Галювати, -люю, -єш, гл.
1) Тащить судно противъ воды людьми или лошадьми.
2) Рыскать. Галювали ціле літо по полю.
3) Пустовать, быть незанятымъ. Чого в тебе город галює, — хиба нема чого посадити?
Ли́новка, -ки, ж. Ум. отъ ли́нва.
Обрізан, -на, м. Обрѣзанный еврей.
Півняк, -ка, м. Желѣзный стержень, на который надѣвается штельви́га.
Потерча, -чати, с. Дитя, умершее безъ крещенія. Потеб. III. 59. Ум. потерчатко.
Секретарь, -ря, м. Секретарь. Пани мої секретарі учинили волю.
Ушикуватися, -куюся, -єшся, гл. Стать въ строй. На вербі ея вшикую і самопал вирихтую.
Хвилілник, -ка, м. = хвилівник.
Шатило, -ла, м. Лгунъ.
Шуст, -та, м. Буравъ, которымъ выравниваютъ внутри стволъ ружья.
