Болючий, -а, -е. Болящій. Яку велику і болючу ношу у серці рану.
Випроваджати, -джаю, -єш и випроваджувати, -джую, -єш, сов. в. випровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Тую бабину дочку випровадив свиней напувать. Тоді випровадили його додому. 2) Провожать, проводить. Випровадь мя ко Дунаю. Вона його за ворота собаками випровадила.
Відклякнути, -кну, -неш, гл. Отойти (объ окоченѣвшихъ или отмороженныхъ частяхъ тѣла).
Забочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Косо смотрѣть (непривѣтливо, угрюмо), коситься на кого.
Карась, ся́, м.
1) Карась, Carassius vulgaris. Не всі старі щуки карасів хватають. Ой лин та карась у ятері трепетавсь.
2) Названіе вола цвѣта оперенія куропатки. Ум. карасик, -карасичок. За періжками подали печені карасики. Ліз карасик через перелазик, та у воду плюсь!
На́бівка, -ки, ж. Верхняя половина ля́ди (Cм.) въ Стрыйск. у.
Нариштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) = нарихтувати. Нариштуйте джерела огняні на Чорне море. 2) Наложить. Нариштували повнії мажи (харчу).
Натинатися, -наюся, -єшся, сов. в. натя́тися, -тнуся, -нешся, гл.
1) Натыкаться, наткнуться на острое и обрѣзаться, накалываться, наколоться. Натявся на косу.
2) Натужиться, понатужиться. Я іще як натнусь, дак іще й тебе переживу.
Писака, -ки, м. Писецъ. Ум. писа́чка.
Понаближати, -жа́ю, -єш, гл. Приблизить (во множествѣ).
