. Наболтать. Нахлявкала чор-зна-що та й пішла.
Попідслухувати, -хую, -єш, гл. Подслушать (во множествѣ).
Свидуватий, -а, -е. Недозрѣлый, зеленоватый. У мене тяжко добрий овес, а в його якийсь кукілюватий, свидуватий.
2) Молодой, моложавый. Свидувате дерево, свидуватий чоловік.
