Вигрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. вигріти, -грію, -єш, гл. Грѣть, пригрѣвать, пригрѣть, согрѣть. Вигрів гадину за пазухою. Волики, стоя біля тину, знай вигрівають свої боки. Після дощу, коли хмара за гору засувається, і сонечко от-от має вигріти.
Гадваб, -бу, м. = єдваб.
Де́йкати, -каю, -каєш, гл. Поговаривать. Дейкали люди, що подушне скасують Дейкали, що в нас не буде сього мирового. Щось люде дейкають, що війна буде. Украдено коні; на селі знають хто, дейкають язиком, а старості не об'являють.
Дозі́р, -зо́ру, м. Досмотръ, присмотръ, надзоръ.
Задніпро́в'Я, -в'я и задні́пря, -ря, с. Заднѣпровье. Вес Задніпров'я, мов грім його ударив, запалало.
Зломити, -млю, -миш, гл.
1) Сломать, сломить. Із дерева сього зломити ти мусиш гільку хоть одну. Ой зломлю я і стопчу я рожу з калиною. Ми перстенчик зломимо, тобі жони не дамо. Прудко гонить, голову зломить.
2) Нарушить. Не зломлю... закону.
Оденьки Cм. оденки.
Рубання, -ня, с. Рубаніе, рубка.
Триття, -тя, с. Треніе, растираніе. І триття не пособе, як візьме корчем у животі.
Ухідчини, -чин, ж. Пирушка на новосельи, новоселье.
